Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розповів, що зараз відбувається на Кінбурнській косі і що потрібно для того, щоб звільнити її від російських військ.
За словами начальниці об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталії Гуменюк, оскільки ворог має сполучення з суходолом якраз з тимчасово окупованої Херсонщини, він має можливість підтягувати туди сили та резерви і тероризувати мирне населення, затиснуте в обставинах. Росіяни замінували населені пункти за периметром, щоб місцеве населення нікуди не поділося, каже Гуменюк.
«Ворог продовжує використовувати населення як живий щит, ховаючись за ними, розташовуючи буквально артилерійські розрахунки в дворах місцевих мешканців, обстрілюють протилежний берег Очаківську, Куцурубську громаду для того, щоб час від часу тероризувати Миколаївщину і переключати увагу Сил оборони» – додає вона.
Щойно українські військові посилюють обстріли позицій російських сил на лівобережній Херсонщині, вони у свою чергу активізовуються на Кінбурнській косі.
Наталія Гуменюк підкреслює, що тактика ворога – знайома для українських військових, водночас росіяни також вдосконалюються і намагаються перехитрити українські збройні сили.
«Якщо вони з тимчасово окупованого берега можуть собі дозволити хаотичні, килимові, обстріли, використовуючи реактивні системи залпового вогню, які гатять по населених пунктах, ми такої роботи собі дозволити не можемо. Ми усвідомлюємо, що вони ховаються за українськими мешканцями і наша задача – відстежити їх момент перебування у вразливій локації, там, де це не зашкодить місцевим», – підкреслює Гуменюк.
Кінбурнську косу деокупувати непросто, втім українські військові знають, як це зробити: для цього має відбути збіг кількох обставин – яких саме, не розголошують.
Кінбурнська коса відділена від тієї частини Миколаївської області, яка вже є деокупованою, великим Дніпро-Бузьким лиманом. За словами Гуменюк, це шлях для цивільного транспортного судноплавства, щоб знову ожили Миколаївські порти, яких там багато.
«Це місто кораблів (Миколаїв), пам'ятаємо, і звідти могли б теж функціонувати навігаційні транспортні маршрути. Але ворог таким чином і тримається за Кінбурнську косу, щоб тиснути і на економіку України. Саме тому вони звідти нікуди і не йдуть – щоб продовжувати контролювати ось цей коридор транспортний морський», – пояснює спікерка.
Перебуваючи на Кінбурнській косі, російські військові регулярно обстрілюють місто Очаків: і вдень, і вночі. Заступник міського голови Олексій Васьков каже, що місто атакують всі види зброї, яку має противник. Від початку повномасштабного вторгнення Очаківська громада не обстрілювалася всього кілька днів. Наймасованіший удар відбувся 9 січня 2023 року, коли у місті було пошкоджено до п’яти тисяч будинків (70% домогосподарств).
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім розповів, що, попри обстріли, гуманітарна ситуація в Очакові залишається стабільною.
Наразі у місті та передмісті проживає 7,5 тисяч людей з 15 тисяч, які мешкали тут до великої війни.
«Очаків – це курортна зона. Вона заправляла завжди влітку на весь рік. А зараз це вже другий рік робити неможливо. Тому є проблеми. Що стосується безпекової ситуації, то там робляться укриття. Не буду розкривати детальніше. Але Очаків – це такий яскравий представник Миколаївщини, який бореться попри все», – сказав Кім.
За його словами, комунальна інфраструктура у місті працює. Якщо стаються пошкодження, її швидко відновлюють, запевняє Кім. Зараз в Очакові залишаються люди, які не планують виїжджати. Хто хотів виїхати, той уже це зробив, каже посадовець.
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан вважає, що російські військові самі підуть з Кінбурнської коси, коли ЗСУ матимуть достатньо сил і засобів, щоб просуватися у бік Скадовська.
Експерт додав, що ситуація на лівобережній Херсонщині ймовірно почне змінюватися навесні, коли Україна отримає літаки F-16.
Кінбурнська коса є частиною Чорноморського біосферного заповідника. Російські окупаційні війська контролювали її вже на самому початку повномасштабної війни. Через воєнні дії флора та фауна коси постраждали: шкоди завдав рух колісного транспорту, а найбільше – пожежами, які охопили ліси: їх сталося щонайменше 50 і вони вразили 10 тисяч гектарів.
