Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Існує чимало міфів та неправдивих уявлень, які можуть призвести до неправильних дій або ігнорування необхідних заходів профілактики. Наприклад, багато хто вважає, що кліщі активні лише у теплу пору року або що вони можуть передавати хвороби лише після довгого перебування на тілі. Ці та інші міфи не тільки поширені, але й небезпечні, оскільки вони знижують уважність людей і можуть призвести до неправильних дій у випадку укусу.
Міф про те, що кліщі активні лише в теплу пору року
Один з найпоширеніших міфів стверджує, що кліщі стають активними лише у весняно-літній період. Однак, це не відповідає дійсності. Кліщі можуть проявляти активність цілорічно, якщо погодні дозволяють умови. Навіть у м'які зимові дні з температурою вище нуля ці комахи можуть стати активними та шукати жертву для живлення. Це означає, що заходи профілактики та обережності повинні дотримуватися не лише протягом традиційного "сезону кліщів", але й у теплі зимові дні, особливо в регіонах з м'яким кліматом.
Міф про те, що кліщі падають з дерев
Широко поширена думка, що кліщі атакують людей, падаючи на них з дерев, є міфом. Насправді більшість видів кліщів, які можуть бути небезпечними для людей, живуть ближче до землі – в траві, кущах, під листям та інших низькорослих рослинах. Ці паразити використовують тактику "чекання", простягаючи свої кінцівки, щоб зачепитися за людину чи тварину, коли ті проходять повз.
Отже, хоча існує можливість, що кліщ може випадково опинитися на людині, яка пройшла під деревом, це не є основним способом, яким кліщі опиняються на людях.
Міф про те, що кліщів можна відчути, коли вони повзають по шкірі
Часто припускають, що кліщів легко відчути, коли вони повзають по шкірі, але насправді це далеко не так. Кліщі дуже маленькі та майстерно пристосовані до непомітного пересування по своїх господарях. Їх крихітні розміри та легка вага роблять їх майже невідчутними, коли вони рухаються по шкірі в пошуках місця для укусу.
Крім того, кліщі часто вибирають за місце укусу ділянки тіла, які важко перевірити самостійно, такі як спина, підколінні западини, волосяна частина голови, та інші приховані місця. Ці фактори ускладнюють виявлення кліща на ранніх стадіях, коли він ще не почав харчуватися. Тому важливо регулярно проводити ретельний огляд себе та своїх близьких після перебування у потенційно небезпечних зонах.
Міф про те, що усі кліщі є носіями хвороб
Не всі кліщі є носіями хвороб. Існує тисячі видів кліщів, але лише деякі з них можуть передавати хвороби людині, такі як хвороба Лайма чи кліщовий енцефаліт. Ризик зараження залежить від багатьох факторів, включаючи географічне розташування, вид кліща, та час, проведений кліщем на шкірі. Наприклад, Іксодові кліщі є основними переносниками багатьох інфекційних захворювань у Європі та Північній Америці. Проте, важливо розуміти, що не кожен укус кліща призводить до зараження, а обізнаність про місцеві види кліщів та їх здатність переносити збудників хвороб є ключовою для правильної оцінки ризику.
Міф про "ефективні" домашні засоби для видалення кліщів
Існує багато міфів про "ефективність" домашніх засобів, таких як використання масла, вазеліну або вогню. Використання цих методів може бути не тільки неефективним, але й небезпечним, спонукаючи кліща допустити більше інфекційного матеріалу в рану.
Правильний метод видалення комахи включає використання щипців або спеціального пристосування для видалення кліщів. Кліща слід акуратно захопити якомога ближче до шкіри та витягнути вертикально вгору стабільним, не поспішаючи рухом, щоб в шкірі не залишилися частини його тіла. Після видалення паразита рану слід обробити антисептиком.
Міф про те, що вакцинація або попереднє зараження захищає від усіх хвороб, переносимих кліщами
Насправді це не так. Хоча для деяких хвороб, таких як кліщовий енцефаліт, існують ефективні вакцини, вони не захищають від усіх інфекцій, які можуть передавати ці паразити. Наприклад, наразі не існує вакцини проти хвороби Лайма, найбільш поширеної інфекції, яку переносять кліщі в багатьох регіонах світу.
Крім того, попереднє зараження не гарантує імунітет до повторного зараження навіть тією ж хворобою. Це означає, що навіть, якщо людина одного разу перехворіла на певне захворювання, перенесене кліщем, це не знижує необхідність дотримуватися заходів профілактики та особистої безпеки. Тому важливо не покладатися виключно на вакцинацію або минулий досвід інфекцій, а вживати всіх можливих заходів для захисту від укусів кліщів.
Міф про те, що захисні засоби від кліщів шкідливі для здоров'я
Існує міф, що захисні засоби проти кліщів, такі як репеленти, можуть бути шкідливими для здоров'я. Однак, багато сучасних репелентів, які містять активні інгредієнти, такі як DEET, пікаридин або ікаридин, IR3535, розроблені таким чином, що вони є безпечними при правильному застосуванні відповідно до інструкцій виробника. Ці засоби пройшли суворі перевірки на безпеку та ефективність регуляторними органами охорони здоров’я і довели свою спроможність захищати від укусів кліщів, мінімізуючи ризик передачі хвороб.
Звичайно, як і з будь-якими хімічними речовинами, важливо дотримуватися рекомендацій щодо використання, особливо при застосуванні дітьми та вагітними жінками. Вибираючи репелент, слід враховувати індивідуальну чутливість та потенційні алергії.
Міф про те, що, якщо кліща швидко видалити, то хвороба не передасться
Хоча швидкість видалення дійсно знижує ризик зараження, немає гарантії, що хвороба не буде передана. Деякі збудники, такі як бактерії, що викликають хворобу Лайма, потребують декількох годин або навіть днів в тілі, щоб передатися від кліща до людини. Проте, інші, як збудник кліщового енцефаліту, можуть передаватися майже відразу після укусу.
Міф про те, що міські райони повністю безпечні від кліщів
Міф про те, що міські райони повністю безпечні від кліщів, також не відповідає дійсності. Кліщі можуть жити в парках, зелених зонах, садах та навіть на задніх дворах у міських умовах, де є висока трава та кущі. Міські лісопарки та зони відпочинку можуть стати домом для кліщів, які переносять хвороби. Тому важливо вживати заходів захисту та обережності, навіть перебуваючи на відносно "безпечних" міських територіях.
В одному дослідженні за участю 70 людей, укушених кліщами, 69% повідомили, що отримали кліща у своєму дворі, а решта кліщів були придбані в школі чи таборі (11%), у парках або зонах відпочинку (9%), на роботі (4%), під час полювання (3%) або в іншому місці (4%).
Міф про те, що невеликі укуси кліщів не є небезпечними
Міф про те, що невеликі укуси кліщів не є небезпечними, є особливо ризикованим. Незалежно від розміру кліща, укус може передати інфекцію. Деякі з найбільш небезпечних збудників хвороб, можуть бути передані навіть маленькими кліщами, такими як німфи. Отже, будь-який укус кліща має розглядатися як потенційно небезпечний, і місце укусу слід ретельно обробити та звернутися до лікаря.
Чи потрібно здавати кліща на аналіз?
Результати дослідження кліща будуть готові через 3 робочі дні, а екстрена профілактика антибіотиком ефективна лише при призначенні у перші 72 години після укусу.
Екстрена профілактика для дорослих та дітей віком від 8 років хвороби Лайма (бореліозу) проводиться доксицикліном, 0,1 г одноразово.
Антибіотик не діє проти кліщового енцефаліту. В ендемічних районах, де високий ризик заразитися, укушеним вводять імуноглобулін, що не може запобігти зараженню, проте може забезпечити легший перебіг захворювання.
