Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про результати дослідження в рамках проєкту EMITTER розповів співкерівник проєкту damaged.in.ua Максим Нефьодов.
Він зазначив, що три чверті з цих будівель було підтоплено десь до метра, тому є надія, що їх можна відносно легше відремонтувати.
"Це охоплює як житловий фонд, так і нежитлові споруди, як-от промислові та інфраструктурні об’єкти, будівлі й споруди агропідприємств, освітні та медичні заклади", – каже Нефьодов.
Він зазначив, що не всі споруди в епіцентрі катастрофи пішли під воду. Деякі залишилися взагалі неушкодженими.
"Внаслідок підриву дамби 11 367 об’єктів виявилися повністю затопленими – вода піднялася вище трьох метрів. Ще 6 580 споруд затоплені частково – за методологією дослідження це означає, що вода в них сягнула 1-3 м" – каже Нефьодов.
Для чого потрібні ці дані
Постійний моніторинг масштабів затоплення в Херсонській та Миколаївській областях внаслідок підриву Каховської ГЕС може забезпечити як незалежне підтвердження ступеня руйнації, так і необхідну прозорість у процесі відновлення цих територій. Завдяки аналізу геоданих з супутників і дронів можна обʼєктивніше визначати пріоритетні напрямки та райони для відбудови, верифікувати потреби постраждалих, розробляти більш ефективні стратегії відновлення регіону та мати змогу обґрунтовано планувати витрати на проєкти.
Всі дані вже доступні на публічному дашборді, тобто будь-хто в Україні чи за кордоном зможе зробити власний аналіз. Наша команда планує регулярно оновлювати аналітичні огляди ситуації. Така відкритість та прозорість має допомогти ефективно подолати наслідки російського теракту, а також забезпечити довіру та максимальне залучення інвесторів та донорів до цього процесу.
