Історію порятунку українців з села Малі Копані розповіли в організації «Проліска», яка опікувалася евакуацією.
Виїхати з окупації до далеких родичів
Для того, щоб врятувати Олександру разом із її сином та онукою, волонтери організували спеціальний медичний транспорт. Це було потрібно, адже син жінки має інвалідність.
Після багатьох годин дороги волонтери доставили Олександру та її близьких з окупованого села до Вінниці, де їх зареєстрували як внутрішніх переселенців. У селі Вінницького району живуть далекі родичі Олександри, що погодились її прихистити, хоча не бачились із нею понад 40 років.
Також благодійна організація подарувала сину Олександри нове крісло колісне через велику зношеність старого. Станом на сьогодні з родиною продовжують працювати психологи. На жаль, не всю родину окупаційна влада випустила на територію України, тож бабусі доведеться оформлювати опікунство над онукою замість її батьків, що були змушені залишились в окупації.
Що відомо про гуманітарну місію «Проліска»?
«Проліска» створена в 2014 році для допомоги вразливим верствам населення, що постраждали від війни. У період до повномасштабного вторгнення вона мала 10 гуманітарних центрів уздовж усієї лінії зіткнення (від Станиці Луганської до Волновахи).
Після 24 лютого діяльність гуманітарної місії була суттєво розширена, і тепер «Проліска» допомагає прифронтовим громадам від Сумщини до Херсонщини: гуманітаркою, робочими руками для будівництва та транспортуванням.
На Півдні працює два гуманітарні офіси «Проліски»: в Херсоні (адреса відсутня) та Запоріжжі (Парковий бульвар 8, приміщення 115). Якщо ви потребуєте допомоги згідно з переліком, який можуть надати у організації, звернутися по неї можна за телефонами:
- Гаряча лінія місії: 093-202-22-32; 096-404-10-34.
- Херсонський офіс: 066-337-00-45.
- Запорізький офіс: 066-743-41-70.
Що було раніше?
У січні у Херсонській ОВА розповіли, що на деокупованій частині області залишається близько 162 тисяч мешканців. Водночас точних цифр щодо окупованого лівобережжя Херсонщини немає, хоча можна припустити, що й там залишилось не більше третини від довоєнних 450 тисяч громадян.
На жаль, вони змушені жити в непростих умовах, де їхні права є сильно обмеженими. Наприклад, окупаційна влада може силоміць вивозити дітей з прифронтової території або викрасти людину й за фейковими звинуваченнями ув'язнити її на тривалий термін.