Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Різниця між культурами може полягати у різних звичаях, ритуалах, віруваннях. Та все це стирається під дією часу. У країнах, які колись так сильно відрізнялись – стає все схоже: одяг, тренди, техніка, сучасна архітектура, мистецтво. Та є й такі культурні надбання, що не змінюються століттями, якою б не була мода у світі, але наш смак – це вже невіддільна ознака нашого народу.
"О, Море" поспілкувалось із мандрівником і письменником, а також кухарем-ентузіастом з Туреччини – Альпом Асланом. Він зараз проживає в Україні та готує турецькі страви, а серед українських страв впізнає багато рецептів, знайомих йому з інших світових кухонь.
Альп часто пише статті про анатолійську кухню та щоразу знаходить цікаві факти походження турецької кухні, яка відома нам зараз. Також він поділився кількома турецькими рецептами, які можна приготувати в Україні.
Їжа в Туреччині – це культ
Гурме – так себе називають турецькі гурмани, для них їжа – це справжній культ. Вони пишуть статті і читають дослідження, пробують їжу в різних регіонах своєї країни і вишукують найцікавіші турецькі страви рецепти.
"Їжа і культура" – гастрономічний щоквартальний журнал
Кожен регіон в Туреччині має свою гастрономічну фішку – якусь страву або ж спеціальний спосіб приготування традиційної турецької їжі.
У Тракії (поблизу Болгарського кордону)– найбільш популярна є смажена печінка і кьофте.
Егейський регіон відомий салатами і закусками з трав та водоростей, також риби і багатьох видів кьофте. Адана і Мерсін, Антакія та Антеп дуже відомі різномаїттям видів кебабу.
Схід Туреччини бідний на овочі, там дуже холодно, тож в цих регіонах в кухні переважають м'ясні страви, телятина та баранина. Північ – біля Чорного моря дуже популярна хамсі, яку тут готують у багатьох варіаціях. Також цей регіон споживає багато кукурудзи, страви звідси базуються на кукурудзяному борошні. Зокрема і хамсі вони обсмажують у кукурудзяній паніровці.
Центральна Туреччина багата на супи. Цікавий суп – тарана, що є фактично одним із перших напівфабрикатів. Цей суп був створений в період кочівного життя турків. Вони придумали спосіб змішати крупу з йогуртом та приправами і висушити це все на сонці, тож коли кочівники ставали у місцях, де не було доброго харчування – вони просто заварювати цей швидкий суп, який, до слова, дуже наваристий і смачний.
Турецькі страви, які можна приготувати в Україні
Спершу здається, що турецькі страви важко приготувати з українських інгредієнтів, проте зараз вже так багато турецького імпорту в супермаркетах, що всі необхідні продукти можна з легкістю знайти в будь-якому великому місті.
Єдине, чого Альпу бракує в українських магазинах – це дрібного турецького булгуру, який є базовим для приготування багатьох автентичних страв. Тож це єдине, що потрібно привозити з Туреччини. Решта – і спеції, і продукти – все є.
Сніданок в Туреччині – найважливіший прийом їжі за день. Проте мало хто знає, що ці відомі на весь світ вишукані турецькі сніданки з кількома видами сиру, оливок, овочів та запашного хрусткого хліба – це насправді сільський сніданок. Оскільки у селах рано встають до роботи то найшвидший сніданок – це сир і нарізані овочі.
Сніданок по-турецьки
Турецький сніданок – основний прийом їжі
Правда такий сніданок не є типовим для всіх регіонів Туреччини, є й вийнятки – в Адані та Мерсіні на сніданок готують печінку, а в центральній частині країни – в Чорумі, Невшехірі – на сніданок п'ють суп – із чечевиці або ішкембе (з телячих шлунків, як у нас – рубці або флячки).
Базовий сніданок складається із:
- сир (білий солоний)
- оливки
- хліб
- мед або джем
- чорний чай
Це база для турецького сніданку. Оливки мають бути политі оливковою олією, в яку можна вимочувати хліб. Можна до цієї бази ще додати помідорів, які нарізаються і поливаються олією, можна посипати зверху орегано або материнку.
Опціонально в Туреччині ще пропонують омлет. На жаль, в Україні не продається "суджук" (не плутайте з закускою до пива з такою ж назвою, яку подають в українських пабах) – традиційна турецька ковбаска, яку підсмажують до омлету. Проте може підійти будь-яка ковбаса, зокрема салямі.
Спершу підсмажується ковбаса, а потім туди додається яйце, змішане з молоком та спеціями. Якщо ви не споживаєте м'яса – можна підсмажити скибки болгарського перцю, або ж просто підсмажити томатну пасту, в яку потім додають яйце і готують омлет. Хліб до сніданку можна підсмажити на сковорідці, або ж підсушити в духовці.
Суп із чечевиці – (mercimek çorbası)
Особливо смачно з в'яленим перцем чілі та лимонним соком
Інгредієнти:
- 1 стакан червоної чечевиці
- 1 цибулина
- 1 ст. ложка борошна
- 1 чайна ложка томатної пасти (опціонально)
- 2 ст. ложки оливкової олії
- 1 літр води
Приготування:
Порізати цибулю та підсмажити її на оливковій олії до золотистого кольору в каструлі. Додати борошна до цибулі та посмажити це трішки. Якщо бажаєте додати томатну пасту – додайте її до цибулі.
Тепер – висипати чечевицю, попередньо промиту під холодною водою. Влити води. Варити 30 хв, тоді збити все блендером і додати солі та червоного перцю. Сервірувати можна зі скибкою лимона.
Імам баїлди (Імам, що знепритомнів)
Традиційно подають з йогуртом, а на гарнір – рис
Імам баїлди – тобто імам, що знепритомнів, або впав. Це жартівлива назва фаршированих баклажанів. Одна із улюблених страв кожного турка. Та чому страва має таку дивну назву – історія замовчує. Мабуть тому, що турки люблять посміятись над своїми імамами, тобто священнослужителями.
Інгредієнти:
- 4 баклажани подовгастої форми
- 2 цибулини
- 8 зубчиків часнику
- 4 помідори
- 1 солодкий перець
- 4 ст ложки оливкової олії
- 2 склянки гарячої води
- сонячна олія для обсмаження баклажанів
- сіль, перець на смак
Для соусу:
- 1 помідор
- 1 ст ложка Томатна паста
- 3 ст ложки оливкової олії
- трішки води
Приготування:
Баклажани помити, не зрізаючи хвостики, почистити шкірку, залишаючи "зебру", тобто деякі смужки шкіри не зрізати. Занурити баклажани в солону воду на час приготування решти інгредієнтів.
Цибулю нарізати півкружальцями, а помідори й перець – дуже маленькими кубиками. Засмажити цибулю до золотистого кольору, тоді додати помідори, перці та часник.
Поки готується – в іншій сковорідці можна обсмажити баклажани, які вже відлежались у соленій воді, в соняшниковій олії. Попередньо обтерти їх рушником. Баклажани треба обсмажити досить інтенсивно, притискаючи їх до сковороди та перевертаючи з кожного боку. Вилити олію та після смаження забрати рештки олії паперовими рушниками.
Викласти їх на деко та розрізати їм "животики", нафарширувати овочами, які ми смажили і тушкували. Зверху полити соусом, який дуже швидко готується: на оливковій олії засмажити томатну пасту з помідорами.
Зафаршировані і политі соусом баклажани випікати в розігрітій духовці 20 хв на 180 градусів.
Подається імам баїлди з турецьким йогуртом (або зі сметаною).
Леврек або Сібас в духовці
Рибу краще класти на картоплю – тоді ще смачніше
Інгредієнти:
- риба леврек або сібас свіжа з розрахунку 1 риба на 1 людину
- лаврове листя 3 шт
- 2-3 шматки лимону
- 3-4 Картоплини
- цибулина
- 3 зубчики часнику
- оливкова олія
За бажанням можна рибу попередньо на 2 години засолити просто щедро посипати сіллю з обох боків рибини. Тоді сполоснути водою.
Деко застелити пергаментом та змазати оливковою олією. Порізати картоплю та цибулю півкружальцями, розкласти її на деко. Кожну рибину змазати зсередини оливковою олією та покласти туди один зубчик часнику і лавровий листочок. Зверху на кожну рибу – капнути трохи олії та покласти по одному шматку лимона.
Запікати в духовці 30 хв на 200 градусів.
В цьому рецепті краще не використовувати сіль чи перець, хіба що для картоплі.
Анатолійський салат з руколи
Салат з руколи та часнику – ідеально до риби
Інгредієнти:
- рукола великий пучок
- 2-3 помідори
- 6 зубчиків
- оливкова олія до смаку
- бальзамічний соус
- лимонний сік
- гранатовий соус
- волоські горіхи
Приготування:
Цей салат ідеально підходить до риби. Його готують у всіх мейхане та рибних ресторанах Туреччини.
Рукколу та помідори з часником – дуже дрібно порізати, додати лимонного соку, оливкової олії та бальзамічний соус разом із гранатовим. Все добряче вимішати і зверху насипати волоських горіхів, які перед тим подрібнити.
Десерт – халва з молоком, запечена в духовці
Халва з молоком та горішками
Турецькі солодощі – це цілий світ. Баклаву в Україні приготувати не так просто, адже треба добряче повправлятись із товщиною тіста (юфки), що має бути тонше за папір. Проте є багато десертів, які можна дуже швидко приготувати.
У Туреччині популярні пудинги на молочній основі. Багато десертів з сиру, зокрема всім добре відоме кюнефе, що найсмачніше в Антіохії та Мерсіні. Ще одним базовим інгредієнтом багатьох десертів є халва. От саме з неї і буде наш десерт.
Інгредієнти:
- халва 100 грам (добре смакує тахінна, але може бути будь-яка, в тому числі і шоколадна)
- молоко 3-4 ст. ложки
- волоські горіхи (жменька)
- кориця (пів чайної ложки)
Приготування:
Халву розмішуємо з молоком, можна подрібнити вилкою. Вимішати, аби не було грудок. Для запікання можна використовувати маленьку теракотову формочку. Якщо її немає – можна просто зробити імпровізовану форму із фольги, зробивши бортики, аби молоко з халвою не розтікалось по деко.
Запікати 15-20 хв при температурі 180 градусів. На 10 хв запікання додати горіхи і посипати корицею.
Турецька кухня
Як розповів мандрівник, турецька кухня базується на анатолійській, бо першочергово турки прийшли із Сибіру, і принесли зі собою юфку, йогурт, бастурму, каймак (вершки) і змішали це все із кухнею та стравами, що були популярні тоді на землях Анатолії.
Турецькі страви видозмінювались під час цього великого переселення з Сибіру, яке тривало близько 500 років. Так, зокрема з'явилась баклава, адже з'явилось тонке тісто – юфка, родом зі степових країв, а Анатолія була і досі є багата на горіхи та мед.
Анатолійська кухня бере свій початок 10 000 років тому, тож тут є тисячі рецептів, які лишень можна собі уявити. Альп припускає, що ті ж українські вареники мають азійське походження і видозмінились від страви "манти", яку турки принесли до Анатолії з Китаю.
Манти – майже вареники
Деруни – це турецькі "мюджвер", які готуються з кабачка. Голубці – "сарма", набагато мініаюрніша і готується як з капусти, так і з виноградного листя. Наші котлети – теж можуть бути варіантом турецьких "кьофте", яких налічується понад 100 видів.
Нещодавні оновлення:
06.02.2024: Переглянули статтю. Додали нову інвормацію. Інформація досі актуальна.
