У 2020 році агентство розвитку туризму залишилося без фінансування через пандемію, у 2021 році з бюджету виділили 100 мільйонів гривень. Чи варто чекати відчутних змін у цьому році, як будуть намагатися зацікавити туристів Україною і чи реально привезти сюди іноземних туристів?

Про це і не тільки розповіла в ексклюзивному інтерв'ю для "О, Море" голова Державного агентства з розвитку туризму Мар'яна Олеськів.

Три напрямки розвитку туризму в Україні у 2021 році

Які плани в агентства на цей рік, чи є план Б на випадок нових непередбачуваних обставин?

– Ми не віримо, що цього року в нас заберуть усі кошти, як було торік. Тоді фактично частину запланованої діяльності не вдасться здійснити, зокрема збір статистичних даних.

План "Б" завжди є, тому що туризм у нашій країні в принципі звик працювати без постійного фінансування, але хочеться розірвати нарешті це коло, щоб туристична галузь системно отримувала фінансування

Цього року ми працюємо над усіма нормативними документами, щоб якомога швидше почати використовувати надані кошти.

У нас є три основних напрямки діяльності. Перший – це статистика, дослідження, аналітика для того, щоб зрозуміти, на якому етапі ми сьогодні перебуваємо в розвитку туризму. Систематичної інформації зараз немає взагалі. Для її збору та аналізу необхідні кошти.

Ще один аспект – це запровадження туристичного сателітного рахунку, ми спільно з Держстатом активно співпрацюємо над цим питанням.

Друга частина – це маркетингові заходи, тобто популяризація України у світі та промоція внутрішнього туризму, що також потребує ресурсів.

Хоча, наприклад, торік ми запустили з нульовим бюджетом проєкт "Мандруй Україною". У принципі, це можливо реалізувати без грошей, хоча й потребує багато зусиль і людських ресурсів, але робити це вперше значно легше.

Якщо фінансування знову не буде, то консолідувати таку велику кількість гравців навколо однієї цілі буде неможливо. Хоча ми, звісно, розуміємо, що питання тут не лише у великих бюджетах, але й власне у проведенні якісної кампанії з мінімальними затратами, тому що всі зацікавлені в популяризації українського туризму.

Третій напрямок – це підтримка регіональних проєктів, які називаються "Туристичні магніти", і навчання по регіонах людей на територіях, які є для нас пріоритетними.

маряна олеськівДержагентство цьогоріч планує працювати у трьох напрямкахАвтор: interfax.com.ua

На узбережжі держава працюватиме з новими територіями

Які туристичні магніти можна виділити на морському узбережжі України?

– Якщо ми дивимося сьогодні на наші прибережні регіони, то саме ті території поблизу моря важко назвати магнітами в нашому класичному розумінні. Там вже існує усталені практика та інфраструктура, яку доволі важко перебудовувати.

Нам простіше працювати з новими територіями, або з тими, які мають один з критеріїв магнітів – бажання та прагнення до розвитку

Сьогодні з регіоном Приазов'я працює проєкт USAID "Економічна підтримка Східної України". Тут ще немає сильної хаотичної забудови, а в людей є бажання розвиватися, що дає змогу реалізувати низку цікавих проєктів.

З місцевими громадами працюють експерти, щоб направити їх у правильне русло, що дасть змогу розвивати туризм 365 днів на рік. Тому це можливо на таких територіях, які не перенасичені ще туризмом, які не працюють за принципом "заробити за літній сезон і потім 8-9 місяців просто проїдати ті гроші".

Якщо говорити не про берегову лінію, а про області в цілому, в Херсонській, наприклад, є такі цікаві місця, як Нова Каховка, Асканія Нова, Генічеськ, Джарилгач, Олешківські піски, Гола Пристань, Залізний Порт і Скадовськ.

Серед потенційно великих магнітів та цікавих інвестиційних проєктів, які можливо реалізувати цього року, бачимо Нову Каховку та Асканію-Нову.

Асканія-Нова, на мою думку, є навіть не магнітом, а діамантом, який трішки потрібно огранити. Вона може стати унікальним місцем, аналогів якому немає в Європі

Якщо правильно цей продукт "упакувати", показати його винятковість, не шкодячи природі, заповідник може привабити сюди серйозні потоки туристів, зокрема й іноземних.

Олександра Єфименко
Олександра Єфименко
Олександра Єфименко
Асканія-Нова

Зараз в Одеській області реалізується гастрономічний проєкт "Дорога вина та смаку", який є цікавою альтернативою, бо на сьогодні ми сприймаємо Одещину виключно як морські території.

Бессарабія – це культура вина та крафтової їжі

Проєкт почав реалізовуватися за кошти ЄС й зараз вже завершується. Він дасть поштовх до розвитку громад, сільського господарства і місцевого виробництва, тому нам важливо його підтримати.

Зміни від закону "Про туризм" відчуємо у 2022-му

Минулого року ви працювали над новим законом "Про туризм". Чи вплине він туристичну галузь в цьому році і як?

– У 2021 році, можливо, ще не сильно вплине, тому що більшість норм закону нормально почнуть працювати лише через рік, потрібний певний час на підготовку.

Важливою інновацією нового закону є впровадження механізму страхування, що дасть змогу краще захистити туриста під час мандрівки.

Нині турист, який купує тури за кордон, підписуючи договір, не може отримати жодних гарантій повернення грошей у випадках банкрутства, неплатоспроможності компаній тощо. Прецеденти такі були і досі ніхто кошти не повернув.

Також закон передбачає створення Єдиного туристичного реєстру, який замінить недієву на сьогодні ліцензію туроператорів, де буде зазначена інформація про їхнє фінансове забезпечення, звітність та інші важливі для туриста дані.

Окрім того, реєстр міститиме інформацію про всі заклади розміщення та наявні ліжко-місця.

Сьогодні місця, які не пройшли жодних перевірок, не відповідають пожежним та іншим життєво необхідним стандартам, називаються готелями, продаються на різних платформах, але ніхто не може бути впевнений, що вони якісно надаватимуть послуги і що там безпечно проживати

Ще один з важливих моментів – реєстрація гідів. Наразі ця професія не виведена в окрему нішу, і наші гіди не захищені на випадок, якщо, наприклад, іноземні групи приїжджатимуть зі своїми провідниками.

Ще вкрай необхідна для ринку ініціатива – створення туристичних фондів та стратегій розвитку туризму. Сьогодні кошти, які сплачує турист, йдуть у загальний кошик місцевого бюджету, і в багатьох випадках вони не спрямовуються далі на розвиток туризму.

Водночас у більшості європейських країн гроші мають цільове призначення на реалізацію тільки туристичної стратегії. Саме це і передбачає наш закон

бердянськНовий закон має на меті захистити права туристівАвтор: О, Море

Туристичний бізнес не довіряє державі і не хоче сплачувати податки

Як працювати з підприємцями, щоб вивести бізнес з тіні, змусити їх платити податки?

– Це питання, напевно, довіри. Тут дуже важко сказати, як у випадку, хто перший: курка чи яйце. Так само незрозуміло, чи спочатку йде недовіра до держави, а потім несплата податків, чи навпаки. Має бути двосторонній діалог, тому зараз ми активно комунікуємо з туристичним бізнесом, щоб забезпечити підтримку підприємств на державному рівні.

Зараз деякі туроператори, наприклад, подають звітність, що в них було лише два туристи минулого року. Але їх можна зрозуміти – якщо вони ніколи нічого не отримували від держави, немає ні довіри, ні бажання сплачувати податки

Виховувати довіру – це непростий і довготривалий процес, і питання державного контролю також має бути.

Як досягнути довіри підприємців?

У межах децентралізації велика частина податків йде у місцевий бюджет, тому, якщо говоримо про локальний бізнес, можна згадати туристичний збір. Сплачуючи його, готелі на місцях будуть розуміти, що ці гроші спрямовуються на стратегію туризму, яка з ними обговорюється.

житло мореПідприємці мають стати зацікавлені у сплаті податківАвтор: О, Море

Тобто далі будуть відбуватися якісні зміни в їхньому місті чи громаді, які вони зможуть чітко побачити. Тоді підприємці будуть навіть зацікавлені зібрати в туриста податок і оплатити його в цей цільовий кошик.

Віддача від податків викликатиме довіру до держави та бажання ті податки платити

Україною зацікавлені туристи з Туреччини, СНД, країн Перської затоки

Скільки іноземних туристів очікується в Україні цього року?

– Сьогодні активно працюємо над тими ринками, які можемо запрошувати. Зараз ми бачимо перспективи співпраці та розширення аудиторії туристами з Туреччини і країн СНД.

Працюємо на міжурядовому рівні, щоб спільно запускати рейси, промотувати туристичні продукти один одного і розвивати туризм між нашими країнами.

Цікаві ринки країн Перської затоки, які можуть користуватися чартерними рейсами для поїздок до України групами. Що стосується туристів з Європи, США, Канади, дуже важко щось говорити та прогнозувати

Що плануєте цього року робити для просування бренду України серед іноземних туристів?

  • По-перше, ми плануємо зробити туристичний портал, який буде надавати інформацію про всі туристичні продукти кількома мовами.
  • По-друге, вести активний маркетинг та промоцію на зовнішніх ринках.

Плануємо багато цікавого відеоконтенту із залученням іноземних лідерів думок. Це і робота з блогерами, і промоційні тури для медіа з країн, які нас цікавлять. Також плануємо певні PR-заходи, наскільки це буде можливо в межах карантинних обмежень.

Важливо, щоб інтерес до України залишався, створювався, підтримувався

Серед таких заходів – 30-річчя Незалежності України, яке також можна гарно рекламувати у світі як інфопривід. Відзначення 35-річчя Чорнобильської трагедії. Це можливість вкотре привернути увагу до зони відчуження як місця переосмислення людського життя.

Іноземні туристи переважно їдуть в великі міста України, що зробити, щоб зацікавити їх українським морем?

– Якщо ми говоримо про наші маленькі морські курорти, то такий відпочинок у високий сезон не буде цікавий для іноземного туриста, це треба розуміти

Ми можемо наголошувати на інших туристичних продуктах, в яких ми є конкурентоздатними.

Олена Високолян
Олена Високолян
Український сервіс на морських курортах
Наприклад, національні парки. Це те, що нас дуже сильно може вирізняти навіть від західноєвропейських країн. Кількість парків і різноманіття природи – це те, чим ми справді можемо привабити іноземців і що не потребує надто великих інвестицій

Зараз ми працюємо над тим, щоб зробити якісну інфраструктуру навколо національних парків, створити місця для кемпінгів та гігієни, доріжки, лавочки і зрозумілі вказівники.

Олешківські піскиОлешківські піскиАвтор: Ольга Клюєва

Як і коли держава покращить інфраструктуру морських курортів України

Чи планується покращення інфраструктури поблизу моря цього року?

Це комплексні інвестиційні проєкти, але чи будуть вони цього року, чи наступного – неможливо сказати, тут важливий захід інвестора. Інвестора конкретно на цей проєкт поки що немає.

Наразі "Укравтодор" будує дороги до морських курортів, однак питання навіть не в цьому. Був певний період, коли в нас відбувалась хаотична забудова (в 90-х, 2000-х роках), яка триває дотепер. Це просто зіпсувало вигляд багатьох морських курортів.

Якщо говорити про комплексний розвиток, потрібно насамперед працювати над стратегіями.

До нас на морське узбережжя їде турист з Молдови, Білорусії, але якщо говоримо про західноєвропейського споживача, то це не та інфраструктура, на яку він захоче приїхати.

Нам треба тоді працювати з іншим клієнтським ринком, шукати свою нішу, розвиватись, і лише потім запрошувати туриста з вищими вимогами

Що робити з хаотичними забудовами на пляжах?

– На мою думку, хаотична забудова – одна з найбільших проблем українських пляжів. Це велика кількість МАФів, вивісок, вказівників, які розташовані один на одному й просто псують загальне враження.

Скадовськ пляжСкадовськ пляжАвтор: О, Море

Крім того, є питання каналізації, що також впливає на те, чому туристи не вибирають морське узбережжя в Україні, а їдуть за кордон.

90 відсотків успіху в боротьбі з цим у руках громад. Люди самі вибирають владу на місцях. Як тільки вони будуть готові щось змінювати, то зможуть протистояти незаконно встановленим МАФам, почнуть планувати території та створювати нові туристичні продукти.

Ми зі свого боку в межах державної цільової програми або іншими шляхами (проєктами та грантами) будемо підтримувати громади, які активно працюватимуть над розвитком своїх територій. Дуже важливо, щоб громади докладали максимальних зусиль, адже навіть якщо гранти отримуються, часто стається, що після їх реалізації продовження немає. Тут важлива сталість.

Чи планується цього року державне облаштування пляжів?

– Пляжі – це дуже болісне та складне питання, тому що в принципі, сьогодні за них відповідають органи місцевої влади. Звичайно, є певні вимоги, але особливо ніхто не контролює їх дотримання.

Пляж Кирилівки

Це серйозний напрямок роботи, на якому можна зосередитись у випадку плану "Б" на 2021 рік, бо процес відносно не потребує коштів, але вимагає багато людської роботи.

Будемо спільно з народними депутатами аналізувати, в якій частині законодавства потрібно вносити зміни для того, щоб пляжі не формально, а по факту відповідали міжнародним стандартам.

Насамперед потрібно врегулювати питання безпеки, адже одними з найбільших проблем є відсутність рятувальників та плавання у заборонених місцях.

Плануєте такі дії на цей рік?

– Ми цього року почнемо над цим працювати, будемо намагатися хоча б до літнього сезону внести початкові зміни. Це питання роботи з органами місцевої влади, які почнуть працювати з підприємцями на місцях.

Яка ситуація з інклюзивністю на українських пляжах, як її можна змінити?

– Це теж питання до органів місцевого самоврядування. Ми з нашого боку будемо на це звертати увагу, вписувати в усіх стандартах, законі "Про туризм", щоб відповідали цим потребам.

Наступного місяця розпочнемо присвоювати зірки, категорії готелям й інклюзивність буде одним з аспектів, на який будемо звертати увагу.

В Україні немає морського курорту-еталону

Який морський курорт в Україні є на вашу думку найкращим прикладом розвитку для інших?

– На сьогодні такого курорту-еталону немає. Є ті, що мають добрі стартові позиції, їх потрібно підтримувати, щоб потім вони могли вчити інших.

Як на мене, Коблево має досить хороший рівень і розвивається у правильному напрямку. Це один з таких курортів, який не забудований хаотично.

Коблево

Також є Кирилівка, влада якої має цікаві напрацювання щодо розвитку. Ще є Залізний Порт і Скадовськ, це курорти, які були досить відомими ще в радянські часи для сімейного відпочинку, з ними потрібно працювати і давати "рестарт" у сучасних умовах.

На яких українських курортах ви відпочивали, які порадите відвідати іншим?

– Мені подобаються безлюдні місця. Я не прихильник масового туризму, не їжджу в "пакетні" мандрівки, люблю самостійно планувати подорожі й більше насолоджуватися природою, без шуму. Напевно, у мене дуже багато активностей на роботі, тож коли відпочиваю, хочеться тиші та спокою.

Остання моя подорож на українське море була в Совіньйон біля Одеси. Там поруч теж є дуже гарні місця. Наприклад, пляж Санжійка. Навіть якщо ви відпочиваєте і живете в Одесі, я б радила їздити на пляжі за містом, тому що там менше людей і більш чисте море.

Взагалі я об'їздила майже все українське узбережжя, дуже подобається саме море в Херсонській області, в районі Генічеська. Також більше люблю їздити в оксамитовий сезон або в червні, тоді менше туристів

генічеськГенічеськАвтор: Світлана Моренець

Олеськів: Мені здається, ми рухаємося в правильному напрямку

Які цілі ви ставите собі на посаді керівника Агентства розвитку туризму?

– Насамперед запустити якісний маркетинг України за кордоном і туристичного продукту всередині країни, чого в нас, на жаль, ніколи не було.

І друге – це побудувати систему управління туристичною галуззю, яка залишиться сталою і буде продовжувати роботу незалежно від зміни влади та інших політичних пертурбацій.

З якими найбільшими викликами вам довелося зіткнутися у 2020 році?

– Їх було багато: у період карантинних обмежень, відсутності бюджету необхідно було зберегти стабільну роботу Агентства, вибудувати його в інституцію і консолідувати ринок, який працював дуже розрізнено. Це і є продовженням челенджу на наступні роки.

Мені здається, ми рухаємося в правильному напрямку