Редакція "О, Море" зібрала 10 картин Леоніда Ліманенка і поспілкувалася з художником про творчість і море.
Хто такий Леонід Ліманенко
Художник Леонід Ліманенко малює море у різних станах та настроях. Складається враження, що це фотографії, адже вода на картинах дуже реалістична і динамічна. З творчістю митця можна ознайомитись на його сторінці.
Море з’явилося у творчості художника приблизно з 11 років. Він почав малювати його після того, як побачив документальний фільм про Айвазовського.
Леонід не часто відпочиває на морі: "Час від часу влаштовую собі побачення з морем, але загалом воно завжди зі мною в моїй творчості".
Леоніду подобається Лазурне, адже провів там своє дитинство, а також море в Одесі, там пройшли його студентські роки.
"Цунамі"
Миколаїв
"Грані. Межі холоду"
Побачення з морем
Художник розповідає, що раніше експериментував в різних жанрах живопису, але зупинився на морській тематиці, тому що відчуває її найчіткіше.
"У цьому напрямі, через зображення морських хвиль, намагаюся осягати природу речей. Весь світ, всесвіт рухається у хвилеподібному ритмі. Крім того, жанр мариністичного живопису останнім часом сильно "просів" на професійному артринку, до нього трохи згас інтерес колекціонерів. Я намагаюся відновити цей жанр як мистецтво, особливо в Україні", – каже Леонід.
"Entrance"
Малювати море так реалістично художнику допомагають досвід і спостережливість. Важливу роль зіграло і потрясіння в дитинстві, в 5-річному віці він тонув.
"Напруга"
Картина Леоніда Лиманенко
Море – дзеркало світу
Леонід у своїх картинах намагається передати природу, її характер, змінність і водночас постійність морської стихії. Він показує простір, ритм, взаємодію зі світлом, гравітацією і різними атмосферними явищами.
"Море мінливе і надихає мене у всіх своїх станах. Надихає не лише море, а музика, світло, тіні, люди. Море – це ніби точка входу для розуміння того, як влаштований світ, це його дзеркало", – каже художник.
"Air", 2020р, полотно на підрамнику, олія
До деяких робіт Леонід пише звукові твори сюрреалістичного характеру в жанрах "нойз", "індастріал", "ембіент". Каже, що нескінченність і трансформація це одні з головних тем його робіт.
Кожен глядач, який дивиться на ці картини, якоюсь мірою стає їх співавтором, адже бачить їх суб’єктивно і наділяє своїми сенсами та асоціаціями.
"Without horizon. Contact"
"The sound"