Восени 2022 року під виглядом так званої «евакуації» росіяни вивезли понад 10 тисяч творів мистецтва Херсонського художнього музею. Наразі працівники музею ідентифікували 1% вкраденого — 100 робіт.

З них 99 знаходяться в окупованому Криму, а саме — в Центральному музеї Тавриди. Встановити це вдалося з російського відео.

«Кожна картина, кожна графічна робота, кожен твір —

все, що ми ідентифікуємо, є беззаперечним доказом того, що вкрадені роботи (принаймні ці) перебувають в руках російських арт-мародерів.

І щоб злочинці за своєю звичкою не сказали, що «їх там не було», ми максимально фіксуємо все, що бачимо на світлинах та відео з Криму та Генічеська», — пояснюють працівники музею.

Які картини ідентифіковано?

З сотні ідентифікованих робіт 99 перебувають в окупованому Криму, в Центральному музеї Тавриди. Чергові три роботи вдалося розпізнати на карді з пропагандистського відеосюжету, знятого в Центральному музеї Тавриди у вересні 2023 року:

Іван Шульга (1889-1956). Рибалки на березі моря. 1932

Відомий живописець, графік, педагог, заслужений діяч мистецтв України Іван Шульга – уродженець Херсонщини, який більшу частину свого життя працював у Харкові. Викрадена росіянами робота «Рибалки на березі моря» належить до пропагандистського циклу, написаного в традиціях соцреалізму, в якому майстер оспівує працю рибалок, доярок та інших радянських трудівників.

Фото: Херсонський Художній Музей

Венера Такаєва (1931 р.н.). Дочка Гюзель. Етюд. 1967

Одна з провідних майстринь акварелі та живопису на Херсонщині, у творчості якої переважають натюрморти і портрети, завжди намагається втілити душевну красу людини, виявити дорогоцінність кожної особистості, красу повсякденного світу речей. Природно, що на портретах, створених художницею, зображені переважно жінки й діти, серед них є і портрети дочки мисткині.

Єфрем Зверьков (1921-2012). Похмурий день. 1967

Художник-шістидесятник, один із основоположників «суворого стилю», він входить до числа найвідоміших російських живописців-пейзажистів ХХ ст. Зверьков розкривав у творчості поетичну і філософську цінність непомітної природи середньої смуги Росії та зводив її в естетичний ідеал.

Фото: Херсонський художній музей

До речі, на цьому кадрі також можна побачити ще три картини, ідентифіковані раніше: «Півонії» Ксенії Стеценко, «Гурзуф» Анатолія Платонова, «Дніпровські плавні» Антоніна Фоминцева.

Раніше також одна з картин«засвітився» не в Центральному музеї Тавриди, а в Генічеську. Йдеться про «Фаетон у Севастополі» Костянтина Коровіна.

Викрадене полотно стало «героєм» в інфопросторі окупантів 19 березня 2024 року, коли до 10-річчя анексії Росією Криму колаборанти провели захід у Генічеському центрі дитячої та юнацької творчості. Під час майстер-класу «Фаетон у Севастополі» перебував в цьому приміщенні, втім реальне місцеперебування картини невідоме.

«В телесюжеті запевняють, що вона перебуває «у фондах Херсонського художнього музею» (тобто, фейкової структури, зареєстрованої за російським законодавством, яка і здійснила мародерство українського музею), але ясності ця інформація не дає», — кажуть працівники музею.

Варто зауважити, що росіяни недбало поводяться з твором: картина немає рами, захисного скла і знаходить надто близько до фарб.

Херсонський Художній Музей