Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Для цього редакція "О, Море" поспілкувалась із громадськими активістами за борцями за права людей з інвалідністю.
Про інклюзію: практика в світі та в Україні
В Україні зараз набирають популярності громадські ініціативи. Все частіше ми чуємо історії людей, що змінили щось у своєму місті, покращили добробут, зробили порядок у під'їзді, створили соціально важливий проєкт чи рух, що допомагає гуртуватись і досягати кращих результатів разом із однодумцями.
Гідність і самоповага – перший крок до змін
Саме пошук однодумців – найважче, що є на шляху ініціативних громадян, адже досить складно об'єднати людей навколо якоїсь справи. А ще важче потім захищати свої інтереси перед іншими групами населення.
Дуже гостро зараз постає проблема інклюзії. Це стосується не лише людей на візках, але й багатьох інших категорій населення – старших людей, яким важко ходити, вагітних жінок, батьків із дитячими візочками та багато інших. Доступність доріжок для пересування на візку – одна із проблем, яка існує зараз у всіх українських містах.
Щороку більшає пандусів і пристосувань, проте все одно цього не достатньо, аби люди на візках могли вільно пересуватись містом, ходити на пляж, відвідувати місцеві вибори чи банально – піти за продуктами у супермаркет.
Хай сидять дома: нерозуміння базових потреб і прав
Ми всі пережили досвід "домашнього ув'язнення" на період першої хвилі пандемії COVID-19, тепер багатьом із нас знайоме це відчуття, коли ти сидиш вдома і не можеш вийти на вулицю, або виходиш вкрай рідко. А як почуваються люди, які щодня борються із бажанням вийти на вулицю і розумінням того, що самотужки вони не можуть подолати банальних бордюрів.
У європейських країнах – питання інклюзії одне із ключових у містобудівних планах. Конвенція ООН та інші фундаментальні світові та українські нормативи фактично вимагають від громадянських суспільств подбати про інклюзію – створити все можливе, аби кожна людина мала право на доступ до громадських просторів. Те ж саме стосується і пляжів.
Чому важливо боротись за права людей з інвалідністю
Ми поспілкувались із громадською активісткою Тетяною Герасимовою. Вперше вона усвідомила, що її права як особи з інвалідністю систематично порушуються державою, коли Тетяна потрапила на школу політичної участі для дівчат та жінок з інвалідністю " Лідерка", що була організована ГО Fight for Right.
Там вона дізналась про Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, що можна вважати порушенням своїх прав і як на це можна впливати. Більше інформації про школу можна знайти тут.
У людей з інвалідністю є права і важливо домагатися їхнього виконання
Тетяна зараз є комунікаційною менеджеркою організації Fight for Right та активно працює над втіленням проєктів, що розповідають людям про їхні права, закликають бути активними і створювати попит на громадські простори, що є облаштованими для проїзду візків і доступу людей з інвалідністю. Боротьбу за права провокують проєкти "для галочки", до прикладу пандус, яким неможливо скористатись через надто високий кут нахилу чи підйомники, які часто виходять з ладу.
Та найважче для Тетяни – переконувати людей боротись за свої права, адже багато хто вже зневірився і живе в режимі "аби не гірше". Для цього й потрібні ініціативи – щоб бути впевненішими і більш вимогливими до середовища, говорити про свої права і наполягати на вирішенні проблем.
Плакат з інформаційної брошури
Нещодавно відбулась кампанія про виборчі права людей з інвалідністю "Вибори 2020", під час якої активісти закликали людей з інвалідністю приходити на виборчі дільниці та показувати, що є попит на доступність. Лиш 1% дільниць виявився пристосованим для доступу, а всього в Україні налічується 7%, виборче право яких порушується банальною відсутністю пандусів на дільницях.
Нардеп Яна Зінкевич
Мережа громадської організації Боротьба за права людини створює інформаційні буклети для молоді, матеріали та закликає долучатись до проєктів. До Мережі можна долучитися маючи досвід у захисті прав людей з інвалідністю і написавши листа з темою "Я В ДІЛІ" на адресу [email protected].
Для цього потрібно дві умови:
-
поділяти цінності прав людини
-
успішно пройти навчальний курс на Prometheus "Захист прав людей з інвалідністю"
До мережі Fight for right долучаються однодумці з усіх куточків України та створюють прецеденти і стимулюють зміни у своїх містах.
Інклюзивні пляжі в Україні: чому важливо робити їх спільно із людьми з інвалідністю
Дуже часто ділянка пляжу може вважатись інклюзивною тільки через те, що на пляжі є рятувальники, які можуть допомогти людині з інвалідністю зайти у воду. Проте, це не зовсім означає, що цей пляж інклюзивний.
Людина з інвалідністю й досі є залежною від допомоги інших, а відсутність архітектурних рішень не дозволяє їй самостійно відпочивати. Перебування в воді в одному місці – не зовсім схоже на відпочинок.
Спуск у Приморську
У матеріалі Суспільне.Новини говорить активістка Ірина Петровська: "Зробили для нас, але без нас", так часто буває, коли інклюзивні пляжі роблять для галочки. У Приморську пандус має надто крутий спуск, а об'єкти інфраструктури дуже розкидані по території пляжі у і на візку таки проблематично швидко до них добратися, немає єдності у плануванні.
Робити щось без урахування потреб категорії людей – нонсенс
Так відбувається через те, що під час розробки проєкту – не достатньо, або й взагалі не залучають людей з інвалідністю, котрі як прямі користувачі можуть давати рекомендації та побажання. Таке залучення може перетворити проєкт інклюзивного пляжу на комфортну реальність для людей з інвалідністю, а не просто галочку в містобудівному плані.
Інклюзивний пляж на Федотовій Косі
Досвід Чорноморська
Ми поспілкувались із людиною, якій вдалось досягти створення інклюзивного пляжу у Чорноморську. Дійсно інклюзивного пляжу. Андрій Лозовий віддавна займався питаннями доступності у своєму рідному місті. Він часто писав пости у соцмережах, розповідаючи людям про існуючі проблеми для людей з інвалідністю.
Та одного разу стався прикрий інцидент. Як відомо Чорноморськ – одна із перших локацій на мапі українського побережжя із блакитним прапором – міжнародною відзнакою пляжу, що має всі необхідні для комфортного відпочинку інфраструктурні та архітектурні рішення, в тому числі і інклюзивну ділянку пляжу для відпочинку людей з інвалідністю.
Фото з церемонії підняття "Блакитного прапора"
В один момент муніципальні служби створили допис у соцмережі, мовляв у місті Чорноморськ чудовий пляж, скільки у нас всього зроблено, зокрема для людей з інвалідністю.
Це обурило Андрія, бо не зовсім відповідало дійсності. У нього тоді народився син і Андрія злякала думка, що колись син виросте і спитає його, чому всі люди купаються, а тато лише дивиться на море збоку, то він не знатиме, що відповісти. І це стало основним стимулом змінити ситуацію на пляжі.
Він створив кілька дописів, давав інтерв'ю про те, що пляж насправді не зовсім пристосований до потреб людей з інвалідністю, спираючись на власний досвід користування пляжем. І громадськість із ним погодилась. Тоді пан Андрій написав петицію і менш ніж за добу зібрав необхідну кількість підписів.
Андрій на пляжі в Чорноморську
Муніципальні служби самі сконтактували з Андрієм та запросили до обговорення можливих рішень. Після консультацій та виявлення тих об'єктів чи інфраструктури яких бракує – дійшли згоди та почали займатись розробкою проєкту.
Активіст відзначає, що співпраця з муніципальними службами була добре злагоджена і влада прислухалась до всіх порад. Пан Андрій добре знає ДБН (Державні будівельні норми), до прикладу – якими мають бути поручні, кути нахилу, з'їзди, площадки, туалети, спуск до моря та інше.
Слідом за розробленим проєктом йшла експертиза і це тривало рік, та після усіх експертних оцінок – проєкт затвердили і реалізацію почали в травні 2019 (старт перенесли замість березня на травень через COVID-19).
Інклюзивний пляж Чорноморська
Пляж ще досі на стадії реалізації, ще додаються деякі деталі, проте люди вже користуються і залишають відгуки. Тут продумані дрібниці та різні користувацькі сценарії, на противагу однотипному відпочинку в воді без можливості пересуватись.
Це грандіозна робота, що починалася із самого верху пляжу:
- зі зручним спуском
- паркінгом
- спуском із дворівневими поручні
- відповідним туалетом
- спуском до піску
- майданчиком з огорожею
- кабіною для зміни одягу
Загалом – це цілий величезний комплекс, який може зробити відпочинок для людей з інвалідністю справді відпочинком.
Звісно, цей шлях для Андрія не був легким, він зустрічався із певними труднощами. І що цікаво, проблеми полягали не у співпраці з муніципалами, в бюрократії чи архітекторами/експертами, а саме з містянами, котрі не розуміли важливість змін на пляжі.
Але це було 10-20% людей, котрі не підтримували ініціативу і вважали її даремною тратою міського бюджету. Більшість громади підтримало Андрія і словом і ділом. Найбільше Андрій тішиться, що люди з інвалідністю почали відвідувати інклюзивний пляж та залишати свої відгуки, побажання, зауваження.
Люди щасливі, що їхні потреби враховані, до них прислухаються і вони мають змогу максимально насолодитись відпочинком на морі – не лише сидячи в воді, але й відпочиваючи на пляжі і користаючись спеціально облаштованою інфраструктурою.
Дивитися відео Чорноморськ з дрону на ютубі:
Проєкт в Запоріжжі
Мелітопольська міська організація людей з інвалідністю спільно з архітекторами організували так званий "десант з інклюзії" та проінспектували 12 пляжів Азовського побережжя.
Під час такої експедиції команда із 7 людей з інвалідністю спільно із архітекторами, що займаються розробкою проєктів інклюзивних пляжів, зустрілись із керівництвом ОТГ аби обговорити можливість створення інклюзивних зон на пляжах великих курортів Азовського. Така інспекція і зустрічі були фінансовані програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Доступне море – не просто мрія
Результатом буде "Інтерактивна інклюзивна карта Приазовського регіону". Це тривалий проєкт, який має на меті створення проєктів інклюзивних пляжів та підтримки втілення на всіх етапах.
У селищі Степок курорту Кирилівка зараз триває реалізація розробленого спільно із десантом інклюзії проєкту пляжу для людей з інвалідністю.
Чому це важливо?
Наявність в громадському просторі спеціальних пандусів, проїзд по бордюру для візка, спеціалізовані ділянки пляжу та інші інфраструктурні ділянки з обладнаним простором дозволять людям з інвалідністю вільно користуватись громадським простором, бути присутніми і видимими, краще соціалізуватись, самоорганізовуватись і забезпечувати себе пересуванням самостійно без сторонньої допомоги.
Є люди, котрі обурюються подібним ініціативам, коли виділяється міський бюджет і громада спільно з містом таки втілює інклюзивний проєкт благоустрою. Приходять і ті, хто скаже – кому це потрібно, для чого виділяти такі гроші для кількох людей, хай сидять дома та інші вкрай образливі висловлювання. Такі реакції часто виникають і активістам доводиться вступати у запальні суперечки, боротись за базові права людини.
Усі мають мати рівні умови
З іншого боку, коли у міському просторі є вже певні позитивні зміни в бік облаштування для людей з інвалідністю – люди, а особливо діти мають змогу частіше сприймати ЛЗІ (людей з інвалідністю) як повноправного учасника суспільства. Чим більше є таких пристосованих ділянок, тим менше виникає контраргументів – "кому це потрібно".
Це потрібно всім нам – для здорового громадянського суспільства, яке складається з різноманітних категорій і виключаючи якусь групу ми сильно бідніємо.
Що робити, якщо виникає ідея інклюзивного благоустрою?
Ще перед початком компанії чи збору підписів спробуйте уявити план дій. Для того, аби змінити щось на пляжі потрібна політична воля або громадське рішення. Подумайте яким шляхом підете ви.
Чи це буде петиція, чи звернення у міську раду, створення організації та залучення однодумців. Чи все це одночасно.
Які кроки слід зробити для втілення проєкту?
Перше – потрібно про проблему заявити. Це можуть бути дописи у соцмережах, або матеріал у ЗМІ, виступ на зборах ОТГ чи інших зібраннях громади. Відслідковуйте проєкти, новини та ініціативи, що відбуваються в Україні та стосуються інклюзії.
До прикладу на сторінці Доступно.ua можна ознайомитись з ініціативатми та проєктами інших активістів. Також є організація Рейтинг доступності міст України "Тостер", де можна побачити, як відбуваються позитивні зміни, знайти ідеї і набратись мотивації.
Друге – вирішити, яким шляхом іти – чи робити проєкт і шукати на нього грант, чи робити петицію і залучатись підтримкою громадськості, розказуючи всім про проєкт і долучати більше людей, а тоді спільно із міською владою розробляти проєкт, згідно державних норм ДБН (інклюзивність будівель і споруд), що є документом з готовими архітектурними рішеннями та нормами, як от висота пандуса, кут нахилу та інше.
Третє – коли вже вам вдалось привернути увагу і є воля ОТГ чи міста для створення такого пляжу – заручіться підтримкою якомога більшої кількості людей із інвалідністю, створіть так звану фокус групу або групу амбасадорів, що буде інспектувати проєкт та надати відгук, рекомендації, пропозиції. Це потрібно аби уникнути ситуації "Зробили для нас, але без нас".
До чого слід готуватись?
До нерозуміння. До думки, що це нікому не потрібно. До аргументів про вартість проєктів. До пасивності людей і страху брати участь у подібних проєктах, особливо людей з інвалідністю. Як розповіли герої цього матеріалі – дуже часто люди не хочуть витрачати сили, зневірюючись, бажаючи зберегти все так як є.
Спеціальний атракціон для людей з інвалідністю
Також треба готуватись до тривалого процесу розробки проєкту та його затвердження.
І звісно, треба підготуватись до реалізації, фідбеків, відгуків, вражень і щасливих усмішок людей, що можливо вперше у житті зможуть втілити свою мрію про море.
