Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Чому наважився на розпочати довготривалу подорож у 55 років і якою була ця мандрівка – Ігор розповів для Суспільного.
Ігор родом з Кельменців Чернівецької області. Нині мешкає у США – переїхав сюди після того, як завершив навчання в медичному університеті у Києві. Каже, що спершу «виконував чорні роботи», а потім став редактором української діаспорської газети «Свобода».
Власний вітрильник чоловік змайстрував, коли вчився у 7 класі, тоді він відвідував туристичний гурток. Це була триметрова байдарка з фанери, до якої Ігор згодом причепив вітрило.
«Вона не дуже мене слухалась, але за вітром ішла добре», — згадує чоловік і додає, що то був перший і останній човен, який він побудував.
Ігор Пилипчук Фото: Архів героя
На навколосвітню мандрівку чоловік наважився, бо йому набридло сидіти за комп'ютером в офісі, однак найбільш вагому роль зіграли сімейні обставини.
«Мені прийшла думка в голову, враховуючи мій досвід з вітрильниками, що єдиний шанс зберегти родину, сім'ю, не розлучитися, – це взяти свою дружину і піти під вітрилом у плавання», – каже Ігор.
Його дружина спершу підтримала ідею, але, коли чоловік купив човен і почав його облаштовувати, відмовилася вирушати в мандрівку. Ігор вирішив не скасовувати планів, тож вирушив у подорож наодинці у 2019 році зі штату Нью-Джерсі.
У мандрівку він вирушив на човні Aeneas – Beneteau Evasion 37, який виготовлений у Франції в 1982 році, а у США представлений як M/S 37 Pilothouse. Як пише Ігор, човен «названий на честь ще одного вітрильника, на якому «Еней I» плавав з Толею Богданом та Олегом Харченком в Україні».
Про свій досвід він розповідав на сайті мандрівки та ютуб-каналі «Енеїда кругом світу». Приміром, 24 серпня 2019 року він розповідав про чудову погоду і створінь, схожих на маленькі прозорі пластикові торбинки, яких він побачив у воді: «Напевно різновидність медуз. Досить багато. Їх легко сплутати зі сміттям, що деколи трапляється в океані. Не знаю поки що, як вони називаються. Пробував сфотографувати, але вони маленькі, на відстані, а швидкість човна висока – нічого не видно. Іншим разом», – написав Ігор.
Також він поділився своїми спостереженнями щодо морських риб: «Неправі ті, що кажуть, ніби риба в морі дурніша за річкову: через годину помітив, що жилка обірвана. Спочатку я подумав, що така велика риба клюнула. Але придивився і зауважив, що жилка обірвана на відстані одного фута від місця, де була прив’язана до човна. Обірваний кінець якраз завдовжки відстані до пера підрулювача, що має гострі краї. Схоже, що риба‚ з’ївши приманку, повела жилку в сторону гострого пера, перерізала її і звільнилася. Шкода приманки – була моя найкраща».
У плануванні маршруту йому допомогли книжки та досвід інших людей, які організовували подібні подорожі.
«Я не знав, куди точно йду, приблизно знав маршрут, а зупинявся вже, як виходило. Як правило, виходив до місця призначення, дивився на карту та вивчав подальший маршрут», – розповідає чоловік.
Свою подорож він здійснив через миси Доброї Надії та Горн. Вона тривала 2 роки і 9 місяців відвідав. За цей час чоловіку вдалося побувати на всіх континентах і відвідати 12 країн. На паливо, харчі та портовий збір він витрачав приблизно 1000 доларів щомісяця.
Згодом Ігор виявив, що його шлях співпав з маршрутом першої людини, яка наодинці пройшла світом під вітрильником. «Це був Джошуа Слокам. Він також зробив це за майже 3 роки», – коментує чоловік.
Ігор поставив дві сонячні батареї на вітрильнику і купив генератор, щоб користуватися електроприладами. Більша частина маршруту проходила повз тропіки, тож там було вдосталь сонця.
«Найцінніший урок, який я отримав від цієї подорожі, що не треба йти проти вітру», – ділиться мандрівник.
Страх він відчував лише під час сильного шторму і 4 рази, коли ламався двигун. Вперше це сталося, коли чоловік підходив до острова Флорес. Там йому відмовили у ремонті, тож довелося пливти до острова Фаджал, де двигун полагодили.
А найбільший шторм стався, коли мандрівник обігнув мис Горн. «Тоді в мене зламався двигун і я вийшов з чилійських каналів в океан, аби рухатись під вітрилами. Тоді був найбільший шторм. Це той час, коли я простояв всю ніч і весь день і молився», – згадує Ігор.
Передостанній запис на сайті датований 27 квітня. Ігор розповідає, що зона між Флоридою і Гранд Багама – дуже активна, тут можна побачити всі види плаваючих засобів: круїзні пароплави, грузові, рибальські катери, приватні яхти, вітрильники.
«Сьогодні о четвертій ранку мене викликав вітрильник, що обходив Енея з корми і спитав чи все в порядку, бо на щоглі горів якірний вогонь. На радіо постійно берегова охорона. Десь недалеко впав літак. Це також зона, де падають згори залишки ракетних носіїв від ракет, що запускають на мисі Канаверал. Якщо пощастить – побачу запуск», – додав мандрівник.
Завершуючи мандрівку, він зауважив, що з кожним днем руху на північ ставало холодніше. Після двох років проведених в тропіках, те, що на ніч потрібно було одягатися і вкриватися, виглядало трохи дивним для чоловіка – він встиг від цього відвикнути. Від постійного оприскування хвилями на палубі утворився шар солі, писав Ігор.
Його подорож закінчилася першого травня 2022 року, коли він зайшов в канали Північної Кароліни.
Переглянути координати мандрівки можна за посиланням.
