Орнітологиня, бьордвотчерка, координаторка проєкту BirdID Ганна Кузьо розповіла редакції "О, Море" про хобі, хто ним займається в Україні, де шукати клуби бьордвотчерів і найкращі точки для спостережень на Півдні.
Бьордвотчінг: що воно таке
Бьордвотчінг зародився у Великобританії століття тому. В Україні любителів спостерігати за птахами у 80-90-х роках називали орнітологами-аматорами.
Кузьо каже, що бьордвотчери спостерігають за птахами щонайменше для того, щоб зробити свої прогулянки цікавішими. Закордоном це хобі – ще й різновид терапії.
Бьордвотчінг на Тузловських лиманах
"Ви гуляєте на природі, лікарі це радять. Ви дихаєте чистим повітрям, рухаєтесь, фокусуючи свою увагу на прекрасному. Птахи викликають позитивні емоції. У Шотландії лікарі буквально виписують бьордвотчінг як терапію", – розповіла науковиця.
Хто найчастіше займається бьордвотчінгом
Цікавляться бьордвотчінгом здебільшого молоді батьки і батьки старшокласників. Це екосвідомі люди у віці від 30 до 50 років, діти яких ставлять питання і батьки допомагають їм знайти на нього відповідь. Людей похилого віку серед бьордвотчерів мало, тоді як в Британії – це переважно пенсіонери, каже Ганна.
Бьордвотчінг на Тузловських лиманах
"Люди не змушені виживати і можуть приділити час заняттям для душі. Серед бьордвотчерів багато дорослих людей, у яких діти підросли, і у них з'явився час на себе. Часто це люди, які у дитинстві мріяли досліджувати природу. Бьордвотчінг втілив їхню мрію", – каже науковиця.
Ганна розповіла, що до неї на курси приходив чоловік, бо не зміг пояснити дитині що це за пташка, коли та спитала. Іншого разу – старша жінка, бухгалтер, яка перетримувала щиглика у себе вдома. Вона захотіла дізнатись про нього більше і так потрапила в спільноту бьордвотчерів.
Бьордвотчінг на Тузловських лиманах
"Це заняття, яке підходить і інтровертам, і екстравертам. Бьордвотчінг з одного боку дуже медитативний, з іншого – азартний. Американська комедія про бьордвотчерів "Великий рік"* якраз змальовує другий тип", – каже бьордвотчерка.
*"Великий рік" – це американська комедія, яка вийшла в прокат 20 років тому. За її сюжетом троє чоловіків змагаються між собою у пошуках якомога більшої кількості птахів, під час яких розкривають інші грані своєї особистості.
Обкладинка реклами фільму "Великий рік"
Що потрібно для занять бьордвотчінгом
За словами Ганни Кузьо, для занять бьордвотчінгом потрібно:
-
любити озиратись навкруги,
-
бажання побачити і пізнати те, що поруч,
-
техніка: бінокль, фотоапарат, труба, штатив,
-
журнал результатів спостережень,
-
коло однодумців, бажано у вашому регіоні.
Для спостережень на початок підійде й камера мобільного телефону. Плюс Ганна радить купити бінокль, оскільки це базова річ для бьордвотчера.
"Бінокль зручний в місті, а для спостережень на воді потрібна труба. Це дорога оптика, але без неї важко обійтися, коли птах далеко і до нього неможливо підійти ближче", – пояснює орнітологиня.
Оптика для спостереження за птахами дорога.
"Ціновий діапазон великий, але дуже дешеві варіанти розглядати не варто. Нормальні біноклі коштують від 1 500 гривень, біноклі від Olimpus, Niko, Zeiss – більше 5 000 гривень. Бюджетна труба від Yukon може коштувати менше 10 000 гривень. Дуже важливо до неї придбати хороший стійкий штатив, який не буде хитати на вітрі", – каже Ганна.
Своя термінологія і внутрішні змагання
Бьордвотчери мають свою термінологію і проводять між собою змагання. Наприклад:
- лайфер – це птах, який став новим у списку побачених птахів;
- твіттер – бьордвотчер, якому найважливіше відмітити у себе нового лайфера тощо.
Бьордвотчінг на Тузловських лиманах
"Твіттери готові взяти відгул на роботі, витратити всі вихідні, поїхати з Дніпра в Ужгород, бо там прилетіла гірська вівсянка. При тому, що він не знає, побачить її чи ні", – пояснила Ганна.
У світі найбільше змагання між бьордвотчерами – це "Великий рік XXXX". Суть змагання: побачити якомога більше птахів за 365 днів. Ідея і назва походить від вже згаданої вище комедії.
В Україні бьордвотчери проводять подібні змагання, які мають назву "Великий день". Вони відбуваються через фейсбук-спільноту "Бьордвотчінг в Україні" в чотири етапи, відповідно до сезону.
Наприклад, нещодавно, 21 лютого, відбувся "Великий день. Україна. Зима 2021", в якому взяли участь 32 команди.
Бьордвотчінг на Тузлівських лиманах
Кожен учасник реєструє свою команду, в складі якої може бути від одного до п'яти людей. За правилами можна ходити протягом дня будь-де в країні з ціллю побачити якнайбільше видів птахів.
За результатами спостережень цьогорічні учасники побачили майже 120 видів птахів з можливих 438-ми, а це майже 30 тисяч особин.
Як спостерігати за птахами правильно
Початківці іноді ненавмисне можуть нашкодити птахам. Тому важливо гуртуватися і починати під опікою досвідчених бьордвотчерів або орнітологів.
Бьордвотчінг на Тузлівських лиманах
Інколи для того, щоб сфотографувати пташку, бьордвотчери включають запис звуку, який вона видає. Однак, якщо на це немає поважних причин, робити так не варто. Самець, почувши звук, покине гніздо, щоб захистити свою територію.
"Люди не знають, що означає пташиний спів. Для птахів це не романтична мелодія, а прояв агресії, стрес", – каже орнітологиня.
До речі, птахи не покидають пташенят в гніздах, якщо туди хтось заліз, щоб подивитися. Але це може нашкодити пташенятам.
Бьордвотчінг
"В уяві птахів ви – хижак. Якщо ви полізли до гнізда, то показали іншим птахам, які в цей час пильно за вами стежать, що там щось є. Ви підете, а інші птахи за прокладеним шляхом можуть знищити кладку", – каже Ганна.
Не завжди варто рятувати пташенят, які випали з гнізда.
"Якщо не поспішати забирати малюка, 15 – 20 хвилин спостерігати, ви побачите, що до нього прилітають мама з татом і годують. Пташеня не потребувало вашої допомоги, це звичайний процес дорослішання", – каже науковиця.
Бьордвотчінг на Тузлівських лиманах
Для визначення птахів можна користуватися "BirdID".
Де в Україні спостерігати за птахами
"Ми звикли казати, що птахи кудись від нас відлітають. Але Україна теж є тим "теплим краєм", куди прилітають птахи з півночі", – каже орнітологиня.
Дивитися відео Росєйки з дрону на ютубі:
Багато різних видів птахів летять з півночі Європи: України, Росії, Білорусії, – в Африку. Це "дальні мігранти": кулики, гуси, качки, інші. Вони долають тисячі кілометрів. Їм потрібно десь відпочити, поїсти, набратись енергії. Вони зупиняються на Чорноморських лиманах та інших водоймах.
Фламінго у регіональному ландшафтному парку Тилігульський
Мекки бьордвотчерів:
- Південь України під час весняно-осінньої міграції (березень-квітень, серпень-вересень),
- Дунайські плавні,
- водосховища на Дніпрі і Дністрі,
- Бурштинське водосховище (Франківщина),
- національні парки,
- долини річок.
Яких птахів можна побачити на узбережжі Чорного моря
"Єдиний великий недолік бьордвотчінгу на Півдні – дороги Одеської області. Треба замовляти місцевий транспорт або їхати на позашляховику", – поділилася враженнями Ганна.
Їхати потрібно весною – у березні, другий період у серпні-вересні.
Де можна побачити птахів біля моря:
- На Тилігульських лиманах (Одеса, Миколаїв)
- На Дунайських плавнях (Вилкове, Ізмаїльський район, Одеса)
- На Тузлівських лиманах (Татарбунарський район, Одеса)
- На Кінбурнській косі (Очаківський район, Миколаїв)
- На острові Джарилгач (Каркінітська затока Чорного моря)
Яких птахів можна побачити біля моря:
- рожевих фламінго,
- рожевих та кучерявих пеліканів,
- мартинів звичайних і жовтоногих,
- бджолоїдок,
- лисок,
- крижнів,
- гусок білолобих,
- галагазів,
- лебедів-шипунів,
- сіру чаплю,
- та багатьох інших.

На морі, та ще й з птахами
У серпні 2019 року Ганна Кузьо разом із командою бьордвотчерів побувала на Тузлівських лиманах.
За словами Ганни, найцікавіші місця для бьордвотчерів на лиманах – це там, де мілководдя.
Бьордвотчінг на Тузлівських лиманах
Всього за два дні експедиції вдалося побачити десятки птахів.
Бьордвотчінг на Тузлівських лиманах
Ганна радить найняти тут авто з водієм. Адже хижі птахи не сприймають машин за загрозу, а людину – так. Спостерігати з авто дуже зручно.
Тим, хто планує вперше поїхати на Південь бьордвотчити, орнітологиня рекомендує зважати на погодні примхи.
Бьордвотчінг на Тузлівських лиманах
"Половина людей з нашої команди не мали теплого верхнього одягу. Хоч це був серпень, дув дуже холодний вітер. Загалом потреби якимись хащами йти немає. Іноді доводиться сидіти в болоті, тож варто подбати про відповідне спорядження", – радить Ганна.