Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Учасники спільноти діють на умовах анонімності і не знають один одного. «О, море» розповідає, як працює рух спротиву і які найвідоміші акції протесту вони влаштовували.
Як з’явився рух спротиву?
«Жовта стрічка» почала працювати одразу після повномасштабного вторгнення. Тоді активісти створили локальний ресурс для координації виїзду людей із зони бойових дій.
Точкою відліку початку діяльності став мітинг у Херсоні. Його влаштували 27 квітня 2022 року: тоді майже 500 учасників вийшло проти окупантів і нагадало світу про незламність українців.
Одна з форм спротиву – розвішування листівок Фото: Жовта стрічка/телеграм
Назва «Жовта стрічка» немає суперсимволізму. «Ми просто взяли один з кольорів нашого прапору і подумали, як можна зробити, щоб люди на тимчасово окупованій території могли продемонструвати свій протест проти рашистської окупації? Ми розуміли, якщо вони будуть просто наносити жовтий колір будь-де, будуть зав’язувати жовту стрічку, це скоротить час виконання такої акції і вони будуть в безпеці», – розповів представник руху громадянського спротиву в етері Radio NV.
Кістяком руху опору залишається двоє людей, з яких почався рух «Жовта стрічка». Один з них – розробник програмного забезпечення.
Рух спротиву діє на всіх окупованих територіях. Люди, які приєдналися до ініціативи, демонструють українцям, які перебувають в окупації, що вони не самотні у своїй боротьбі, а світу – що окупанти не побороли прагнення свободи.
Одна з акцій руху спротиву Фото: Жовта стрічка/телеграм
«Наша мета – сприяти звільненню всіх тимчасово окупованих територій. Ми будемо робити все для цього», – каже представник руху. На його переконання, українська символіка і мова є способом тиску на окупантів і колаборантів, демонстрацією, що український спротив посилюється.
«Ми це все робимо для того, щоб окупанти жодного дня не могли відчути себе у безпеці, у комфорті, і нам не потрібно збавляти цей тиск», – додає активіст.
За його словами, існує закрите ядро команди. Люди з ФСБ час від часу намагаються потрапити до лав активістів, але безуспішно. Активістам вдається триматися в безпеці.
Найбільш стійкими форматами опору є листівки і графіті. Мітинги, які влаштовують активісти, лякають окупантів.
Обличчя активістів з Херсона
Після звільнення Херсона у телеграм-каналі руху опублікували фото людей, які, як кажуть у русі спротиву, готували місто до звільнення. Лілія – одна з головних координаторів «Жовтої стрічки» в місті. Вона, попри на тиск окупантів, постійні перевірки і втому малювалаи патріотичні графіті, розвішувала листівки, стрічки і передавати інформацію Силам Оборони.
Лілія – одна з координаторів з Херсона Фото: Жовта стрічка/телеграм
Айтівець Денис мав вибір – виїхати з Херсона або залишитися і боротися. Обрав другий варіант: клеїв листівки, вішав жовті стрічки та прапори України, координував одну з команд активістів.
Денис – учасник руху спротиву в Херсоні Фото: Жовта стрічка/телеграм
Чоловік брав участь в останньому мітингу за Україну 9 травня. Його швидко та жорстоко розігнали, у активістів забирали телефони, їх били, а Дениса відправили «на підвал», де йому влаштували допит ФСБшники. Чоловік вирвався на волю і продовжив боротьбу.
Катерина – учасниця руху спротиву в Херсоні Фото: Жовта стрічка/телеграм
А Катерина не пропустила жодного проукраїнського мітингу в Херсоні. Також жінка розвішувала жовті стрічки та листівки, передавала інформацію на «ЄВорог Бот» і чекала на ЗСУ.
«Жовта стрічка» у Бердянську
Журналісти видання «Бердянськ 24» поспілкувалися із представницею руху про діяльність в Бердянську. Жінка розповіла, що займатися спротивом у місті стає важче через контррозвідувальний режим, який посилили окупанти, і політику доносів на місцевих жителів.
Найчастіше в Бердянську можна побачити саме жовті стрічки: «Нам дуже часто активісти скидають фотографії, що вони йшли містом і побачили жовту стрічку. І цю жовту стрічку нам інші активісти не скидали», – розповідає учасниця руху спротиву.
Одна з форм руху спротиву Фото: Жовта стрічка/телеграм
Вона розповіла, що Бердянськ став осередком поліграфії для тимчасово окупованих територій. Тут друкують листівки, які потім передають в Мелітополь, поширювати їх у Бердянську виявилося важче.
Надруковані листівки ховають у певному місті, їх забирає інша людина, яка ховає їх далі. «Ми кажемо іншому активісту, де їх забрати та таким чином можемо поширювати листівки навіть в тих населених пунктах, де немає принтера, немає можливості надрукувати», – пояснює активістка.
Вона підкреслює, що учасники «Жовтої стрічки» – не партизани, а мирні мешканці, які не хочуть впустити у своє місто «руський мір». Тому вони займаються лише ненасильницьким спротивом, щоб підтримувати людей в окупації. І це – дієво. Одногоразу вона побачила, як на перехожих вплинуло створене нею графіті.
«Я була свідком того, як чоловік з жінкою проходили, подивилися на маленьке жовто-блакитне графіті, два кольори та все й вони посміхнулися. Щиро, що вони поділяють почуття радості, яка дарує надію. І от в такі моменти ти розумієш, що воно того варте», – розповідає спірозмовниця.
Мелітополь чекає на Україну Фото: Жовта стрічка/телеграм
Вона каже, що здійснювати спротив на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей складніше, ніж на Донеччині, Луганщині і в Криму.
«Ми маємо показувати, що окупація нас не зламала, що нас варто деокуповувати. Військовослужбовці платять надзвичайно високу ціну, щоб ми були вільні, та їм потрібно також показувати, що ми на них чекаємо. Підконтрольна Україні територія має бачити, що є за що боротися. І от такі мінімальні акції, на мою думку, показують, що ми не зламались», – запевнила активістка.
Діяльність руху не обмежується листівками і стрічками. Далеко не всі акції, за словами активістки, висвітлюються. Також учасники збирають і передають українським спецслужбам інформацію про зрадників і колаборантів. Коли росіяни в Бердянську конфісковували і спалювали проукраїнську літературу, активістам вдалося заховати і зберегти українські книжки.
«Можливо, це не такі великі акції спротиву, але це доводить, як сильно люди в окупації цінують українське, як сильно вони навіть такі дрібниці намагаються зберегти. І це дуже цінно, як на мене», – зазначила учасниця «Жовтої стрічки».
Учасники руху спротиву палять російські агітаційні матеріали Фото: Жовта стрічка/телеграм
Яких заходів безпеки дотримуються учасники руху спротиву?
Комунікація завжди ведеться знеособлено. Після того, як людина, яка хоче приєднатися до «Жовтої стрічки», отримує схвалення стати учасником руху спротиву, її знайомлять з безпековими інструкціями: як безпечно розвішували, стрічки, плакати, як підготувати власний телефон до активних дій.
Перед виконанням будь-яких завдань, люди чистять телефон від діалогу з координатором, з чат-ботом. У деяких випадках телефон з собою не беруть взагалі.
Окупанти можуть проводити обшуки в будинках, тому листівки, жовті стрічки, балончики з фарбою, не зберігають вдома: їх потрібно ховати чи закопувати в інших місцях.
Які події провели активісти?
18 травня 2022 року вони влаштували таємний мітинг у Сімферополі – першу проукраїнську акцію протесту на окупованому півострові за останні 8 років. Місце зустрічі активістам повідомили за дві години до початку акції, щоб окупанти не змогли підготуватися.
Таємні мітинги проводили серед енергодарських пожежників і мелітопольців.
Нічне світлове шоу в Мелітополі Фото: Жовта стрічка/телеграм
У червні 2022 року організували перший онлайн-мітинг «Херсон – це Україна». Стрічку в інстаграмі перетворили на центральний проспект Херсона і закликали людей приєднатися до акції. На віртуальній версії проспекту зібралося понад 36 тисяч українців, які залишили коментарі з текстом «Херсон – це Україна».
14 вересня у тимчасово окупованих Херсоні, Новій Каховці, Скадовську, Кирилівці, Токмаку та Іванівці «Жовта стрічка» провела акцію зі збору підписів на підтримку ЗСУ. Задля безпеки мешканців, активісти просили розписуватись альтернативним підписом. За кілька годин було зібрано близько 1000 підписів.
У січні 2023 року активісти провели нічне світлове шоу поблизу однієї з будівель окупаційної адміністрації Мелітополя. Тоді на будівлі адміністрації окупантів з’явився напис «ЗСУ».
Жовта стрічка на набережній Ялти Фото: Жовта стрічка/телеграм
У квітні 2023 року учасники руху спротиву закликали усіх активістів на тимчасово окупованих територіях України перемалювати нав’язані окупантами російські назви вулиць на «вул. Дмитра Коцюбайла». А після підриву Каховської ГЕС – спалювати всі окупаційні агітаційні матеріали.
Також активісти збиралися на таємному координаційному зборі на вершині масиву Чатир-Даг – Еклізі-Бурун.
А ще вони створили чат-бот «Очі» для фіксування російських воєнних злочинів.
16 лютого 2024 року активісти знову вивісили прапор України в Криму – на підніжжі Чатир-Дагу.
Патріотичне графіті в Олешках
Перед цим біля будинку в Олешках, де проживають рашисти, з’явилося патріотичне графіті з синьо-жовтим прапором та тризубом.
Як приєднатися до руху спротиву?
Активісти в окупації також бойкотують проти усього російського, працюють над зривом усіх можливих способів примусової мобілізації українців до лав армії росіян і збирають інформацію про діяльність росіян на окупованих землях.
«Не обов'язково розвішувати листівки, малювати стрічки чи вішати жовті стрічки. Можна передавати, розповідати, що відбувається в місті, як проходять вибори, підготовка до них. Щоб розуміти, як можна людей не залучати до цього, безпечно уникати. Можна аналізувати пропаганду, яку окупанти намагаються влити в голови місцевих жителів. Способів є дуже багато. Будь-яка допомога є цінною», – каже учасниця руху спротиву Катерина.
Приєднатися до руху можна через чат-бот «Разом».
