Розповідаємо про найважливіше з брифінгу, на якому розповіли про вплив війни на довкілля та найцікавіші реалізовані проєкти.
Як війна вплинула на природу Миколаївщини?
Як розповіли в обласному управлінні екологією, після російського вторгнення в зоні бойових дій опинилися майже 79 об'єктів природно-заповідного фонду Миколаївської області. З них під окупацією або в зоні бойового зіткнення знаходились 16 об'єктів заповідного фонду загальною площею 44 000 гектарів.
Також, за словами Єфименко, негативно на природу Миколаївщини вплинув теракт Росії на Каховській ГЕС. Через нього суттєво піднявся рівень води у річці Інгулець, яка підтопила 600 гектарів Баштанського лісництва, та на Кінбурнському півострові, де було підтоплено 2 000 гектарів лісів.
Яскравим прикладом того, наскільки масштабним є обсяг збитків, завданих природі Миколаївщини війною, є заказник «Івано-Кепіне», де збитки оцінені в 489 мільйонів гривень.
Якою була природоохоронна діяльність у 2023 році?
Повномасштабна війна суттєво збільшила загрозу лісових пожеж. Тому в Миколаївській ОВА відзвітували, що протягом 2023 року змогли протипожежні смуги на 26 об'єктах природо-заповідного фонду. завдяки чому було створено 2230 км смуг.
Також, за словами очільниці Управління екології, у 2023 році облрада профінансувала видання Еколого-фауністичного довідника «Птахи Кінбурнської коси», в якому наведено довідки про 283 птахів, що до початку вторгнення мешкали на території півострова. На жаль, через бойові та понад 180 пожеж на Кінбурнській косі її фауна імовірно зазнала непоправних втрат.
Ще одним напрямком діяльності у 2023 році стало встановлення меж 12 природно-заповідних територій на загальну площу 721 га. Це потрібно для того, щоб між керівниками природоохоронних територій та місцевою владою не виникало суперечок за користування ділянками землі.
Крім того, Управління екології розробило два проєкти нових природоохоронних територій: заказників «Олександрівська балка» та «Чортальські обрії» площею 332 гектарів та 143 гектарів відповідно. Їх вже погодили із керівництвом, і незабаром за них мають проголосувати в обласній раді.
Окремо чиновниця розповіла про успішні кейси, реалізовані в заповіднику «Єланецький степ». Там за грантові кошти змогли встановити огорожу для бізонів та візит-центр. На підтримку цих заходів у 2023 році облрада виділила заповіднику субвенцію, коштом якої було створено екологічну стежку.
Що було раніше?
Нагадаємо, що раніше ми висвітлювали екологічну складову Програми розвитку Одеської області до 2027 року. Вона передбачає, що кількість природоохоронних територій Одещини буде збільшена до 5,1% від усіх земель області, а також створення інфраструктури для роздільного збору сміття в 20 громадах.