Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Власним досвідом з "О, Море" поділилася мадрівниця Тетяна Жукова, яка здійснила тижневий похід цього серпня, пройшовши 170 км.
- Що таке дорога святого Якова?
- Паспорт пілігрима
- Як підготуватися до подорожі?
- Переліт в Іспанію
- Лайфхаки в Іспанії
- Де жити пілігриму
- Де харчуватися під час подорожі
- Як виглядає саме паломництво
І, справді, якось все навколо переосмислюється. Несподівано хочеться прокидатися ще до сходу сонця, посміхатися кожному перехожому, шукати затінку лісів і радіти звичайному матрацу на підлозі.
Що таке дорога святого Якова?
Це паломництво на захід Піренейського півострова до іспанського міста Сантьяго-де-Компостела, в якому спочивають мощі апостола Якова. За легендою, під час місіонерства святий Яків проповідував в Іспанії. Пізніше він повернувся в Палестину. У 44 році н.е. його обезголовили і він став першим апостолом, який прийняв мучеництво. Згодом учні Якова переправили його мощі в іспанський регіон Галісія, де вони й залишились до наших днів.
До могили святого Якова веде безліч маршрутів, один з яких навіть починається в Україні. Християни, буддисти, мусульмани й атеїсти вирушають в похід власним ходом, на велосипедах та конях, долають сотні кілометрів уздовж моря, океану й гір, аби укріпити свою віру. І хіба ж має різницю, хто у що вірить?
В Іспанії існує 9 офіційних шляхів:
- Англійський (112 км),
- Зимовий (235 км),
- Первісний (160 км),
- Північний (190 км),
- Португальський (118 км),
- Прибережний португальський (170 км),
- Французький (161 км),
- Віа де ла Плата (250 км),
- шлях Фістерре (118 км).
Карта шляхів святого Якова
На практиці ж паломники починають дорогу з Австрії, Польщі, України, Бельгії, Італії... Найпопулярнішим є Французький шлях, у цьому свою роль відіграв фільм "Шлях" 2010 року, який притягнув до Іспанії тисячі шукачів пригод.
По дорозі можна зустріти людей з усіх куточків земної кулі: найбільше там, звісно ж, іспанців, а також німців, поляків, американців і, на диво, корейців. Іспанські виші надають корейським студентам по обміну додаткові бали за проходження дороги святого Якова – таке собі культурне збагачення.
Через пандемію кількість відчайдухів значно зменшилась: якщо у 2019 році було зареєстровано 347 тисяч пілігримів, то у 2020 році –53 тисяч. Та цього року інтерес до паломництва відновлюється: кожного дня до цілі прибуває понад тисяча мандрівників. Більшість з них наважується на похід у теплі місяці року, надаючи перевагу ховатися під деревами від спеки, аніж від дощів, які частішають з приходом холодів.
Затінок у сонячний день
Кілометраж походу залежить лише від вас. Часом люди проходять обраний шлях від початку й до кінця, що може сягати сотень кілометрів і добрячого запасу часу й витривалості; хтось просувається відрізками: доходить до певного пункту й повертається до щоденних обов’язків, аби невдовзі продовжити дорогу; хтось просто починає з половини маршруту. Здебільшого мандрівники проходять 100-200 км і витрачають на це від тижня до місяця.
Варто взяти до уваги, що сертифікат про проходження дороги святого Якова, так звану компостелу, можна отримати, якщо ви подолали щонайменше 100 км своїм ходом чи верхи на коні або 200 км на велосипеді. При цьому, "паспорт пілігрима" слід проштамповувати принаймні двічі на день.
Паспорт пілігрима
Це важливий атрибут кожного паломника, який проходить дорогу святого Якова. Він стане доказом вашої витривалості й наполегливості, унікальним сувеніром, а також внесоком у ведення звітності шляху.
Паспорт (креденсіаль) можна купити у соборах, які зустрінуться на вашому шляху, в туристичних офісах великих міст чи в альбергах для пілігримів (місць для ночівлі пілігримів). Він коштує від 50 центів до 2 євро (15-62 грн).
Паспорт пілігрима
Упродовж всього маршруту хоча б двічі на день потрібно ставити печатки в паспорт пілігрима. Їх можна отримати у всіх церквах, кафе, барах, альбергах на шляху і навіть у спеціальних наметах посеред лісів, та в поліцейських автомобілях.
Наприкінці шляху, у місті Сантьяго-де-Компостела, мандрівники відправляються до офісу пілігримів (за адресою Rúa das Carretas, 33), щоб обміняти паспорт пілігрима на сертифікат про проходження шляху святого Якова.
Щоправда, через пандемію ситуація трохи ускладнилася й тепер потрібно внести свої дані на сайті заздалегідь і прибути до офісу вранці, аби встигнути зайняти чергу.
Сертифікат про проходження шляху
Як підготуватися до подорожі?
Цей етап є чи найважливішим. До паломництва варто підійти серйозно. "Я часом проходжу і по 20-30 км за день", – подумала я кілька років тому і відправилась у свій перший шлях святого Якова без особливої підготовки та у кросівках з магазину Bershka. Вже під час перших годин походу я пошкодувала про свої слова і, постраждавши тиждень, останній день доходила босоніж.
Шлях святого Якова – це не прогулянка містом, а похід горами, лісами й морськими узбережжями. Тому обов’язково підберіть похідне взуття, зручний одяг та легкий, зручний рюкзак. Також подумайте про купівлю наколінників чи еластичного бинта, трекінгових палиць і аптечки. Не зайвим буде з десяток пластирів, вазелін для ступнів або тальк для взуття.
Hard
Іспанія відома своїм палючим сонцем, тому очевидно, що треба запастися сонцезахисним кремом, окулярами від сонця і головним убором. Але й не слід забувати, що ви прямуватимете до Галісії, де дощі не є рідкісним явищем, тому захопіть із собою дощовик.
Крім цього, візьміть до уваги, що через пандемію багато альбергів не дають ні посуду, ні постільної білизни, тож захопіть з дому миску, ложку, вилку, ніж, спальний мішок і рушник. А так як в основному альберг потрібно покинути ще затемна, то візьміть і налобний ліхтарик.
Чемодан пілігрима
Список речей, який варто варто взяти пілігримові:
- похідне взуття, зручний одяг, легкий рюкзак;
- наколінники чи еластичний бинт;
- трекінгові палиці;
- аптечка, пластирі;
- вазелін для ступнів чи тальк для взуття;
- сонцезахисний крем, окуляри від сонця, головний убір;
- дощовик;
- пляшка для води, миска, ложка, ніж;
- спальний мішок;
- намет (якщо ви бажаєте провести кілька ночей під зоряним небом);
- рушник;
- налобний ліхтарик.
Летимо в Іспанію
Перш за все, необхідно обрати шлях, який припав вам до душі. Для цього запитайте себе, для чого ви б хотіли відправитись у таку мандрівку? Якщо вашою метою є нові знайомства чи перевірка власної витривалості, то ваш варіант – Французький шлях.
Якщо ви хочете відпочити від шуму й гаму, то обирайте Примітивний шлях. Якщо ж впродовж походу ви б надали перевагу спогляданню безмежних просторів океану – Прибережний португальський шлях вас не розчарує.
Маршрут вибрано, тепер слід подумати й про пункт відправлення. Обдумайте, скільки кілометрів ви б змогли пройти і відповідно до цього шукайте квиток на літак.
Вид із літака
До Іспанії можна дістатися прямим рейсом з Києва та Одеси авіакомпанією Ryanair. Ціна рейсу залежить від бажаного місця прибуття та пори року. Загалом ціна коливається в межах 1 200-3 000 грн.
А щоб трохи зекономити, можна летіти й через Італію, Польщу або навіть Болгарію.
Вже перебуваючи на території Іспанії до пункту відправлення можна дістатися за допомогою іспанської залізниці Renfe, місцевих автобусів Alsa, Avanza, Socibus, і т.д. або BlaBlaCar.
Крім цього, можливо відправитись у похід також в організованій групі. В Україні тури на шлях святого Якова поки не користуються великою популярністю, та все ж існують: наприклад, клуб "Кулуар" пропонує таку мандрівку за 590 євро (близько 18 300 грн) без урахування вартості перельотів. Іспанські туристичні компанії також пропонують відправитись у груповий похід за 200-600 євро (6 200-18 600 грн) залежно від кілометражу й тривалості подорожі.
Лайфхаки в Іспанії
Перш за все, обміняйте гривні на євро заздалегідь і візьміть із собою готівку (розраховуючи на тиждень біля 150 євро або 4 650 грн на проживання й харчування). На шляху святого Якова майже не приймають оплату банківськими картками, банкомати ви навряд чи знайдете в горах чи лісах. Банкомати по дорозі все ж є, але вони стягують велику комісію.
Відпочинок від цивілізації
По-друге, напевно у вас не буде ні часу, ні бажання користуватися мобільним телефоном, та про всяк випадок можете завантажити кілька додатків, які стануть вам у пригоді: Camino Ninja (допомагає складати маршрут і шукати місця для ночівлі), Google Maps чи Maps.me (на випадок, якщо загубитесь) і мобільний перекладач.
Обов’язково занотуйте собі номер 112, за яким зможете подзвонити в разі надзвичайного випадку.
Також запам’ятайте базові слова іспанською мовою, адже жителі маленьких іспанських сіл не часто володіють англійською:
- Hola (ола) – привіт;
- ¿Cuanto vale? (куанто балє) – скільки коштує?
- ¿Dónde está...? (донде еста) – де розташований…?
- Ayuda (аюда) – допомога
- Camino de Santiago (Каміно де Сантьяго) – шлях святого Якова
- Agua (агуа) – вода
- Sello (сейо) – штамп
Та найпопулярнішим виразом є "Buen camino!" (буен каміно), що означає "Хорошої дороги!". Так мандрівники вітаються і прощаються: такий собі ритуал справжнього пілігрима.
Де жити на шляху святого Якова
Спеціально для пілігримів існують альберги: прихистки, які коштують дешевше, ніж готелі й хостели (5-10 євро або 155-310 грн). Мандрівники живуть по 50, а то й більше осіб в одному приміщенні.
Ніхто не переймається щодо двоповерхових ліжок і змішаних кімнат: після багатокілометрової прогулянки звичайний матрац на підлозі видається райським задоволенням.
Невід’ємною частиною походу є дружня атмосфера відчайдухів і просто чудових людей з усіх куточків світу, які відправились у мандрівку, ставши на якийсь час сім’єю одне для одного. Таким чином, нові сусіди стають добрими друзями й партнерами в поході на наступні кілька днів. Щоправда, часом може не пощастити і поруч хтось хропітиме… Або ж хропітимете ви під обурливі зітхання нових співмешканців.
Крім цього, новий день у паломників починається ще до сходу сонця: шарудіння пакетів та метушня розбудить вас о 5-6 ранку, адже о цій годині вже час вирушати в дорогу. По-перше, тому що здебільшого альберг треба покинути до 7-8 години. По-друге, бо, поки все навколо спить, йти легше та й спека не надокучає.
Альберг
За теперішніх умов ситуація трохи ускладнилася: хоча в альбергах не вимагають тестів чи сертифікатів вакцинації і маску необхідно вдягати лише при розмові з адміністратором, та щодо проживання варто потурбуватися завчасно.
Альберги не можуть прийняти всіх подорожуючих через встановлені обмеження щодо кількості гостей, тому потрібно або підготуватися до ночівлі під відкритим небом, або чітко все спланувати.
Знайти альберг можна або просто в Google, або через додаток Camino Ninja. Публічні альберги зазвичай не приймають бронювань, тому про ваше прибуття можна попередити по телефоні всього один день заздалегідь, а часом і взагалі поселитися лише по прибутті (якщо встигнете дійти, поки всі місця не будуть зайняті).
Щодо готелів, то вони пропонують значно комфортніші умови за вищу ціну. Залежно від міста й самого готелю, вартість коливається від 40 до 100 євро (1 240-3 100 грн). Перевагою є те, що зазвичай можна легко зняти номер, тоді як альберги можуть бути повністю забиті. Та недолік – у чотирьох стінах ви не поділитеся з іншими мандрівниками своїми думками й не послухаєте їхніх захоплюючих історій.
Готель на шляху святого Якова
Також жити можна в наметі. Ставити його будь-де в Іспанії заборонено, для цього існують спеціально відведені місця, за які треба заплатити 5-10 євро (155-310 грн). Зате там ви зможете прийняти душ і набрати питної води.
Ночівля в наметі
Де їсти пілігриму
Здебільшого паломники купують їжу в супермаркетах. Це дешевше і не доведеться шукати закладів харчування по дорозі. Але про супермаркети варто потурбуватися заздалегідь: буває, що шлях проходить через маленькі села, де ви не знайдете жодного магазину. А в неділю по всій Іспанії вони й зовсім зачинені.
Також ви проходитимете безліч полів зі всіма можливими фруктами й овочами, якими потайки і знаючи міру можна й посмакувати.
Часом по дорозі трапляються симпатичні кафе, бари й ресторани, де подорожуючі зупиняються, щоб спробувати колоритну іспанську кухню.
Більше того, впродовж всього шляху заклади пропонують спеціальне "меню пілігрима", яке включає першу й основну страву, напій і десерт за 8-15 євро (250-465 грн).
Особливі вечері в оточенні пілігримів. Так у теплій компанії ви скуштуєте мексиканські тако, справжню італійську пасту і турецькі солодощі.
На жаль, зараз в альбергах заборонено використовувати кухню, тому нічого особливого приготувати не вдасться. Щоправда, часто власники не дотримуються цього правила й дозволяють мандрівникам використовувати хоча б мікрохвильову піч.
Як виглядає шлях святого Якова
Я відправилась у мандрівку з мексиканцем Алехандро. Ми надали перевагу спогляданню глибоких вод безкрайнього Атлантичного океану та уривчастих берегів, тому й вирушили у Прибережний португальський шлях.
Шлях починається з Порто, але через часові обмеження ми схитрували і добралися на автобусі до містечка Камінья. Наступні дні ми проходили в середньому 30 км на день за таким маршрутом: Камінья – Моугас – Саянс – Редондела – А Портела – Понтесесурес – Сантьяго-де-Компостела.
Кандіда – мандрівниця, яка не виходить за межі дому
Першої ночі ми зупинилися в альберзі San Bento. Заплатили трохи дорожче: 15 євро з особи (465 грн) за двомісну кімнату, зате відпочили перед початком нашого "випробування на витривалість".
На рецепції нас вже чекала Кандіда – жінка, яка подорожує кожного дня, не покидаючи домівки. Вона є власницею альбергу і спрагло приймає кожного пілігрима, жваво розпитуючи про історії подорожуючих і пригощаючи всіх своїм домашнім гарбузовим супом.
Мальовничий вид із вікна, яскравий захід сонця на річці біля альбергу і знайомство із вчителькою з Польщі та бізнесменом з Італії, які також наважитись на паломництво, поклали хороший початок мандрівки.
Перетин кордону на надувному човні
Саме на кордоні між Іспанією й Португалією, в Каміньї, розходяться Португальський і Прибережний португальський шляхи. Аби слідувати океанічним узбережжям, необхідно переплисти річку, яка розділяє країни.
Щоденно там курсує пором, який за 3 євро (93 грн) доставить вас на іспанський берег. Але він починає роботу з 10 години ранку, що для пілігримів є надто пізньою годиною. Саме тому ми домовились із власником приватних човнів про ранішній перетин кордону, який вартував нам 5 євро (155 грн) з особи.
О 7 ранку ми в компанії чотирьох іншим паломників вже чекали на відправлення. Із невеликою затримкою до порогу альбергу під’їхав старенький мінібус, в якому посеред газових балонів та без сидінь нас довезли до річки. Серед густого туману погрузили на надувний човен і помчали до берегів Іспанії. Ось так почалася наша мандрівка, довжиною у 170 км.
Не поспішайте
Із величезним ентузіазмом ми крокували практично без зупинок, про що я згодом пошкодувала. Це не перегони й не змагання, шляхом потрібно насолоджуватись і давати своєму тілу відпочинок. Саме тому варто зупинятися кожні 2-3 години, посидіти на березі океану, послухати спів птахів у лісах, набрати води у природних джерелах.
У результаті, пройшовши 26 км, до альбергу Aguncheiro в Моугасі ми дісталися досить швидко. Голодні й змучені, на запитання "Де можна купити їжу?" – отримали відповідь: "За кілька кілометрів звідси є супермаркет". Перевзувшись у в’єтнамки з останніх сил ми дісталися до магазину і вирішили більше ніколи не поспішати.
Сам альберг, вартістю 10 євро з особи (310 грн), був майже пустий, оточений фермами й віддалений від цивілізації. Ось так Алехандро й зустрів свій день народження на "краю світу".
Використовувати карту тут майже нелегально
Пілігрими проходять сотні кілометрів без жодних карт і цифрової навігації. Упродовж дороги їм допомагають жовті стрілки й мушлі. Саме в цьому полягає принадність шляху. Кам’яні дороговкази з відліком кілометрів і жовті стрілки вказують шлях на природі й вздовж автомобільних доріг; у містах слід йти за металевими мушлями, встановленими у бруківці й асфальті.
Щоправда, їх кількість збільшується з наближенням до Сантьяго-де-Компостела. На початку шляхів дороговкази зазвичай складно знайти, тому доводиться поблукати. Це сталося й із нами: в якийсь момент жовті стрілки зникли з поля зору й, шукаючи правильну дорогу, ми опинилися на автотрасі, не маючи сил і жодного уявлення, в якому напрямку прямувати.
Ніч у храмі
Трохи поблукавши, ми знову побачили дороговкази й незабаром вже реєструвалися на нічліг у Саянсі.
Вид з альбергу
Цього разу нашим прихистком став католицький храм. За 10 євро з особи (310 грн) ми отримали унікальний досвід проживання на території костелу та зустріли двох місіонерів зі Сполучених Штатів, які за столом пили пиво, а ввечері співали молитви.
Мандрівка, не схожа на інші
Принадою шляху святого Якова є його "глибина". Маршрут пролягає через дику природу й середньовічні села, а по дорозі зустрічається більше тварин, ніж людей: дикі зайці, коні, корови, вівці, ящірки та навіть лами складуть вам чудову компанію. Таким чином, з’являється час відпочити від суспільної метушні й провести час сам-на-сам із собою.
"Це зовсім інший спосіб подорожі: проходячи на власних двох просторами країни, життя її найвіддаленіших куточків відкривається таким як воно є", – сказав якось Алехандро.
Та часом дорога перетинає й великі міста. Так нас занесло у Віго: гамірне місто, з якого складно було знайти вихід. Зате саме там ми й познайомилися з мандрівником із Каталонії та парою відчайдухів із Галісії, рюкзаки яких були більшими за них самих. Нові знайомі нам розповіли про символи, які трапляються впродовж шляху.
Пілігрим пілігрима бачить здалека
Всі навколо купують мушлі у сувенірних крамницях за 1-2 євро (31-62 грн), чіпляють на наплічник й гордо крокують під їхній брязкіт. Це стало найпоширенішим символом паломника.
Мушля пілігрима
Також користуються популярністю камінці: на кожному кам’яному дороговказі ви знайдете гору каміння, часом навіть з якимись написами. Виявляється, серед мандрівників існує традиція нести із собою камінь і на кожному дороговказі його обмінювати на інший і так аж до Сантьяго-де-Компостела.
Розписане каміння
Упродовж маршруту розташовано також безліч хрестів, статуй пілігримам і різноманітних фресок із побажанням хорошої дороги.
За такою розмовою ми дійшли до міста Редондела, але, як виявилось, у тамтешніх альбергах не залишилось жодного місця. У результаті ми поселилися в готелі Suit, вартістю 50 євро за номер (1 550 грн). Шумної компанії інших мандрівників не вистачало, але комфортні умови й м’яке ліжко допомогли зарядитися енергією на наступний день.
Разом нас багато
Наближаючись до Сантьяго ми помітили, що кількість паломників збільшилась: якщо раніше за весь день не було видно нікого, тепер через натовп складно було просуватися. Зустрічалися люди з обмеженими можливостями, мандрівники із собаками, малюками та навіть цілі шкільні класи. Серед такої кількості осіб ми познайомились з іранцем, італійкою й чешкою. Разом ми неспішно рухались у напрямку альбергу і, як виявилось, до одного того й самого в селищі А Портела.
Це місце можна охарактеризувати як територію вільних людей: всі стіни було обписано назвами країн, серед яких я неодноразово знайшла "Україна".
Тієї ночі всіх нас розмістили на матрацах у кухні. Це виглядало справді захоплююче, поки ми не побачили автомат з напоями, який світився і дзижчав усю ніч, а подеколи голодні мандрівники заходили за їжею, грюкаючи дверима.
Різними шляхами до однієї цілі
Часом знаки розходяться і зморені дорогою пілігрими обирають коротший маршрут. Ми були близькі до цього після безсонної ночі на кухонній підлозі, та на щастя по дорозі нам зустрівся поштар, який порадив довший шлях. І справді, він пролягав через ліс і річку, тоді як короткий вів по палючому сонцю біля автомобільної траси.
Вже звиклі до ходьби ми швидко дійшли до альбергу в місті Понтесесурес, який обійшовся нам у 8 євро з особи (250 грн) і став останнім пунктом перед Сантьяго-де-Компостела.
0 кілометр
В останні день мандрівки всі пілігрими прокидаються справді рано, адже всього за кілька десятків кілометрів чекає досягнення мети. Із кожним дороговказом кількість кілометрів стрімко знижується: 30...20...10…5...
І ось під крики й аплодисменти ви вже заходите на площу Обрадойро, попереду бачите собор святого Якова, кров пульсує у скронях і все ще не віриться: дійшли! Скидаєте похідне взуття, сідаєте просто на землю поряд з іншими сотнями паломників, і намагаєтесь усвідомити… Ось ти яке, Сантьяго-де-Компостела.
Дійшли!
