Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про природу Миколаївської області й чому не можна хаотично заліснювати цінні степові зони, ми поговорили з Віктором Скоробогатовим — експертом з охорони степів.
Особливості природи Миколаївщини
Майже 90,0 % Миколаївської області знаходиться у степовій зоні, і лише невелика північно-західна частина у лісостеповій. Тобто степи для Миколаївщини є основною природою та відзначаються великим різноманіттям. Природоохоронці кажуть, що вздовж узбережжя Чорного моря незначні ділянки займають пустельні степи. Переважну частину області ділять між собою дві смуги справжніх степів: злакові та різнотравно-злакові.
Степи Миколаївщини
“Миколаївщина розташовується на стику кліматичних зон: степу та лісостепу. Це означає, що на межі між двома екосистемами спостерігається більше видів, ніж в середньому для кожної з межуючих екосистем, адже для частини видів ця межа стає бар'єром, за який вони не можуть поширюватись далі”, — розповідає знавець з охорони степів Віктор Скоробогатов.
Злакові степи займають південну половину області. У найбільш північно-західній частині області в умовах лісостепу з’являються дуже багаті на види лучні степи. Ландшафти всієї Миколаївщини дуже пересічені, тобто від долин всіх річок в сторони розгалужується складна мережа балок. Завдяки цьому, різні типи степів глибоко проникають один в одного утворюючи складну мозаїку. Вапнякові та гранітні відслонення також досить потужно збагачують різноманіття степів.
“Деякі біотопи, загалом не характерні для регіону, глибоко врізаються у територію, просуваючись вздовж специфічних ландшафтних утворень, таких, як долини річок і каньйони. Такі біотопи називають інтразональними. Важлива складова рослинного покриву для нашої області — це інтразональна рослинність річкових долин Південного Бугу та його численних приток: Синюхи, Корабельної, Бакшали, Кодими, Чичиклії, Інгулу, а також Тилігулу, Березані та Інгульця. Найбільш характерною рослинністю заплав річок є водна та болотна”, — каже експерт з охорони степів.
Справжні ліси в межах лісостепової частини Миколаївської області збереглися лише в урочищах Курячі Лози та Тридуби. Тобто більшість лісів Миколаївщини є штучно створеними протягом декількох століть. Найбільшими з них є лісові масиви в урочищах Андріївське, Балабанівський ліс, Матвіївський ліс та інші.
Червонокнижні рослини миколаївських степів
Степи заліснюють попри заборону
Миколаївщина — одна з областей, яку найбільше заліснюють в рамках програми Президента “Зелена країна”.
“У 2023 році лісниками на Миколаївщині було створено понад 3 тис. га нових лісів. На 2024 рік заплановано створення 5.5 тис. га лісів в межах Миколаївської та Одеської областей. І знову ж для Миколаївщини показник лісорозведення більший, ніж на Одещині. Наприклад, навесні 2024 року заплановано на Одещині заліснити 408 га, а на Миколаївщині 1214 га. Тобто втричі більше”, — говорить Віктор Скоробогатов.
Загалом площа земель лісогосподарського призначення на Миколаївщині становить понад 134 тис. га (5,5%). З них вкриті лісом понад 121 тис. га (4,9%). В постійному користуванні ДП “Ліси України” на Миколаївщині перебуває понад 84 тис.га земель лісогосподарського призначення.
Миколаївська робоча група з охорони степів. Обстеження степових зон
В цьому році почала працювати робоча група з питань лісорозведення в Миколаївській області, яка була утворена при облдержадміністрації у 2021 році, проте існувала формально.
“Наразі ми аналізуємо всі ділянки, які треба уберегти від знищення з багатьма видами рослин, занесених до Червоної книги України та інших охоронюваних списків. Тобто зараз робоча група робить те, що давно вимагає Лісовий Кодекс України та Правила відтворення лісів — визначає цінні степові ділянки та картує ті види рослин, які занесені до Червоної книги України”.
Обстеження степових рослин робочою групою Миколаївщини
Торік при лісорозведенні було знищено невдалим залісненням багато степів, де ростуть червонокнижні рослини.
“Ми ще у 2021 до створення робочої групи робили камеральний аналіз ділянок всіх земель лісового фонду Миколаївщини, щоб визначити, де треба заборонити лісорозведення. На жаль, лісники, знаючи про ці переліки й заборону, продовжували заліснювати степові ділянки. Якраз це торкнулося й Олександрівської балки, про цінність якої й про те, що тут з 2017 року планується створення заказника, знали лісники. Проте все одно восени 2023 року її заліснили”, — розказав Віктор Скоробогатов.
Цієї весни робоча група обстежила близько 2400 га земель. Серед них близько 400 га (20%) виявились степовими ділянками. В межах ділянок зафіксували значну кількість видів рослин, які занесені до Червоної книги України та регіонального червоного списку Миколаївської області.
Чужорідні види дерев здатні знищити цілі екосистеми
Природоохоронець каже: біда в тому, що часто лісники, окрім хаотичного заліснення, ще й використовують чужорідні (або інвазійні види дерев).
Інвазійні види — це немісцеві організми, які при введенні в область поза рідним ареалом і порушують спільноту, в яку вони вторгаються. Чужорідні види дерев здатні змінити або знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, інвазійні види швидко розмножуються, захоплюють простір та витісняють місцеві види із природних ландшафтів.
"Наприклад, під насадженнями білої акації зростає всього декілька видів рослин. Зазвичай — це бур'яни. Тому виходить що насадження таких видів в плані біорізноманіття є дуже бідними. До того вони неконтрольовано поширюються на сусідні ділянки", — пояснює природоохоронець.
У травні 2023 року Міндовкілля затвердило перелік 13 чужорідних інвазійних видів дерев, заборонених до висадки в лісах України. До переліку увійшли 13 видів: айлант найвищий, аралія маньчжурська, в'яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна, черемха пізня, ясен пенсільванський. Але в тому ж році скасувала перелік через позицію Державної регуляторної служби.
"Ситуація стосовно чужорідних "дерев-шкідників" залишається неврегульованою і лісники продовжують саджати ці види", — говорить правозахисник.
Він вважає, що лісники на всіх рівнях намагаються не допустити прийняття будь-якого не корисного для них переліку, отже будь-якими доводами наполягають на недопущення визнання певних видів дерев інвазійними.
Миколаївські степи
Втрачений степ Олександрівської балки на Миколаївщині
Олександрівська балка є однією з найцінніших в плані біорізноманіття на Миколаївщині. Основну цінність становлять ділянки степу з великою кількістю рідкісних видів рослин та тварин. У 2017 році вперше було підготовлено проєкт створення цього заказника, проте його не погодила сільська рада та лісники.
"В кінці 2022 році ми разом з управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської ініціювали роботу над створенням ландшафтного заказника “Олександрівська балка”. Ми отримали позитивні погодження на створення від Привільненської територіальної громади та ДП “Баштанське лісове господарство”. Це було до реформи в лісовій галузі. У 2022 році почали утворювати ДП “Ліси України” і про погодження “забули”, - каже експерт з охорони степів.
Олександрівська балка, Миколаївська областьФото: UNCG
Це перетнулося з масштабним лісорозведенням на Миколаївщині. Більша частина проєктованого заказника (понад 262 га) перебуває у постійному користуванні ДП “Ліси України”, тож підприємство вирішило заліснювати цю територію попри заборону згідно З Лісовим Кодексом України та Правил відтворення лісів.
В межах Олександрівської балки зростає значна кількість видів рослин, які занесені до Червоної книги України, зокрема зіновать гранітна, дрік скіфський, сон лучний, карагана скіфська, астрагал одеський, брандушка різнобарвна, шафран сітчастий, тюльпан південнобузький, горицвіт волзький та інші.
Цінні степові рослини в миколаєвських степах
“На мою думку, комплексні обстеження лісництв щодо ідентифікації степів та картування місць зростання рідкісних видів є дуже актуальним зважаючи на те, що загальна площа лісового фонду Миколаївщини та Одещини становить 224 тис. га. З них лісом вкрита більша частина - 134 тис. га. Тобто є близько 90 тис. га, які лісники вважають потенційними для висадки лісу. Серед них мінімум четверта частина може бути степовими ділянками”, - резюмує охоронець степів.
Поки Миколаївщина єдина, де проводяться такі обстеження, попри те, що такі робочі групи мали бути створені в кожній області. Раніше при виборі ділянок під заліснення розглядалася лише їх придатність згідно з планами лісовпорядкування. До розгляду доцільності та припустимості заліснення не залучали фахівців, що можуть засвідчити наявність або відсутність на ділянці видів тварин та рослин, що знаходяться під охороною.
