Як воно відпочивати з наметами з чотирма маленькими дітьми? Знає багатодітна сім’я львів’ян, які провели відпустку у наметовому містечку на Кінбурнській косі. Про те, як відважитись на такий відпочинок із дітьми, що там з ними робити і як вижити.

Досвідом ділиться Галина Риба – мама чотирьох дітей, а також акторка, керівниця вільного театру ОКО. Разом з чоловіком Григорієм Рибою, режисером зйомок та монтажу, вона наважилася проміняти естетичний сімейний відпочинок на морі за кордоном на рідну Україну.

Нас поїхало семеро відпочивальників: на трьох дорослих — четверо дітей. Дівчаткам по вісім і три роки, хлопчикам — шість і чотири. Взяли з собою няню, яка з нами вже кілька років, і ми сприймаємо її як повноцінного члена сім’ї. Були там дев’ять днів, на всю поїздку витратили приблизно 16 тисяч гривень. Залишились би ще, якби не довелося повертатися додому на роботу.

Відпочинок на Кінбурнській косі: дивитися відео

Море без варіантів

Сімейний відпочинок спланували після послаблення карантину. Удвох з чоловіком взялися обговорювати ідеї, шукали бюджетний варіант. Чоловік пропонував Шацькі озера, та я більше люблю море. Розуміли — за кордон ми не поїдемо. А відпочинок в Одесі завжди для нас був закритим питанням. Ми не любимо шансон, біляші, базари, пахлаву, кукурудзу... Віддаємо перевагу естетичному відпочинку у більш адаптованих до нього містах або вже геть дикому.

Я колись була на Кінбурнській косі. Вона розташована на межі між Миколаївською і Херсонською областями. Території піщаної коси та урочища Воложин ліс є частиною Чорноморського біосферного заповідника. Відповідно тут немає промислових заводів і великих транспортних шляхів. Зупинитись можна як у готелі, так і в наметовому містечку. З-поміж різних відпочинкових місць на Кінбурнській косі ми обрали "Сосновий бір". Порівняно з іншими наметовими містечками він є найбільш пристосованим для потреб батьків із маленькими дітьми.

Щасливе сімействоЩасливе сімейство

Як доїхати з дітьми до моря

У нас автомобіль семимісний, є ще бокс, який кріпиться на авто зверху, і не надто містке як на сім осіб багажне відділення, тому старалися брати все по мінімуму. Збиралися всього один день. Закупили намети, каремати, найнеобхідніші продукти. Одягу брали якнайменше. Виїхали з дому о 12-тій ночі — так, щоб діти більшу частину дороги спали. Ми з чоловіком під час поїздки змінювали один одного за кермом. На дорогу вперед витратили 15 годин без тривалих зупинок. Лише вранці зупинилися на великій заправці, щоб можна було повноцінно поїсти і дорослим, і дітям.

Діти перенесли дорогу дуже спокійно. Найбільше хвилювалися про те, як справиться найменша донечка Яринка, бо їй тільки три роки. Думали, вередуватиме. Втім все обійшлося. Ближче до півдня їх цікавило все, що вони бачать через вікно автомобіля. А я їм пояснювала, що тут зовсім інший клімат, навколо степи.

Ближче до Херсону ми бачили смерч. Тут це часте явище, але навіть я на власні очі його побачила вперше. Насправді, нам було дуже страшно. Спочатку я подумала, що це піднімається дим від згарища. Дехто зупинявся, знімав смерч на мобільний. Ми ж швидше тиснули на газ і їхали подалі звідти.

Ми часто з ними десь їздимо, але не так далеко. Під час цієї поїздки переконалися, що з нашими дітьми подорожувати легко.

Дикі пляжі бувають різні

На Кінбурнській косі ми познайомилися з людьми з різних куточків України, які їдуть сюди за дійсно естетичним відпочинком з наміром отримати від нього насолоду.

Наметове містечко "Сосновий бір" розгорнуте поміж сосен за кілька метрів від моря. У ньому чисто, не грає шансон, люди збирають за собою сміття і навіть сортують його. Є туалети. У містечку — міні-бар. Багато відпочивальників беруть із собою собак. Вода чиста, плавають дельфіни, яких ми бачили десь тричі на день. І це всього за 100 гривень за добу з однієї особи.

Відпочинок за правилами

  • Якщо плануєте відпочинок з дітьми, варто брати з собою якнайменше іграшок і побільше гамаків. І не забути перед виїздом встановити правила, а протягом відпочинку стежити за їх дотриманням всіма членами сім’ї.

Мій чоловік не дуже любить відпочинок в наметах, але на таку ідею він погодився тому, що ми собі поставили за ціль провести її для дітей частково в пластунських традиціях. Ще перед дорогою ми сіли і пояснили їм, на "яке море" їдемо, що будемо там вчитися готувати на вогні, спати в наметах, вмиватися і чистити зуби не в домашніх рукомийниках, а з-під пляшок під відкритим небом.

За правилами діти мали допомагати у всьому: ходити по воду, ловити креветки, збирати хмиз, розпалювати багаття.

Діти допомагали у всьомуДіти допомагали у всьому

Спочатку ми трішки хвилювалися, коли думали, чим зайняти дітей на дикому пляжі. Проте у них не було часу нудьгувати. З дитячих іграшок взяли лише відерця і лопатки для пісочниці, але дітям сподобалося збирати мушлі і гратися саме ними. Ще фрізбі, волейбольний м’яч, надувні матраци — і нам цього вистачило.

Обов’язково потрібно взяти гамак. Можна не один, а більше. Ми брали місткий і лежали на ньому інколи всі семеро, а найменша донечка в обідню пору спала. Діти з гордістю проміняли свої дитячі ліжечка на каремати в наметі.

Майже в пустелі

  • Там всюди пісок, звичних доріг немає, і треба бути готовим до того, що ваш автомобіль в них застряне. З відпочивальниками таке трапляється часто, але це не страшно, бо послуга евакуатора там доступна.

Геройське (село Голопристанського району Херсонської області) — останній населений пункт, в якому закінчується дорога і починається пісочний шлях. У самому Геройському дороги асфальтовані, є вивіски з номерами телефонів провідників, які допоможуть вам добратися до наметового містечка.

Для пісочних доріг варто мати менш завантажені автомобілі. У нашому випадку краще було їхати двома машинами по четверо осіб. Дорожня карта чи навігатор — тут помічники відносні. Щоб їхати по піску, нам довелося спустити колеса (а зараз їх ремонтувати), і повертати то ліворуч, то праворуч. Тільки з такими маневрами ми змогли добратися до пункту призначення. Повторювати не рекомендуємо. Зважте всі "за" і "проти" ще на етапі планування подорожі, щоб запобігти небажаним наслідкам.

На цьому етапі дороги до моря дітям було дуже весело, вони на все реагували з великим захватом. Для них наша сімейна поїздка взагалі стала величезною життєвою пригодою.

Креветки і мідії

  • Варто запастися оптимальним набором продуктів. Воду можна принести з бочки, їжу приготувати в мангалі на вогнищі. Холодильник зробити в піску.

На Кінбурнській косі організаторам наметового містечка варто приділити увагу вбиральням і розвивати місцеву кухню. Більше нічого я б там не змінювала.

Ми читали у відгуках, що в причорноморських наметових містечках є своєрідні мінібари, де готують морську їжу. І уявляли, що це буде місце, де можна попити смачну каву і комфортно поїсти. Але були неприємно вражені, бо насправді це не так. Мінібар дійсно є, але ціни, на жаль, захмарні. В асортименті лише мідії та креветки, і не зовсім зрозуміло, за якими стандартами приготовлені.

Але ми навчилися готувати креветки самі. Для цього варто подбати про спеціальну сітку для виловлювання риби. Діти виходили зранку до моря, зачерпували, приносили нам, а ми готували. Одного разу люди, з якими познайомилися, зловили ската, то вчилися готувати навіть його.

Чудові страви можна приготувати на вогніЧудові страви можна приготувати на вогні

З переваг: їжа там готується дуже швидко. Діти знали наш продуктовий набір, все з’їдали, ніхто не скаржився що страва не така, не відмовлявся їсти взагалі. Діти пам’ятали про правила і зранку ловили креветок. Збирали шишки, щоб розпалити вогнище. Спершу не хотіли мити за собою посуд, але на третій день і це робили самостійно.

Нам дуже пригодилася лопата. Нею ми викопали яму, з якої зробили імпровізований холодильник. Мангали є на місцях, але їх обмежена кількість. Найближчий магазин у селі за три кілометри. Там ми закуплялися всього кілька разів за всю поїздку. Більшість продуктів взяли із собою. У топі були макарони і консерви. А в холодильнику зберігали яйця, сир, кисломолочні продукти.

Про всяк випадок радимо обов’язково з собою взяти протидіарейні засоби, активоване вугілля, пластирі, гель після укусів комах та інші медикаменти.

Найбільша перевага

В одному місці є лавочка, з якої всі відпочивальники спостерігають за заходом сонця. Всі там збиралися чи не кожного вечора. Після того ми ще довго палили вогнище, потім його гасили і спостерігали за зоряним небом.

Дикий пляж, міста і села звідти далеко. Темна ніч, жодних ліхтарів, тільки світло зірок. Яскраве зоряне небо... просто неймовірно, словами не опишеш. І це найбільша перевага відпочинку на дикому пляжі. Ми чітко бачили чумацький шлях. А діти бігали, вигукували з радості, бо море світиться.

Коли відпочинок вдався!Коли відпочинок вдався!