Затока – курортне селище розташоване на Будакській косі. Сьогодні це – один з найбільш популярних та стрімко зростаючих українських курортів. Однак його шлях до цього статусу був довгим.

Як Затока стала курортом та що десятиліттями заважало їй приймати туристів? Редакція "О, Море" вивчила архіви старих газет та туристичних довідників різних епох і знає відповіді.

Відпочинок в Затоці 2021: дивіться другий випуск "О, море шоу":

Спроба перша – тестовий режим

До 1945 року Затока мала назву – Бугаз. Місцеві пояснюють, що це татарський спадок і в перекладі це означає "сипучі піски". У тюркських мовах це слово використовується досі та означає гирло або пролив.

Населений пункт Бугаз виник у 1827 році і тоді його історія жодним чином не була пов’язана із туризмом. Поселення виросло навколо маяка, який встановили на Цареградському гирлі.

Поступово маяк із дерев’яної будівлі перетворився на капітальну споруду із ліхтарними приміщеннями, лінзою Френеля та газожаровою установкою. А поселення навколо нього – розрослось і перетворилось на рибацьке село.

Із кінця 19 століття, коли перебування на морському узбережжі стало модним вважати цілющим, тут почали будувати дачі. Розширене дачниками поселення назвали Бессарабським Бугазом.

За описами придністровських курортів, які містять туристичні путівники початку 20 сторіччя, Бессарабський Бугаз мав чотири ряди дач. До 1914 року таких дач стало вже більше 30. Землі у цій місцевості почали розмічати під створення санаторіїв.

Найграндіознішим туристичним проєктом дореволюційного періоду мав стати санаторій Товариства московських дитячих притулків. У Бугазі мали лікувати хворих туберкульозом дітей із бідних родин. Чисте морське повітря, морське купання, промені південного сонця і морський пісок – вважались ідеальними умовами для подолання цієї хвороби.

затокаЗатока в минуломуАвтор: artdeco-modernist.blogspot.com

Санаторій пропрацював лише рік. Початок Першої світової війни обірвав розвиток курорту і Бугаз перетворився на звичайний прикордонний пункт.

Спроба друга – швидкий успіх

У 1918 році частина Бессарабії разом із Бугазом увійшла до складу Королівства Румунія. Із цього почалась друга спроба перетворення місцевості на курорт.

Тоді король Румунії Кароль ІІ приділяв чимало уваги розвитку морського узбережжя – мріяв перетворити його на головного конкурента Баден-Бадену. На будівництво санаторіїв та створення туристичної інфраструктури кинули чимало зусиль.

Усі ці починання активно підтримувала Ліга націй, яка активно шукала способи лікування туберкульозу. Європа потребувала більше курортів та санаторіїв, які б допомогли у лікуванні цієї хвороби.

У 1933 році у Бугазі почали будівництво великого кістково-туберкульозного санаторію. Автором проекту став італійський архітектор Анджело Вічеллі. Він був відомий своїми роботами зі створення бальнеологічних об’єктів у популярному тоді стилі функціонального ар-деко.

затокаЗатока у минуломуАвтор: artdeco-modernist.blogspot.com

У румунських довідниках з історії архітектури проєкт санаторію у Бугазі, зведений у вигляді величного літака, називають однією з найяскравіших його робіт.

10 червня 1937 відбулося офіційне відкриття санаторію, який отримав назву "Королева Марія". Подія була знаковою. На церемонію відкриття, крім Кароля II і його дружини Єлени, запросили багатьох європейських дипломатів.

Ця спроба перетворення Бугазу на курорт була значно вдалішою – буквально за кілка років сотні відпочиваючих проводили теплий сезон не лише у санаторії, а і винаймаючи дачі на узбережжі для відпочинку.

Але, зрештою, і на цей раз трансформацію населеного пункту на курорт доволі швидко обірвала зміна політичної ситуації.

Спроба третя – впевнений розвиток

У 1940 році Бессарабія увійшла до складу УРСР. І на якийсь час розвиток курортної справи пригальмував – цілеспрямовано ним держава не займалась.

Під час Другої світової війни, коли контроль над узбережжям переходив від Радянського Союзу до румунів, а потім – знову до Союзу, тут точно було не до санаторіїв.

Але вже за два роки після завершення війни – у 1947 році – відпочивальники почали повертатись до хай і постраждалого від бойових дій, але все ж, курорту.

затокаЗатока в минуломуАвтор: artdeco-modernist.blogspot.com

На той момент Бугаз отримав свою теперішню назву – Затока. Санаторій відновив свою діяльність. Усього за післявоєнний період тут, якщо вірити офіційній статистиці, оздоровили більш 35 000 хворих.

Починаючи із 1950-х Затока стала впевнено набирати популярність. Курорт почав бути не лише місцем оздоровлення, а локацією для пляжного відпочинку.

Колись пафосно відкритий румунський санаторій і нині є дитячим туберкульозним санаторієм, який називається "Затока". Щоправда, лоску у цій будівлі тепер значно менше.

Сама ж Затока перетворилась на один з найбільш популярних в Україні курортів.

Дивитися відео Затока з дрону на ютубі:

Що зараз робити у Затоці

Сьогодні Затока складається з трьох районів: Центрального, Сонячного та Лиманського. Всі вони простягаються уздовж морського берега.

Сучасна Затока

Пляжі тут піщані, широкі, зі зручним для дітей пологим дном. Єдине що відрізняється – ширина піщаної смуги. У Центральному районі вона найвужча – до 100 метрів. Лиманський район має найбільшу ширину пляжів – до 160 метрів в ширину.

Центр туристичного життя також зав’язаний на пляжах – навколо них скупчена основна кількість ресторанів, барів, магазинів та дискотек.

Для туристів, які полюбляють активний відпочинок, у Затоці можна знайти весь набір літніх розваг для дорослих і дітей: водні мотоцикли, морські прогулянки на катері, оренда катамаранів, віндсерфінг (школа віндсерфінгу "Відліт"), водні гірки, майданчики для пляжного волейболу.

Варіанти відпочинку для дітей – аквапарк "Затока" та численні лунапарки з атракціонами.

Також звідси завжди можна організувати собі екскурсії до Одеси, Білгород-Дністровського чи Шабо.

З особливостей, які потрібно врахувати, – у високий сезон перед залізничним мостом починаються затори.

Середній чек у кафе Затоки може коливатись у межах 200 – 300 гривень. У більшості закладів терміналів не має, тому перед відпочинком тут краще запастись готівкою.

Житло у Затоці здається всюди. Практично на кожному паркані висить табличка, яка пропонує туристам місця для відпочинку у приватному секторі, на базах відпочинку, у готелях та кемпінгах. Вартість залежить від того як далеко від моря розташоване житло.

Орієнтовна вартість житла у Затоці:

  • оренда квартири: від 800 (однокімнатна) до 2000 (двокімнатна) грн на добу;
  • номер в міні-готелі: від 150 грн на добу з людини;
  • номер в готелі чи базі відпочинку: від 600 до 2700 грн на добу на двох.
Booking.com

Як дістатись до Затоки:

  • автобусом від залізничного вокзалу Одеси (маршрути № 565 "Одеса – Затока" та № 560 "Одеса - Білгород-Дністровський", час відправлення – кожні 15 хвилин з 5:00 до 20:30). Вартість проїзду – 60 – 100 грн за пасажира;
  • електричкою "Одеса - Білгород-Дністровський" з Одеського залізничного вокзалу;
  • власним авто по трасі Р-70 через Овідіополь та Кароліно-Бугаз або по трасі М27 і Т1641 через Чорноморськ, Санжійку, Грибівку та Кароліно-Бугаз.