Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Киянка Лариса Латипова любить історію і часто подорожує. Нещодавно вона відвідала південь Миколаївської області. Жінка вирушила з родиною у тижневу мандрівку. Для цього взяли яхту у друзів. Адже яхтою можна відвідати ті місця, куди автомобіль не доїде. Нам вона розповіла, чим особливі місця з їхнього маршруту подорожі та чому їх варто побачити.
«Зазвичай перед тим, як подорожувати, я готуюся. Екскурсоводам зі мною інколи важко, інколи цікаво, адже я піднімаю великий пласт інформації, щоб більше знати про місцевість, історичні факти, відомі постаті та пам’ятки культури. Я це називаю – «відчути історію на дотик», – каже Лариса.
Якщо подорожувати цим регіоном, то найкраще приїхати до Миколаєва. Це місто є відправною точкою, звідки можна планувати мандрівку.
Маршрут автомобілем: Миколаїв – Ольвія – Мис Аджигол – Миколаїв
Маршрут яхтою: Миколаїв – Кінбурн – Тендра – Кінбурн – острів Березань – Миколаїв
Тривалість мандрівки: один тиждень
Ольвія
Заради чого їхати: історичні цінності
Що може розчарувати: якість дороги
Ольвія – це комплекс пам’яток відомого античного міста-держави. Ольвію заснували грецькі переселенці на початку шостого століття до нашої ери. І проіснувала вона майже тисячу років.
Зараз це величезний музей під відкритим небом: з вулицями, каналізацією, уламками кам’яних будівель. Деякі збережені більш-менш, від інших залишився лише фундамент. Тут можна побачити стародавню гімназію, могильник, який дуже добре зберігся. В ньому є усипальниці, в яких хоронили своїх пращурів. На території є музей з амфорами, предметами вжитку.
«В Ольвії мене здивували дві речі, які я не очікувала побачити. Перша – це обряд поховання дітей в амфорах. Друга – дивна форма розмінної монети у вигляді рибки. В жодному з музеїв Греції, Італії, Кіпру де є аналогічні археологічні розкопки, я такого не бачила», – каже Лариса.
Як доїхати: Від Миколаєва до Ольвії – 37 кілометрів. Можна доїхати маршруткою або автомобілем. Дорога неякісна, місцями дуже погана. З автовокзалу Миколаєва регулярно ходять маршрутки. Треба їхати до села Парутине, де й знаходиться заповідник.
Вартість: вхід без екскурсії – 25 гривень. З екскурсією – 30 гривень.
Мис Аджигол
Заради чого їхати: малодоступне унікальне місце
Що може розчарувати: більшість шляху від дороги до мису треба пройти пішки
За 15 кілометрів від Ольвії розташований мис Аджигол. Це був охоронний пункт для племен, які жили там. Аджигол заходить глибоко в Дніпро-Бузьку затоку, де вже з’єдналися Дніпро і Південний Буг і разом прямують до Чорного моря.
Це – мис, де три водойми сходяться в одному місці. Тому тут завжди бурхливе море. Аджигол відкритий всім вітрам. Мореплавці, зазвичай, кажуть, що це те місце, в якому не знаєш, з яким вітром курсуватимеш далі.
До Аджигола або приходять пішки, або припливають з моря. Це місце для відлюдників, ідеальне для ретриту або самопізнання. Там можна зупинитися з наметами і насолоджуватися краєвидами.
Як доїхати: лише власним транспортом та пішки. Для цього треба мати високий автомобіль з повним приводом, тому що там дуже погана дорога. Їхати за Ольвію в бік моря.
Вартість: безкоштовно
Кінбурнська коса
Заради чого їхати: за безлюдними пляжами, червонокнижними рослинами
Що може розчарувати: інфраструктура, якої немає
Кінбурнську косу з одного боку омиває Дніпро-Бузький лиман, з іншого – Чорне море. Згадки про Кінбурнську косу були навіть у грецьких і еллінських легендах. Кажуть, що саме тут жили амазонки, які займалися землеробством і поклонялися богині родючості Деметрі.
Зараз Кінбурнська коса – це біосферний заповідник, регіональний ландшафтний парк. Основна частина коси – це безлюдні простори, первозданна природа, червонокнижні тварини і рослини, а також море. Магазинів і базарів тут немає, тому все необхідне треба привезти з собою.
«Для мене це місце з безлюдними вітряними кілометровими пляжами, де можна знайти дикі орхідеї, побачити рожевих пеліканів, побувати у реліктовому Волижинському лісі та загадати бажання на шпилі коси, де сходяться прісні води Дніпровсько-Бузького лиману й солоні води Чорного моря», – каже Лариса.
Як дістатися: маршруткою із Миколаєва або повнопривідним автомобілем, тому що на косі – піски. Найпростіше дістатися водною ракетою «Нібулон», яка курсує від Миколаєва чи Очакова.
Альтернативний вид транспорту – яхта. Орендувати вітрильну або моторну яхту можна в яхтклубах Миколаєва.
Вартість ракети: Миколаїв – Кінбурн – 225 гривень. Кінбурн – Миколаїв – 210 гривень. Очаків – Кінбурн – 60 гривень. Кінбурн – Очаків – 45 гривень.
Вартість яхти: оренда яхти в Миколаєві – 400 гривень за годину.
Тендрівська коса
Заради чого їхати: первозданна природа, історична ретроспектива
Що може розчарувати: довга дорога морем, якщо погода безвітряна
За Кінбурнською косою йде Тендрівська. В радянські часи Тендра була військовим полігоном. Зараз територія навколо коси Чорноморському біосферному заповіднику і майже повністю закрита. Лише невелика частина з північного боку коси відкрита для туристів. Там можна погуляти і навіть залишитися з наметами.
На Тендрі можна займатися фотосафарі, ловити рапанів, криля, мідії. Спостерігати за дельфінами та медитувати. На острові практично немає пам’яток. Все, що збереглося – це незаймана природа, маяк і табун диких мустангів. Їх завезли сюди під час Другої світової війни. Побачити табун можна щоранку, коли коні приходять до маяка на водопій.
Як дістатися: зі сторони Миколаєва лише на вітрильній яхті чи моторному човні. Якщо погода буде безвітряною, доведеться йти 20 годин по морю. На Тендру організовують одноденні поїздки з курортних селищ Залізний Порт, Лазурне, з Одеси чи Херсона. Через низьку затребуваність регулярні рейси так і не організували.
Острів Березань
Заради чого їхати: історичні артефакти
Що може розчарувати: кількість туристів
Березань має багату історію. Археологи стверджують, що в сьомому столітті до нашої ери тут розташовувалася стародавня грецька колонія. Поселення носило назву Борисфен. Шостого століття до нашої ери тут спорудили безліч будівель. Про це свідчать знахідки фундаментів. Тут знаходився центр регіону. Конкуренцію Борисфену склала Ольвія, що активно розвивалася та в яку перебралася більша частина греків.
Після греків острів став перевалочним пунктом для русичів. У 15-16 століттях островом володіли Литовське князівство, Польське королівство та Кримське ханство. Однак жодна з перерахованих держав не заселяла острів.
Зараз на Березані є форт. На початку ХХ століття острів використовувався для навчання військових. Тут побудували фортецю, яка була мішенню для морської далекобійної артилерії. Ця будівля із заплутаною системою польових укриттів від снарядів дійшла до наших днів у хорошому стані.
Туристи приїжджають сюди, щоб ознайомитися зі знахідками археологів – від знарядь праці до храмів. Вони свідчать про перебування на цій території в різний час греків, козаків, турків, римлян, готів.
Як дістатися: на острів ходять туристичні моторні човни із Очакова, Коблевого, Рибаківки, Миколаєва, Южного. Побачити острів здалеку можна, пропливаючи повз до Кінбурнської або Тендрівської коси.
Вартість: ціна оренди катера з Рибаківки – 50 гривень. З Южного вартість екскурсійної поїздки на цілий день – 470 гривень. З Коблевого – 300 гривень.
