Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про Шевченка і його "морську" творчість розповів редакції "О,Море" шевченкознавець і завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь.
Перший раз побачив море, коли їхав у Швецію
У свою першу морську подорож Шевченко поїхав у 1842 році, перед поїздкою до України. Він їхав зі своїм товаришем з Академії мистецтв і хотів побачити закордонні країни. Дорогою до Швеції і Данії Шевченко страждав від морської хвороби, тому подорож була невдалою. Але попри це, зустріч з морською стихією надихнула його на поему "Гамалія".
Вчені сперечаються про першу "морську" картину Шевченка
Вважають, що першою картиною Шевченка з морським пейзажем є "Гамалія", написана під враженнями від подорожі, як і однойменна поема. Але є сумніви, чи картину малював Шевченко.
"Я переконаний, що це не Шевченко, бо це не його манера, але я не мистецтвознавець, тому не можу стверджувати", – каже Олександр Боронь.
Щодо автрства картини "Гамалія" вчені сперечаються
Шевченко малював море під час експедиції дослідження Аральського моря
Майже всі морські пейзажі Тарас Шевченко зробив під час військово-морської експедиції Аральським морем. Це було у 1848-1849 роках.
"Шевченку було заборонено малювати, але за окремим дозволом його взяли в експедицію саме як художника по документах. Він змальовував краєвиди, береги, острови і тут вповні проявив себе як мариніст", – каже Олександр Боронь.
Це була перша російська наукова експедиція на Арал, під час неї потрібно було скласти карти і дослідити узбережжя та острови невідомого на той час моря. Тому мати з собою художника було дуже важливо. Малюнки з експедиції показують пейзажі моря, а також побут і умови життя команди. Вони не мають яскравих кольорів і майже одноколірні, або виконані у техніці сепії.
Окрім цього, море зображено на пейзажах з Новопетровського укріплення, у якому Шевченко був під час заслання.
Пейзажі, яких зараз не існує
Аральське море майже повністю висохло і вважається регіоном екологічного лиха. Серед причин висихання – розвиток сільського господарства і нераціональне використання природних ресурсів. На місцях, де Шевченко малював пейзажі, зараз нема нічого. Тому ці малюнки цінні і цікаві для наших сучасників.
"Там були береги, які малював Шевченко, а тепер це просто степ, там жахлива екологічна ситуація, але Шевченко змалював ті береги такими, які вони були на той час. Вони дуже мальовничі", – каже шевченкознавець.
Шевченко малював море під час експедиції
Багато робіт з експедиції втрачено
Деякі картини з експедиції збереглися в оригіналах, інші – в копіях, а велика частина робіт Шевченка втрачена.
Зі збережених можна побачити рисунки та акварельні малюнки. Доля деяких з них невідома, адже Шевченко малював під час експедиції напівлегально, коли ще діяла царська заборона на це:
"Є неясності щодо того, чи представили царю роботи Шевченка, чи Обручов (командир корпусу, у якому служив Шевченко під час заслання) в останню хвилину це зупинив. Обручов знав, що малювати Шевченкові заборонено, і відповідно цей альбом не випадало показувати царю".
Не всі картини з експедиції збереглися
Картини, що збереглися, можна побачити у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.
Обов’язок в задоволення
Малювати пейзажі Аральського моря було завданням Шевченка, але він був щасливий від того, що може малювати попри заборону:
"Тут його покликання накладається на завдання. В експедиції, ясна річ, що він виконував доручення, але робив це з задоволенням, його приваблювала ця стихія і ця краса моря. Він в багатьох листах нарікає на одноманітності степу, що природа там дуже бідна, нудна і море на цьому фоні виглядає цікавіше".
Дуже важкі умови експедиції
Попри те, що Шевченко під час поїздки мав можливість малювати, умови там були дуже важкі. Аральське море було небезпечним і невивченим, там багато мілин, а острови часто змінювали свої обриси через пісок, який наносило на них. Кілька разів команда експедиції ледь не загинула через шторми.
Збереглися і малюнки олівцем
Було й таке, що зіпсувалася вся питна вода, тому кілька днів доводилося пити морську воду, а це викликало розлади травлення.
Прокляте море
"Прокляте море, що воно мені наробило"; "Я тепер веселий йду на оте нікчемне море Аральське. Не знаю, чи вернуся тілько!..".
Так писав Тарас Шевченко у листах. Олександр Боронь пояснює, що художник так називав море через тяжкі випробування під час поїздки:
"Це не була весела прогулянка, іноді учасники експедиції без перебільшення ризикували життям. Гадаю, море у листах назвали "нікчемним" образно, якщо порівняти зі "справжніми" морями. Воно ж було відносно невелике, і переважно неглибоке".
Зимове море
Під час експедиції було два плавання морем: перше влітку 1848 року, а друге на наступний рік. Зимувати команда експедиції вирішила на острові Кос-Арал. Там Шевченко багато малював, хоч завдання такого не було. Це доводить, що робота приносила йому задоволення:
"Він там змальовував шхуни на ремонті і багато інших сюжетів, Кос-Арал взимку. Коли Шевченко був на зимівлі в експедиції, ніхто йому не доручав малювати ці шхуни, він це робив з власного бажання".
Не тільки картини
У своїй літературній творчості Тарас Шевченко використовує 148 разів слово "море" у різних відмінках. Воно без сумніву викликало емоції у поета та художника і бувало дуже різним: синім, глибоким і широким, воно грало, було співрозмовником, порівнювалося зі степом, полем, звірюкою і ворожою кров’ю.
