Мандрівка узбережжям може подарувати безліч приємних знайомств. Ми зібрали усіх, кого варто зустріти на півдні України. Митці, змінотворці і навіть власники справжньої обсерваторії – усі вони мешканці українського узбережжя.

Моряк Олександр Алєксєєв. Олександр – військовий моряк у запасі. Протягом десяти років він служив на Охотському морі біля Курильських островів. Згодом разом з родиною чоловік переїхав в Ізмаїл – там немає моря, але є Дунай. Там Олександр почав викладати в одній із трьох морських академій міста. Вчить майбутніх моряків керувати судном на тренажері.

Майбутній моряк Дмитро. Хлопець був у цивільним моряком, але у жовтні минулого року вирішив піти у військовий флот. Він поки чекає першого виходу у рейс, а найбільше хоче поїхати у США. З нового навчального року переведеться в Одеський університет військово-морських сил.

Марія Федорівна, яка ходила в море один раз у житті. З цього рейсу повернулася вагітна і незабаром розписалася з чоловіком. Разом вони прожили 40 років. Марія приїжджала в кожен порт, де зупинявся його екіпаж: чекала на причалі понад десятка міст Радянського Союзу. Сама у море більше ніколи не ходила.

Боцман "Дружби" Анатолій Парфенюк. Він у 1990-их пішов у “Американський рейс” з навчально-вітрильним судном “Дружба” – єдиним трищогловим в Україні. Цей час називає найкращим у житті корабля. У 1998 році “Дружба” вийшла у море востаннє, а Анатолій став навчати своїй справі моряків-студентів.

"Арабський шейх" Іван Степанович. Cаме у такому одязі чоловік продає пахлаву на пляжі у Затоці. Каже, образ виник спонтанно, але прижився. Тепер Іван Степанович продає не тільки смаколики, а й бере участь у пляжних фотосесіях. Помічники теж мають корпоративний стиль – футболки із фотографією “шейха” з Затоки.

Художники Бахтові. Володимир та Тетяна Бахтові заснували власну арт-резиденцію у Ольвії. Будинок побудували за грецьким прикладом – з ракушняку. Тепер вони відтворюють як виглядало старовинне поселення у давнину за допомогою геліографії. Cмолоскипом чоловік малює контури будівель, а потім через тривалу витримку на фотоапараті видно як вогонь створює лінії.

Художник В'ячеслав Захарченко. Картини В'ячеслава Карповича збиралися виставити в Ліхтенштейні, але чоловік відмовився. Він хоче зробити виставку в Україні, в Києві, на якій буде 150 робіт. Раніше чоловік мав студію, де безкоштовно навчав більше 10 людей. Тепер студію закрили, але чоловік вже планує облаштувати нову.

Керівник обласного кайт-флаїнг клубу Запорізької області Євген Пастух. Вже 40 років чоловік навчає дітей авіамоделюванню і конструює з ними повітряні змії. Під його керівництвом учні навчаються керувати простими кайтами і виготовляють кількаметрові. Вони вже перемагають на всеукраїнських змаганнях і готуються до міжнародних конкурсів.

Ветеринар Олександр Полібза, який створює музей. Олександр – етнічний болгарин, але мову знає погано. У дитинстві нею говорили лише дорослі, щоб розповісти те, що дітям чути не варто. Тепер чоловік збирає одяг, взуття та посуд болгар – усе тримає у своїй кімнаті. У колекції чоловіка вже більш ніж 50 костюмів та хусток.

Директор Групи активної реабілітації, засновник порталу ІнваФішки Віталій Пчолкін. Він – людина з інвалідністю, тому точно знає з якими проблемами на українських пляжах стикаються люди на візках. Каже, що уся інфраструктура для людей з інвалідністю була заточена на Крим. Після анексії їздити стало нікуди.

Підліток Валера Гайдарджи, який розповідає про традиції гагаузів. Хлопець родом з містечка Кубей. Там він хоче розвинути туризм, тому більш ніж протягом року веде власний YouTube канал. Фільмує те, як місцеві мешканці стрижуть овець чи вирощують виноград. Далі планує працювати у туризмі чи знімати кіно гагаузькою.

Син липованського священика Акім. Липовани і досі залишаються основним населенням Вилкового. Предки Акіма не захотіли приймати реформу православної церкви патріарха Никона, і церква розкололася на новообрядницьку і старообрядницьку. Обов'язок Акіма в церкві – приготувати все для хрещення, прибрати, подати, дзвонити у дзвони.

Оксана Чорнобривцева, яка розвиває зелений туризм у Стрілковому. Жінка переїхала у селище у 2014 році, після окупації Криму. Тепер у її садибі зупиняються ті, хто прагне затишку і спілкування. Вона прагне змінити принцип взаємодії місцевих підприємців і навчити їх заробляти.

Тіна Гонченко, яка нещодавно переїхала в Одесу зі Львова. Вона фотографка і завжди мріяла жити біля моря. Переїхала до моря спонтанно і тепер бачить його щодня. Тепер вона займається спортом і бігає вздовж берега.

Василь Дмитрик, який переїхав в Одесу з Івано-Франківська. Після переїзду хлопець почав вчитися на скульптора. Тепер має власну студію біля моря, на території колишнього заводу. Зізнається, що близькість до моря стимулює до роботи.

Вікторія Пархоменко, яка народилася і виросла в Одесі. Тепер дівчина переїхала Кінбурнську косу. Разом з друзями вона організовує там кемпінг – альтернативний відпочинок для тих, хто прагне саморозвитку і пропагує активний спосіб життя.

Засновник Кінбурн-кемпу Женя Лютер. У цьому кемпі замість наметів – індіанські вігвами. У кемпі пропагує свідомий спосіб життя і прагне побачити активних людей – не тих, які відпочивають з пивом і залишають по собі випалену землю.

Ксенія Клейнос, засновниця першого антикафе в Бердянську "Час є". Там постійно щось відбувається – курси, презентації і майстер-класи. Ксенія хоче дати місцевим поштовх щось створювати у власному місті. Разом з волонтерами антикафе долучається до різних ініціатив. Наприклад, бетонні стіни порту розписали картинами українских художників-абстракціоністів.

Олексій Зюзін та Костянтин, засновники молодіжного простору в Приморську. Там проводять радіоефіри, влаштовують тусовки і обговорюють майбутні проєкти розвитку містечка. Простір створили 5 років тому. Cпочатку оформили сайт, а потім створили майданчик для спілкування. Каталізатором змін засновники вважають Майдан.

Сергій Гуцалюк, хоче з'єднати Куяльницький лиман з Чорним морем. Раніше він лікував спину плаванням, а тепер захищає лиман від знищення. Крім того, чоловік розганяє місцевих браконьєрів.

Віндсерфінгіст Леонтій. У свої 73 роки він катається на віндсерфінгу і знає лиман понад 40 років.

Володимир, шість років охороняє грязі на лимані. Раніше він ледве пересувався через травму спини, а тепер готується стати на віндсерфінг.

Олександр, лікар-фізіотерапевт у Приморському. Там він планував масажі і звукотерапію для пацієнтів. Проте тепер займається тільки масажем. Крім того, купує матеріали для волонтерської невідкладної допомоги: бинти, вату, спирт, інші препарати.

Любомира Аністратова, працює у "Молодій Гвардії". Приїхала туди від комітету Комсомолу і вже 30 років працює у таборі.

Виноробниця Ольга Ромашко. Перед тим як потрапити на виноробню Бейкуш жінка вчилася в Києві. Приїхала на Миколаївщину на практику – і залишилася. Тепер робить різні вина на Бейкуші, зокрема купажовані.

Гагаузка Аня Старжевська. Жінка мріє започаткувати зелений туризм у селах Бесарабії.Зараз вона веде Facebook-сторінку KubeyTour та Instagram-сторінку. Крім того, відкрила музей народного побуту “Стара кишта” і фестиваль “Кубейський мегдан”.

Іра Паламарчук, навчає дітей математики. Дівчина приїхала в Приморське з Тернополя, щоб викладати математику у місцевій школі. Була учасницею “Навчай для України”, а після залишилася жити біля моря.

Мандрівник і велосипедист Роман Висоцький. Він об'їхав Чорне море на велосипеді. Крім того, хлопець робить мед і місцеві продукти. Разом з Ірою вони розвивають місцевий туризм.

Власниця бринзарні й готелю зеленого туризму "Куба Далеко". Там пригощає туристів склянкою свіжого молока, бринзою і вином. Також у готелі дотримуються антиспоживацького руху Slow food, який пропагує так зване вдумливе харчування з використанням місцевих продуктів.

Засновники Астрохати в Оленівці Олексій і Юлія. У закинутій сільській хаті подружжя поставило телескопи і облаштувало спражню обсерваторію. Під час спостережень пригощають відвідувачів місцевими винами і іншими продуктами. А ще влаштували справжній дитячий табір і працюють у справжні літні зміни.

Андрій Пігулевський, який у 2014 році вирішив відновити українську устричну традицію. Він заснував ферму "Устриці Скіфії" на чорноморському узбережжі, куди щодня запрошує гостей на дегустацію та екскурсію, і звідки молюски їдуть до київських та одеських ресторанів.

Михайло Чорний із друзями тричі на тиждень робить на пляжі кінопокази в Чорноморську. Також шоп'ятниці Михайло з друзями влаштовують вечірки на березі моря під відкритим небом.

Рая Шевцова переїхала у Южне з Києва. Жінка хоче створити в місті простір для мам з дітьми, де можна було б лишити малечу на кілька годин. А ще планує приймати людей на оздоровлення, проводячи аювердичні масажі та використовуючи натуральну косметику.

Журналістка Ірина Семенова приїхала в Южне з Черкас торік наприкінці вересня за програмою обміну досвідом. А через чотири тижня переїхала в місто жити та працювати прес-секретарем у міськраді.

Федір Ганяк зі Львова Приїхав відпочивати у Южне. На морі сподобалося, тому вирішив залишився - відкрив власну масажну практику.

Олена Євдотій з чоловіком та двома дітьми переїхала в Южне у 2014-му, коли тікали від війни з Макіївки. Тут у подружжя народився син. Олена влаштувалася медсестрою в місцеву лікарню, паралельно працює масажисткою. Її чоловік – на будівництві.

Василь Кордиш - чемпіон України із серфінгу - опанував базові навички контролю над дошкою в українському Чорноморську. Зараз Василь і його друзі-серфери часто допомагають самоучкам підкорити хвилі на Аркадії в Одесі.

У Олександра Кондратовича народилася мрія розвивати сапсерфінг у Южному після мандрівки до Португалії. Невдовзі він став інструктором та співвласником станції прокату сапбордів на курорті.