Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Перше відео – про Одесу, яка бореться і бʼється. У ньому ми знайомимося з людьми, які без вихідних і пауз підтримують наших воїнів і навіть у темні часи створюють сенси і повертають одеситам надію.
Екскурсію місцями патріотичної Одеси проводить письменниця і комунікаційниця Зоя Казанжи.
Перша зупинка – книгарня-кав’ярня на Катерининській, 77, який довгий час була україномовним простором в русифікованому місті та прихистком одеситам у буремні часи.
«Це таке культове місце української Одеси. Місце якраз для того, щоб ми не тинялися десь по кафе, не збиралися на вулицях, а мали можливість дискутувати, планувати, підтримувати і бачити один одного», – розповідає Зоя.
Книгарня-кав’ярня була місцем збору для однодумців під час Євромайдану.
«Ви знаєте, може бути купа різних інтер’єрів, якихось хайтечних, але ми любимо це місце, яке стало точкою збору, точкою порівняння себе з іншими і точкою для того, щоб ти міг знаходитися серед своїх, бо це дуже важливо – бути серед своїх в темні часи», – додає письменниця.
Власниця книгарні Галина Дольник популяризувала українську книжку в Одесі майже 30 років тому.
Галина ДольникФото: Facebook
«Я зрозуміла, якою затребуваною була українська книжка. А це був 1997 рік. І я створила перший відділ української книжки. Як виявилося, тоді не було популяризації книжок і водночас вже була досить агресивна політика російської книжки, – згадує жінка.
Після початку повномасштабного російського вторгнення кав’ярня відчинила двері наприкінці березня 2022 року. Пані Галина каже, почали працювати «не тому, що торгували, не тому, продавали каву, а для того, щоб спілкуватися між собою».
«У травні 2022 року, коли всі ми прийшли до тями і почали один одного питати "А що далі? Що нам робити", тому що було тяжко з месиджами від влади, тут сиділи ледь не на вікні, тут була досить велика кількість людей, – підхоплює розмову Зоя. – Насправді, коли в Одесу приїжджали іноземні кореспонденти, тут дуже часто проводили різні інтерв’ю якраз іноземним компаніям. Відвідувачі настільки звикли до цього, що навшпиньках заходили і замовляли собі щось, адже було зрозуміло, що тут працюють».
Більше про життя українського півдня – на нашому YouTube-каналі.
