Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про те, що відбувається на тимчасово окупованих територіях Запорізького регіону ми дізнавались в Запорізькій військовій адміністрації, а також говорили з мелітопольською волонтеркою, яка евакуювалася з рідного міста ще на початку повномасштабної війни.
Мелітополь до окупації
Ситуація в Мелітополі зараз
Кількість житла, яке незаконно захопили окупанти в Мелітополі щодня зростає. Голова Запорізької військової адміністрації Іван Федоров розповідає, що вже за перші дні квітня ворог забрав 60 квартир у жителів Мелітополя. Окупанти привласнюють собі нерухомість місцевих жителів, які евакуювалися, щоб заселяти туди "гастролерів". Під виглядом "націоналізації" вони забирають комерційні підприємства.
Приватне житло ворог забирає навіть, якщо в Мелітополі залишились родичі чи представники власника. Оформити документи на житло у РФ представники власника теж не можуть, тому що на тимчасово окупованих територіях діють інші закони.
Натомість загарбники кажуть, що власник має особисто приїхати на тимчасово окуповану територію, щоб підтвердити право на своє житло. Втім, така мандрівка, мало того, що дуже довга, позаяк пропускний пункт у Василівці давно зачинений, до того ж вона — надто небезпечна.
Колишній мер Мелітополя, сьогодні голова ЗОДА - Іван Федоров
"Сьогодні шлях повернення такий же складний, як і шлях виїзду, тому що заїзд на тимчасово окуповані території здійснюється суто через аеропорт Шереметьєво. Там мають пройти фільтрацію, і в середньому фільтрація — 1 до 10. Навіть якщо люди повертаються не переоформити майно, а відвідати своїх родичів — близьких, то вони мають пройти фільтрацію", — каже голова Запорізької обласної адміністрації Іван Федоров.
На всій тимчасово окупованій території Запорізької області залишається близько 250 тис. українців і приблизно така ж кількість населення, завезеного з РФ. За інформацією військової адміністрації, росіяни примушують українських чоловіків на окупованих територіях ставати на військовий облік. Це вже не теоретична мобілізація, а призов. На території кожного підприємства з'явилися, так звані, призовні столи, де змушують українських чоловіків ставати на облік.
Мелітополь до окупації
За словами Івана Федорова, окрім постійного пригнічення дорослих місцевих жителів, окупанти не дозволяють українським дітям навчатися за українською програмою. Натомість постійно насаджують українським дітям російську пропаганду.
Складно й з медициною, позаяк не вистачає ліків та професійного медперсоналу. Багато висококваліфікованих лікарів виїхали. Ворог масово відправляє людей зі складними захворюваннями їхати лікуватись до окупованого Криму, але там медичні заклади перевантажені.
Люди в Мелітополі — заручники
Триває терор і залякування місцевих мешканців. Ми поспілкувались з мелітопольською волонтеркою, яка виїхала до Запоріжжя, але тримає зв'язок з місцевими жителями.
"Якщо дивитися на те, що проходить в Мелітополі, я вважаю, що це тюрма. Без правил, без якогось там закону. Люди там — заручники. Людину можуть вбити, у людини можуть забрати все, що завгодно. І ніхто навіть не буде знати, що сталося. В 2022 році росіяни "націоналізували" мій будинок зі всім майном, що було", — каже Ольга Леонтьєва.
Ольга Леонтєва - мелітопольська волонтерка, активістка
Ользі довелось оперативно покинути Мелітополь ще навесні 2022-го, адже через активну громадську діяльність, окупанти оголосили її розшук.
"Для мене війна розпочалася у 2014 році, я відразу почала вести волонтерську діяльність і розуміла, що наше місто у зоні підвищеного ризику через його логістичні особливості. Але мені завжди здавалося, що ми робимо достатньо для того, щоб завадити такому сценарію, як маємо зараз. Адже на сьогодні Мелітополь знаходиться в окупації довше за інші українські міста. Крім того, мала оману, що такого цинічного вторгнення просто бути не може. Навіть уявити не могла, що Мелітополь може потрапити в окупацію вдруге за свою історію: вперше — окупація фашистами, тепер – рашистами. І можу впевнено сказати, що той, хто не переживав окупацію, навіть наближено не може уявити, що це за життя", - каже волонтерка й громадська діячка.
Ольга пригадує, що в той день викрали й колишнього мера Мелітополя Івана Федорова, який зараз є головою військової адміністрації Запорізької області.
"Сьогодні переді мною відкриті всі двері світу, а я хочу жити лише у Мелітополі, який захопив ворог. Я залишилася сьогодні без дому. Мені вже декілька разів доводилося змінювати місце своєї дислокації, бо я знаю, що на мене полюють, маю завжди зібрані сумки. З’явилася параноя, пароль на телефоні, чого раніше ніколи не було", — каже Ольга Леонтьєва.
Мелітополь до окупації
Ольга підкреслює, що ніколи не зрозуміє ворога, який прийшов на нашу землю, щоб, наче, звільнити російськомовних людей. Бо це неправда.
"Я російськомовна людина, яка об'їздила всю Україну, в жодному з населених пунктів рідної країни ніколи не мала проблем, пов’язаних з мовним питанням. Сьогодні прийшли окупанти, які стверджують, що звільнили мене від цієї проблеми, лишивши можливості жити спокійно вдома", — каже волонтерка.
Мелітополь до окупації. Центральна площа
Коли війна прийшла у Мелітополь
Вже в перший день повномасштабної війни 24 лютого 2022 року мелітопольці зрозуміли, що ворог близько.
Волонтерка розповіла, що була засновником проєкту «Бізнес-сніданки», в рамках якого підприємці, громадські діячі та активні люди Мелітополя щочетверга зустрічалися зранку у кафе, спілкувалися на цікаві теми, обмінювалися досвідом та планували спільні заходи.
"Попри обстановку у місті, на бізнес-сніданок, який припав на ранок 24 лютого, я все одно прийшла, завітала і частина людей, що реєструвалися", - пригадує волонтерка.
За її словами, попрацювати над заявленою темою їм не вдалося, бо, "крім війни, все втратило актуальність". Тому присутні обговорили, чим можуть бути корисними, зібралися та пішли здавати кров, розуміючи, що потреба у ній скоро виникне.
Мелітопольська волонтерка - Ольга Леонтьєва
Мелітопольська волонтерка - Ольга Леонтьєва
Ольга Леонтьєва також впевнена, що, якби не війна, то Мелітополь був би одним із топових міст України, позаяк в останні роки "черешневе місто" стрімко розвивалося.
Волонтерка підкреслила, що Мелітополь — це проєвропейське місто, і у 2015 році громада правильно обрала місцеву владу.
"Місто очолили молоді представники бізнесу, які вміють розумно використовувати бюджетні кошти на благо громади, — зазначила вона, за її словами, все розпочалося з економії електроенергії. — Порахували, що повністю замінити вуличне освітлення світлодіодними лампами дешевше, ніж витрачати шалені гроші щомісячно на оплату електроенергії. Після цього кожний куточок міста освітлювався та сяяв, як новорічна ялинка».
Волонтерка розповіла, що ремонт доріг проводили не лише у центрі, а й на периферії, а значні площі вуличного покриття були впорядковані плиткою. "Крім того, її у нас мили, у мене навіть взуття ніколи не було брудним", - додала вона. Жінка зазначила, що не ідеалізує ситуацію, але є з чим порівнювати, адже навіть в обласних центрах з більшими міськими бюджетами такого немає.
За словами волонтерки, у Мелітополі велася колосальна робота, залучалися донорські кошти, були побудовані та введені у експлуатацію великі соціальні об'єкти. «Наприклад, наприкінці минулого року відкрили льодову арену, трохи раніше – басейн», - розповіла Ольга.
Новий рік у Мелітополі до окупації росіянами
Вже 25 лютого ворог почав атакувати будівлі силових структур та мелітопольського виконкому. Декілька днів не було світла і води, з електроенергією зник і зв’язок. Мелітополь поринув у інформаційний вакуум. Завдяки тому, що міська влада змогла перебазуватися в інше місце та швидко мобілізуватися, комунальні служби працювали та змогли відновити всі комунікації.
Коли перший шок минув, і зв’язок було налагоджено. На початку березня мелітопольці почали щоденно виходити на мітинги, щоб пояснити окупантам, що вони небажані в Мелітополі.
"Коли мою подругу, громадську активістку, прямо з мітингу рашисти забрали "до підвалу", між катами та нею відбувся такий діалог:
- Хто організовував мітинги?
- Ніхто.
- Так не буває.
- У нас так буває!
Окупанти казилися, випитували, скільки отримав грошей кожний учасник, хто замовники акції тощо. У їхньому світогляді не допускається можливість вільного волевиявлення та спротиву ненависній владі. Коли окупанти хотіли за гроші зібрати проросійський мітинг – їм нічого не вдалося. Вони завозили "акторів", щоб знімати відео для російського ТБ. Такі люди, до речі, значно відрізняються від місцевих навіть зовнішнім виглядом: хутряні шапки у нас давно не носять".
Мелітопольська черешня
Сподівання без планів
Ольга Леонтєва каже, що кожний день в окупації – пекло. Колись європейське місто Мелітополь в російській окупації відкотилося у часи 90-х років.
"Не можна купити звичні продукти та речі, процвітають базари. Майже неможливо придбати потрібні ліки, важко тим, чиє життя залежить від постійної медикаментозної підтримки. Зараз товари стали завозити з Криму, але їх якість значно відрізняється від української не на краще", — розповідає волонтерка.
Волонтерка каже, що звикла до життя, коли вона активна людина з напрацьованим роками соціальним капіталом. Адже окрім волонтерства, в рідному Мелітополі Ольга Леонтьєва була підприємицею, коучем, людиною, що започаткувала у Мелітополі масштабну щорічну толоку "Том Сойєр Фест" та багато інших заходів.
Ольга Леонтьєва у Мелітополі
"Я людина із щільним графіком, тому один із найважчих викликів, що принесла із собою війна, стала невідомість. Я не знаю, що робитиму завтра або навіть через годину. Для мене це незвична і водночас некомфортна ситуація. Сьогодні я щаслива, коли вже можу побудувати плани на тиждень. Я паралельно можу вести декілька проєктів, виконувати великий обсяг роботи, у мене навіть немає відчуття що я важко працюю, бо просто кайфую від того, чим займаюся. Я не знаю, якою я буду після Перемоги, але точно не байдужою чи пасивною", — резюмує Ольга Леонтьєва.
Сьогодні Ольга працює з громадами Запорізької області, є
лідеркою Мережі ПРООН з громадської безпеки та згуртованості. Волонтерка також готує проєкти для активістів, поліції, прокуратури, ДСНС. Робить проєкт "Новини Мелітополя.
Протидія російський пропаганді".
Зараз у волонтерки план — робити все, щоб прискорити Перемогу України й повернутися в український Мелітополь.
