Про це розповів міський голова Енергодара Дмитро Орлов проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Є певні міграційні, демографічні явища. Тобто переміщаються окупанти, цивільні, скажімо так, росіяни. Навіть з віддалених їхніх регіонів переміщаються до Енергодара, бо неможливо 10 тисячами забезпечити життєдіяльність 50-тисячного міста в плані комунального обслуговування», – сказав мер.
За його даними, жителі, які залишилися в місті – це здебільшого пенсіонери, частина з них – працівники атомної станції. Люди не виїжджають з міста, попри тиск окупаційних сил. Водночас виїзд містян ускладнюють фільтраційні заходи.
Як виїхати з Енергодару
Для людей, які вирішили виїхати, піший перехід займає 3-4 дні. На автомобілі виїхати можна тільки через країни Європи або через Туреччину, Грузію – дорога займає тиждень.
«Звичайно, всі, хто приїжджає, долаючи ці складнощі, розповідають, що декого утримують на фільтраційних пунктах до десяти днів просто для якихось перевірок. Декого затримують на добу. Зараз йдуть дуже ретельні перевірки. І ці пункти контролю, де фсбшники їх перевіряють, досить жорсткі іноді бувають», – розповів Орлов.
У місті розташована найбільша в Європі АЕС, яка більше 20 місяців перебуває під російською окупацієюФото: Ілюстративне фото
Водночас російські військові продовжують чинити злочини проти цивільного населення Енергодару і знущаються з мирних жителів. Зараз українській владі відомо про 10 містян, які перебувають у катівнях окупантів.
«Проте окупанти знущаються, катують і таким чином примушують людей підтримувати проросійську позицію, а люди категорично проти цієї позиції. І тому відбуваються такі жахливі речі. Не нехтують і електричним струмом при катуванні, не нехтують і фізичним, і психологічним тиском», – сказав мер Енергодара.
За його словами, багато людей, які вийшли з російських катівень, перебувають в місті без документів, тому не можуть навіть виїхати за територію Енергодара, тому що окупанти їх перевіряють.
«Є люди, в яких кінцівки прострелені, і мають багато таких захворювань, які, на жаль, неможливо на окупованій території вилікувати та підтримувати нормальний стан життєзабезпечення, бо окупанти мають певні обмеження з обслуговування цивільного населення», – додав Орлов.
Російські військові можуть вигадати будь-який привід для затримання мирних жителів Енергодара та обшуків їхнього житла. За словами мера, якщо в помешканнях енергодарців окупанти не знаходять української символіки, вони можуть підкинути гранату або зброю, що стає приводом для затримання та утримання в катівні тієї чи іншої людини.
Енергодар – місто, розташоване на лівому березі Каховського водосховища, в якому знаходиться Запорізька атомна електростанція. Це найбільша АЕС у Європі. Російські військові захопили місто 4 березня 2022 року, відтоді у місті залишилася лише п'ята частина місцевого населення. Люди в Енергодарі перебувають під постійним тиском російських загарбників.
Нещодавно платформа United24 створила відеоролик про Енергодар.
«Створення такого медіа-контенту покликане вкотре нагадати суспільству та світовій спільноті про українців, які залишаються на окупованих територіях, про важливість посилення міжнародної підтримки України та звільнення наших земель від російських загарбників», – зауважив Дмитро Орлов.
Російські воєнні злочини у Запорізькій області
У Запорізькій області задокументовано і розслідується майже 9 тисяч проваджень, які порушують закони та звичаї війни, розповідає начальник відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Запорізької обласної прокуратури Микита Ковалевський.
Йдеться і про вбивство цивільного населення, і про застосування заборонених засобів ведення війни, і про викрадення, позбавлення волі цивільного населення, катування, жорстоке поводження.
«Внаслідок порушення представниками Збройних сил РФ законів та звичаїв війни на теперішній час ми маємо цифру 554 – загиблі особи, з яких 184 – жіночої статі, а також 27 дітей. Поранення отримали майже півтори тисячі осіб, з них – 98 дітей», – зазначив Ковалевський.
За його словами, задокументовані факти злочинів, вчинені особами з офіцерського складу, звичайними солдатами та працівниками комендатур. У більшості – це кадрові військовослужбовці РФ. Однак вони намагаються приховати свою особистість і це значно ускладнює процес їхньої ідентифікації.