Стрічка «Пульс України» створена на замовлення Міноборони Болгарії задля протидії російській пропаганді в цій країні. Його зняла Тетяна Станєва, болгарка, що народилася на Бессарабії й з початком повномасштабної війни активно працює для її висвітлення в Болгарії.

«О, море» зібрало інформацію про те, як пройшла прем'єра документального фільму та які враження він справив на глядачів.

Як створювали «Пульс України»?

Фільм, який презентували 23 лютого в Софії, є частиною великого проєкту «Листи з війни», який прагне зняти режисерка Тетяна Станєва. Вона бачить у цьому своє призначення й обіцяє працювати над фільмами про війну в Україні стільки, скільки взагалі зможе.

Ще у 2019 році вона переїхала з Києва в своє рідне село Криничне на Одещині. Там вона у співпраці з суспільним телемовником почала знімати серію репортажів «Зникаючі села». Паралельно Тетяна долучилась до проведення фестивалів «Бессарабія Folk» та етнографічного кінофестивалю «ОКО». Однак повномасштабна війна змусила її перемкнутися на просування України за кордоном.

Під час роботи над «Пульсом війни», Станєва відчувала, що ніхто краще за неї не зможе розповісти історію російсько-української війни для болгарської авдиторії. Бо вона, як і всі українці, що живуть війною, дуже добре розуміє свій матеріал, і водночас, як етнічна болгарка, може напряму відповідати своїм друзям-болгарам на їхні найбільш болісні питання.

«[У фільмі] я використовую методику епістолярного жанру, ніби я пишу до якогось друга лист, у якому розповідаю про те, що таке війна. Далі я використовую закадровий голос і текст, де я не просто показую якість ситуації та героїв, а додаю до них і свої відчуття та роздуми», – пояснила Станєва в інтерв'ю Українському радіо.

Як відгуки на документальний фільм лунають в Болгарії?

Ще перед прем'єрою «Пульсу України» стрічка почала отримувати чимало захоплених відгуків від перших глядачів.

«Мені не сподобалося те, що я бачив [фільмі]. У ньому немає дії, крові та видовищ. Є лише реальні історії, реальних людей, справжніх болгар, історії яких важко стримати сльози. Фільм не просто вартий, а є обов'язковим для перегляду. Це мають бачити всі люди, які називають себе болгарами», – переконаний Петко Петров, болгарський політик та активіст.

Тетяна Станєва на прем'єрі свого фільмуТетяна Станєва на прем'єрі свого фільмуФото: Фейсбук режисерки

Також серед відгуків на фільм лунали думки, що історія «Листів з війни» є значно більшою за просто історію для Болгарії. Глядачі назвали цей фільм «посланням від серця війни до людського співчуття».

Зрештою, 23 лютого прем'єру стрічки відвідало чимало людей, серед яких – міністр оборони Болгарії, інші політики, бізнесмени та культурні діячі цієї країни, а також – бессарабці, що з'їхались до Софії з усього світу.

«Відчувалося, що люди не хочуть йти, це товаришування своїх правильних людей наповнює, надихає, окрилює і підносить над війною, землею, всіма негараздами», – написала Станєва після прем'єри.