Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
У селищі Мангуш, за кілька кілометрів від моря і 20 кілометрів від Маріуполя, працює конеферма та громадська організація «Країна коней», куди приїжджають на реабілітацію діти з інвалідністю з усієї країни.
Опікується конефермою Оксана Терещенко з родиною та волонтерами. Причому волонетрами є здебільшого діти, які проходять на конефермі курси іпотерапії. Взаємодія з конями допомагає їм соціалізуватися та отримати базові навички догляду за тваринами. А ще вони проводять екскурсії для гостей.
Оксана Терещенко опікується шістьма конями та організовує заняття для дітей з інвалідністю та атовців
«Країну коней» створили понад 30 років тому. Спершу планували лише готувати скакових коней до змагань та займатися розведенням. Спершу ферма була частиною колгоспного об’єднання, потім увійшла до складу агрофірми.
Зараз ферма працює в двох напрямках: у соціальному та спортивному. З одного боку, на фермі тренують скакових коней, а з іншого — тварин залучають до заняття з дітьми.
На фермі 5 коней і один «гість» — приватний кінь, за яким тут доглядають за гроші. Двічі на рік коней оглядають ветеринари, а державна ветстанція їх вакциную. Базовим лікуванням за потреби займається Оксана особисто. Зізнається, що вже навчилася за цей час і ветеринарній, і ковальській справі.
Про коней дбають власники ферми та волонтери
Для неї конеферми — це справа життя. 6-7 років тому батьки дітей з інвалідністю з Маріуполя та найближчих міст та містечок почали звертатися до неї з проханням провести терапевтичні заняття на конях, хоча такий формат на фермі не дуже практикували. Поступово Оксана з волонтерами розробила цілу програму з іпотерапії. Тепер вона входить у Асоціацію іпотерапевтів України та хоче, щоб іпотерапію визнали офіційним методом реабілітації.
У чому полягають заняття з іпотерапії
Зараз ферма стабільно співпрацює з реабілітаційним центром Маріуполя, вихованцями якого є 50 дітей з різними видами ментальної та фізичної інвалідності.
«Насправді ми займаємось не тільки з ними, ми в принципі нікому не відмовляємо», — каже Оксана.
Спілкування з тваринами допомагає дітям соціалізуватися
Найбільше звернень до ферми — від батьків дітей з ДЦП різного ступеню. За словами Оксани, прогрес теж найпомітніший: вже після кількох 30-хвилинних сеансів дитина сама тримає іграшку або ложку (якщо до цього не могла) і навіть починає робити перші кроки.
«Ми займаємося не лише іпотерапією, – розповідає Ірина, мама Діми, який приїжджає сюди на заняття. – Маємо бігову доріжку, шведську стінку, дошку Євмінова і два велосипеди: один – тренажер для занять вдома; на іншому, триколісному, Діма їздить на вулиці. А кілька років тому дізналися від знайомих про конеферму в Мангуші, вирішили спробувати»,
Верхова їзда зміцнює спину і покращує координацію рухів. У Діми легка форма ДЦП, він ходить сам, однак раніше йому було важко встояти на місці.
Спочатку хлопчик їздив верхи разом з мамою, але нещодавно впевнено сказав, що хоче триматися в сідлі сам. Його улюблениця серед коней – Данія, перед заняттям він обов’язково проводить час із нею, годує, на конеферму без цукру не приїжджає.
«Один з наших вихованців, Мішка, який має ДЦП, почав ходити просто під час заняття! Зараз він ходить уже дуже впевнено, думаю, що йому знімуть інвалідність. Маленька Аня, також хвора на ДЦП, у півтора роки вже теж зробила перші кроки. Ми продовжуємо терапію і сподіваємося, що її історія теж матиме хеппі-енд», — каже Оксана.
Спілкування з тваринами допомагає дитині позбутися відчуття самотності, зміцнює самооцінку. Діти стають більш зосередженими, цілеспрямованими та впевненими у собі після усвідомлення того, що можуть керувати такою великою та сильною твариною.
Заняття проводять працівники ферми, реабілітоги та психологи
Хода коня впливає на центральну нервову систему вершника чи вершниці через коливання. Кінь нав'язує вершнику до 110 коливань у хвилину. Крок коня ідентичний кроку людини – і людина відчуває через спину коня імпульси, що виникають під час руху. Це створює враження, ніби людина сама іде. Якщо людина не ходить самостійно, мозок отримує сигнали через аферентні нервові зв'язки. Найважче – розслабити тазові м’язи й тримати рівновагу, але взаємодія з конем навчає і цьому.
Ще одна мета, яку Оксана та її колеги ставлять перед собою — дати дітям базові знання та навички догляду за тваринами.
Скільки це коштує і як потрапити на ферму
Підгодинне заняття коштує 150 гривень. На іпотерапію приїжджають родини з Донецької, Запорізької областей, а також з Харкова та Одеси.
«Для дитини з ДЦП або з порушеннями з порушенням аутистичного спектру лише одного виду терапії недостатньо, тому з-поміж інших заходів для покращення здоров’я лікарі радять кінні прогулянки – вони лише частина лікувальної програми. До нас на іпотерапію зазвичай направляють реабілітологи. Після цього батьки телефонують і ми призначаємо час занять», — пояснює Оксана. Єдине, що обов’язково треба взяти довідку, що немає протипоказань для занять іпотерапією. Без неї на фермі не приймають.
В ідеалі, каже Оксана, налагодити фінансову систему так, щоб діти з інвалідністю могли займатися безкоштовно. Але це поки нереально.
У 2019 році кошти на регулярні заняття виділили з міського бюджету Маріуполя. З кожною дитиною працюють два фахівці з реабілітаційного центру: іпотерапевт та психолог (якщо ментальні порушення) або реабілітолог (якщо фізичні), Вони ж розробляють індивідуальну програму.
Крім дітей, сюди на реабілітацію приїжджають атовці. Конеферма співпрацює зокрема з полком «Азов». Для військових робота на фермі та з дітьми з інвалідністю — це своєрідний формат психологічної реабілітації.
«У вільний час вони приїжджають по кілька людей, допомагають нам з важкою фізичною роботою (щось полагодити на фермі, привезти або скласти сіно — а коні з’їдають до 20 тонн сіна щороку), а натомість мають можливість покататися на конях. Після таких кінних прогулянок вони дуже змінюються, розкриваються по-новому, вони щасливі», – каже Оксана.
На 2020 рік програму з іпотерапії для дітей з інвалідністю Маріупольська міська рада не підтримала фінансово, тож незрозуміло, як довго ще на фермі зможуть проводити заняття для дітей. Однак Оксана каже: шукатимуть інші можливості, щоб проект жив далі і допомагав дітям інтегруватися в суспільство.
Ферма відкрита для всіх. Туристи, які відпочивають на Приазов’ї, можуть записатися на екскурсію. Вхідний квиток коштує 70 гривень з людини. Часто сюди приїжджають цілими класами з місцевих шкіл, пояснює Оксана. У 2019 році тут побувало майже три сотні людей. Тури Оксана проводить разом із волонтерами чи діти, що проходять терапію.
Один із способів монетизації — фотосесії з кіньми. За 200 гривень на годину можна взяти коня для фотографій, а разом із послугами фотографа — заплатити 1000 гривень і отримати пакет готових світлин.
Наприклад, такою послугою на базі конеферми вже користуються співробітники товариства Червоного Хреста України. Тож компанії можуть закладати відвідування конеферми в програму розвитку корпоративної культури.
А от з кінними прогулянками все не так просто. Пройтися з тваринами всім охочим не вийде.
«Ми навчили наших коней взаємодіяти саме з дітьми, що мають інвалідність, а це дуже тривалий і складний процес, потрібно займатися з конем щонайменше двічі-тричі на тиждень впродовж кількох років. Перевиховання під інші активності – це стрес для тварин. Тому послуги з кінних прогулянок для туристів ми поки що не надаємо», – каже Оксана.
Конеферма розташована за адресою: селище Мангуш, вулиця Титова, 1. Добиратися найзручніше з Маріуполя. Автобуси від автостанції #2 в напрямку Мангуша ходять регулярно з 6 ранку до 7 вечора. Квитки можна купити онлайн або в касі автостанції.
