Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Редакція "О, Море" розпитала у бактеріологині Оксани Вольської, як підготуватися до поїздки, що не варто робити на відпочинку та як лікуватися у разі потреби.
Чим небезпечна морська вода?
"Треба розуміти, чим більше людей та закладів на пляжі, тим більше там небезпечних бактерій. Часто заклади харчування не під’єднані до центральної каналізації. А тому фекалії потрапляють у відкриту водойму, де купаються люди", – каже Оксана Вольська.
Фекальне забруднення бактеріологиня називає "коктейлем мікробів", в якому купаються туристи.
У такій воді є:
- і кишкова паличка,
- і стафілококи,
- і сальмонела,
- і ротавіруси та ентеровіруси.
Вода з підвищеним вмістом солі може вбити бактерії, якщо їх небагато. Однак, якщо бактерії потрапляють до води з каналізації, то таку концентрацію солена вода не вб'є. У місцях, де річки впадають в море, солоність води значно менша, а тому більша ймовірність зараження.
Які симптоми кишкової палички, стафілококу, ротавірусу
Кишкова паличка зазвичай призводить до розладів шлунково-кишкового тракту. Симптоми такі: нудота, блювання, здуття і біль у животі, слабкість, сонливість, підвищена температура, відсутність апетиту.
Сальмонельоз має такі самі симптоми, але відрізнити першоджерело може тільки лікар за результатами аналізів.
Стафілококова токсикоінфекція проявляється так: розлади травлення, також можуть бути мілкі гнійникові висипання у волосяній частині голови.
Ротавірусна та ентеровірусна інфекції проявляються нудотою та блювотою, діареєю до 20 разів на добу, підвищенням температури до 38-40 градусів, слабкістю, сонливістю, головним болем, білим нальотом на язиці. Ротавірусна інфекція особливо згубна для дітей, бо призводить до швидкого зневоднення організму.
Холера – це діарейна інфекція, що потрапляє в організм людини разом з їжею або водою, які заражені бактерією Vibrio cholerae. Симптоми: гостра водяниста діарея, зневоднення. Часом виникають судоми литкових м’язів, кистей, стоп, жувальних м’язів, захриплість.
Що робити, аби не заразитися на морі
Аби знизити ризики зараження інфекціями:
- не треба пірнати з головою,
- не ковтати воду,
- не їсти їжу сумнівної якості.
До прикладу, стафілококову токсикоінфекцію можна підхопити з їжею, в якій є вершки, сир чи сметана. Така їжа швидко псується, особливо під палким сонцем. Тому не варто купувати на пляжі трубочки, тістечка та домашню випічку з рук. Всі ці вироби мають зберігатися тільки в холодильнику.
Уникнути зараження з води можна тільки у випадку, якщо ви купаєтеся у водоймах, воду яких регулярно беруть на пробу.
Я захворів. Що робити далі?
Тільки лікар може визначити – вірусна це інфекція чи бактеріальна. Від цього залежить лікування:
- при вірусній інфекції треба симптоматичне лікування,
- а при бактеріальній – антибіотики.
Головне, що ви можете зробити самостійно, – це підтримувати водний баланс. Саме зневоднення призводить до більшості ускладнень.
Коли з'явилися симптоми розладів шлунково-кишкового тракту, треба приймати розчини електролітів. Це – іонні розчини, які підтримують функцію м’язів та нервів, аби ті справлялись з травленням. Якщо є температура, можна випити жирознижувальний препарат.
А з піску теж можна щось підхопити?
У піску є гельмінти (яйця глистів) і грибки. Зазвичай гельмінти є на тих пляжах, де дозволений вигул собак та котів.
Ви зрозумієте, що заразились, якщо помітите таке:
- Розлади шлунку. Гельмінти розмножуються та заповнюють кишечник, тому в людини можуть бути метеоризм, коліки, нудота, блювота, діарея або запори.
- Чутливість зубів. Під час сну виникає спазм м’язів щелепи через перенапругу нервової системи і скрегіт зубами. Це призводить до стирання зубної емалі і, в результаті, до чутливості зубів.
- Кашель. Гельмінти стимулюють нервові закінчення і виділяють токсини, тому з’являються періодичне сухе покашлювання.
- Збільшення ваги. Шкідники витягують з клітин всі запаси поживних речовин. Для їхнього заповнення організм вимагає більше їжі. Втім, з продуктів отримує лише порожні калорії, які й стають причиною набору ваги.
- Головний біль. Знеболювальні дають нетривалий ефект, бо гельмінти ростуть і постійно зачіпають нервові закінчення.
Лікування може призначити тільки лікар після аналізів, які покажуть, який тип гельмінтів живе у вас в організмі.
"У грибів є власний вегетативний період, а найкращі умови для їх розвитку – це сонце та вологий пісок. Тому навесні, влітку та восени їхня кількість збільшується. Найчастіше через грибки люди заражаються мікозом стоп", – розповідає бактеріолог.
Найбільше грибків живе на глибині кількох метрів у піску. Тому лікарка радить:
- не будувати замки з піску,
- не закопувати людей чи ноги у пісок,
- не рити ями.
Якщо ви заразились грибком, то зрозумієте це за такими симптомами: шкірний свербіж, лущення шкіри, ламкість нігтів, пухирі, запаленням нігтьової пластини та м'яких тканин. Визначити вид грибка та призначити лікування може тільки лікар.
Чого точно не можна робити?
Манікюр і педикюр. Бактеріолог каже, якщо людина залізає ногами у вологий пісок після свіжого манікюру чи педікюру, це зазвичай закінчується запаленням нігтьової пластини та м'яких тканин. Так можна підчепити і стафілококову паличку.
"Я рекомендую на відпочинку утриматись від процедур манікюру чи педикюру. Особливо утриматись від будь-яких надрізів. Якщо це невідкладно треба зробити, то опісля треба дати шкірі кілька годин на відновлення. Далі – нанести антибактеріальну мазь на жировій основі. І тільки тоді можна йти на пляж. Але після походу на пляж треба знову обробити руки і ноги", – говорить Оксана Вольська.
Саме через відкриті рани будь-яка інфекція може потрапити в організм. За словами бактеріолога, наша шкіра – це міцний захисний бар'єр. Якщо цей бар'єр порушений, завжди є ризик дістати якусь інфекцію.
То як тоді ходити на пляжі?
У пляжному взутті. Краще обирати шльопанці з лози, бамбуку або коркового дерева. Після пляжу обов’язково треба мити все тіло, і ноги зокрема. А ще – мити взуття, в якому можуть залишатися спори грибів.
Як зменшити ризики зараження ще до поїздки?
За словами бактеріологині, єдина профілактика, яку можна зробити перед тим, як поїхати на море – це мати здорову імунну систему або дослідити її і знати протипоказання.
"До прикладу, у людини є герпес, і вона знає, що у неї є постійні висипання. Тоді вона має чесно собі визнати, що має дефіцит імунітету. Такій людині варто порадитись з лікарем, що можна або не можна робити, маючи герпес. Швидше за все, лікар скаже, що людині не можна перебувати під прямими сонячними променями, пірнати у воду і ходити в баню", – пояснює бактеріолог.
Для різних людей – різні поради. Але це те, що людина має знати про себе, аби зменшити ризики.
Як обрати чисте місце для відпочинку?
Треба ретельно дослідити його місце розташування. Бактеріолог радить обирати максимально дикі місця, де менше людей, немає великих готелів, ферм з великою рогатою худобою і заводів.
"Обов'язково треба звертати увагу, щоб готель чи пансіонат, який ви обираєте і біля якого збираєтесь йти на пляж, був під’єднаний до центральної каналізації. Інакше – є ризик, що каналізацію з цього закладу зливають у море. Про це треба не соромитись запитувати, бо це ваше здоров'я", – радить Оксана Вольська.
Займатися профілактикою на морі вже пізно?
Ні. Треба слідкувати за своєю мікрофлорою. Здорова мікрофлора шкіри включає в себе бактерії, які захищають її, пригнічуючи розвиток шкідливих бактерій, які можуть сюди потрапити. Аби зберегти її, не варто надто часто митись. Таким чином, ви змиватимете не тільки шкідливі бактерії, а і корисні. А отже, руйнуватимете нормальну мікрофлору.
Ходити в душ варто тільки після пляжу. Водночас треба обрати гель на основі олій, які не пересушують шкіру, щоб не створювати корисним бактеріям несприятливі умови. Також після купання в морі бактеріолог радить вимити вуха з милом промокнути їх всередині. Це – для того, щоб не спровокувати отит.
А ще не варто використовувати мокрі лежаки, на яких до вас хтось лежав. Бо там можуть залишатись виділення зі слизової оболонки іншої людини, які можуть мати інфекції.
