Редакції "О, Море" жінка розповіла про сімейну виноробну традицію, попит на "добру" їжу та мрію про двоповерхові автобуси з туристами.
Коли та як з'явилася ідея
Родина Польшакових у третьому поколінні займається виноробством – типовим заняттям для жителів Української Бессарабії. Домашнім вином, яке виробляли дідусь та батько Ірини, пригощали рідних та близьких. Згодом охочих спробувати напій стало більше. Саме у цей момент народилася ідея заснувати виноробний бізнес та проводити дегустації для всіх охочих.
У 2013 році Ірина Польшакова разом із братом Валерієм придбали старовинний підвал в історичній частині міста Ізмаїл. Вклали власні заощадження. Точну суму підприємці не розкривають. За чотири роки зробили відновлювальний ремонт та відкрили винний погріб Vinaria.
Власники зберегли самобутній стиль приміщення: нині воно зустрічає гостей вінтажним декором, авторськими меблями, художнім куванням та панно на винну тематику – оригінальними витворами місцевої художниці Тетяни Зечу. Одна зі стін локації прикрашає колекція вінтажних цеглин зі старої Європи та України, які були придбані на аукціонах.
"У нас є цеглина з написом "Погулянка". Я не знала її походження, проте львівські туристи нашого закладу підказали: виявилося, що такі цеглини виробляв однойменний цегельний завод у Львові, – розповідає Ірина. – Завдяки відвідувачам я дізнаюся багато нових фактів, в тому числі, і про будівлю самого підвалу. До речі, перша згадка про нього датується 1903-ім роком, але місцеве історики кажуть, що йому більше років".
Пригощають у Vinaria вином, "народженим" на власній виноробні в 13 кілометрах від Ізмаїлу. Ягоди збирають та обробляють виключно вручну, а переробляють на сучасному італійському обладнанні. За цей етап відповідальний Валерій Польшаков, водночас Ірина завідує винним погребом.
Як вдалося розвинути бізнес
Наша героїня – інженер-будівельник, проте ніколи за фахом не працювала. Брат Валерій був моряком, а нині приватний підприємець.

Всі необхідні знання про те, як взаємодіяти та приймати туристів, вивчала самостійно. Допоміг у цьому також пілотний проєкт Європейського Союзу "Географічні зазначення в Україні", який у 2019 році стартував у Бессарабії.
У його рамках для десяти власників гастробізнесу регіону, одним із яких є Ірина Польшакова, організували воркшопи та бізнес-тренінги. За сприяння ЄС ці власники об'єдналися та створили еногастрономічний маршрут та громадську спілку – Дорогу вина та смаку Української Бессарабії.
"Коли з'явилася Дорога, ми вибудували свою маркетингову стратегію, зберігши бессарабський характер закладу, і до нас дійсно прийшов турист... Гостям подобається, вони повертаються до нас та приводять своїх друзів – і це найприємніше", – розповідає Ірина, яка очолила Дорогу вина та смаку.
Громадська спілка Дорога вина та смаку зараз працює за рахунок членських внесків, тож її учасники інвестують у свій розвиток та не чекають допомоги від держави.
"Ми вже зробили реально правильні кроки – позначили маршрут вказівниками, провели промо-тури, постійно працюємо та знаходимо нові родзинки Української Бессарабії", – каже Ірина Польшакова.
Що пропонують у Vinaria туристам та яка ціна
Vinaria – це заклад, в якому подають бессарабське вино та місцеві закуски. Пропонують 6 сортів вина. Найоригінальніше – полинне вино. Його рецептом поділилися з Валерієм Польшаковим місцеві болгари. Взявши його за основу, чоловік обіграв смак спеціями та травами та презентує відвідувачам погребу.
Ціни у Vinaria:
- келих вина (150 мл) – 40 гривень;
- Пляшка вина (750 мл) – 130-150 гривень;
- пляшка вина (1 л) – 150-170 гривень;
- сир (100 г) – 80 гривень.
Організовують групові дегустації для 5-40 людей, які супроводжуються розповідями Ірини про свою родину, місто та регіон. Для великих груп в рамках дегустації організовують майстер-клас із виробництва винних дріжджів.
Вартість дегустації – 250 гривень із людини, тривалість – 1-1,5 години. Вона включає:
- 2 позиції білого, 1 позиція рожевого, 3 позиції червоного вина по 25-30 мл + 1 келих (150 мл) вподобаного вина;
- 50 г локального сиру (бессарабська бринза овеча, коров'яча або м'який козячий сир);
- 50 г каварми (бессарабська холодна страва з баранини);
- хліб на винних дріжджах/грінка з бездріжджового хлібу.
Особливу увагу приділяють винному посуду: як каже Ірина, аромат та смакові якості хорошого вина можуть зіпсувати неправильно обрані бокали.
Адреса винного погребу Vinaria:
- Одеська область, м. Ізмаїл;
- вул. Покровська 51-53;
- Режим роботи: щоденно (крім понеділка) з 12:00 до 19:00;
- Контактні номери: 067 482 35 58, 073 053 76 71.
Як вплинула на бізнес пандемія
У 2020-му під час пандемії Ізмаїл періодично потрапляв у "червону" карантинну зону. У цей період винний погріб працював лише в режимі онлайн. Це допомогло бізнесу втриматись на плаву.
Сьогодні потік туристів до винного погребу Vinaria зростає. Переважають українці, які приїздять організованими групами або за власною ініціативою. Окремі іноземці також бували, зокрема румуни, бразильці, росіяни, турки, американці, італійці та жителі Прибалтійських держав.
Винний погріб відвідують українці та іноземці
Жінка впевнена, що люди втомилися від фастфуду та потребують "доброї" та здорової їжі. Її рецепти вже розроблені, але забуті. У своєму закладі вона намагається відродити ці традиції.
Наприклад, робить винні дріжджі, що раніше були популярними в Бессарабії, як головному винному краї України. Також пече хліб із винними дріжджами, яким пригощає туристів. На її думку, попит на такі продукти буде збільшуватися, бо в світі панує мода на здорове харчування та здоровий спосіб життя.
Хлібом на винних дріжджах пригощають відвідувачів
Про мрію про двоповерхові автобуси з туристами
Співвласниця Vinaria вважає, що Бессарабія має великі перспективи для розвитку гастротуризму. Він здатен подовжити туристичний сезон на Одещині, адже "для смачного вина та гарної закуски підходять усі пори роки".
Гастротуризм може продовжити туристичний сезон
Жінка мріє про швидке закінчення пандемії, масштабні винні фестивалі та про туристів на двоповерхових автобусах.
"Минулоріч приїздили українські туроператори та зізналися, що Бессарабія стала для них справжнім відкриттям. І це справді так, адже в нас ви можете дізнатися традиції румун, гагаузів, албанців, старовірів. Це немов побувати одразу в кількох державах. І у цьому наша родзинка", – резюмує Ірина Польшакова.