140 кілометрів вздовж моря. Як пройти пішки від Чорноморська до Лебедівки

Анна і її друзі – ментори Української академії лідерства. Всі вони з’їхалися в Одесу з різних куточків України (Дніпро, Харків, Київська та Івано-Франківська область), щоб пройти спільний шлях чорноморським узбережжям.

«У день, коли ми розпочали свою мандрівку, мали йти пішки з Португалії в Іспанію 300 кілометрів. Але через пандемію склалося не так, як гадалося. Тому ми придумали новий план. І спланували свій «шлях Сантьяґо» узбережжям України», – каже Аня.

Шлях Сантьяґо – найпопулярніший у світі пішохідний маршрут. Це паломницька дорога до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела. Головна частина Шляху пролягає Північною Іспанією. Під час його проходження на спеціальному паспорті пілігримів ставлять спеціальні печатки. Українські ж пілігрими вигадали свій паспорт - прапор України. Люди, які зустрічалися їм на шляху, писали на прапорі побажання та позначали місце зупинки мандрівників.

Команда розпочала свій маршрут з Чорноморська. Туди вранці друзі доїхали на автобусі з Одеси.

Мандрівники вирушають в дорогу. Біля залізничного вокзалу в ОдесіАвтор: Анна Аксьонова

Чорноморськ – Санжійка – Кароліно-Бугаз

Дивитися відео Чорноморськ з дрону на ютубі:

У свій перший день пішого походу мандрівники пройшли 33 кілометри. Останні 3,3 кілометра до Санжійки йшли по швидкісній трасі. Це було небезпечно: дорогою, яка не пристосована для пішоходів, швидко їздили автомобілі.

Мандрівники хотіли побачити Санжійський маяк. Але коли підійшли до нього, дізналися, що на нього можна подивитися лише здалеку. Маяк стоїть на закритій території і вважається військовим об’єктом.

До Кароліно-Бугаз була хороша пустельна дорога. Шлях був легким – дорога була рівною, а під деревами можна було сховатися від сонця. Але через його довжину це був один із найскладніших маршрутів. Лише коли друзі його пройшли, зрозуміли, що під палючим сонцем можна йти до 20 кілометрів у день. Страшенно боліли ноги через подолану відстань і важкі рюкзаки. Наплічники важко було нести ще й через те, що друзі обпалили собі плечі, тому рюкзаки боляче врізалися в шкіру.

У Кароліно-Бугаз хлопці й дівчата сіли на електричку й доїхали до Білгород-Дністровського. Там знайшли квартиру й залишилися на дві ночі, тому що святкували день народження Ані. Тому весь другий день мандрівки друзі провели в місті.

Білгород-Дністровський – Шабо – Затока

Наступного дня команда вирушила далі. З Білгород-Дністровського до Шабо йшли 7,5 кілометра. Дорога була красивою і легкою. Друзі минали виноградники, були тіні, під якими можна було сховатися від сонця.

У Шабо друзі побували на екскурсії у винарні й вирушили далі. Від Шабо до Затоки – 15 кілометрів. Дорога виявилася важкою. Перша частина пролягала через піски без тіні, друга – залізничною колією. Треба було постійно підлаштовувати кроки, йдучи по рейках. Ще доводилося йти частиною шляху, де було багато комарів, які повністю обліплювали і кусали тіло. Був інший варіант – йти небезпечною трасою, але друзі відмовилися від нього.

«Я не раджу проходити відрізок дороги від Шабо до Затоки. Її треба проїхати на електричці чи маршрутці, але не йти пішки. Ми йшли довго. Це було важко», – каже Аня.

Затока – Сергіївка

У Затоці мандрівники зупинилися біля моря. Далі йти не змогли. На місці вони знайшли два номери у приватному секторі. Переночували і вранці пішли Будацькою косою до Сергіївки. Це був один з наймальовничіших маршрутів. З моря дув прохолодний вітер, можна було купатися, де завгодно, була рівна дорога. Йти було легко.

На косі біля Сергіївки команда зупинилися на ночівлю в базі відпочинку «Блакитна акула». Вранці друзі пішли через Курортне до Миколаївки. В цілому за день пройшли 20 кілометрів.

«Бірюзове море, пляж з фіолетовими квітами, помаранчеві схили. Дуже красиво. Це був найкращий відрізок маршруту», – каже Аня.

Сергіївка – Курортне

В Курортному мандрівники знайшли наметове містечко (вул. Чорноморська, 46). Там й зупинилися на ночівлю. кемпінг розташований на березі, який різко обривається біля моря. Звідти відкривався краєвид на море і захід сонця.

«У Миколаївці є класна кафешка «Чорноморка», що стоїть на березі моря. Для кафе зранку виловлюють рибу. Їжа за помірними цінами. Ми замовили стейк зі ската і він нам дуже сподобався», – каже Аня.

Миколаївка – Лебедівка

Потім друзі вирушили далі й дійшли до Лебедівки. Дорога теж сподобалася мандрівникам: бірюзове море, мальовничі схили.

Біля Лебедівки є великий кемпінг посеред лісу. Друзі зупинилися на ночівлю поряд.

А вранці наступного дня поїхали автобусом назад і через три години були в Одесі.

«Я повернулася щаслива, хоч і згоріла на сонці й мала багато поки не до кінця впорядкованих думок та інсайтів. Але точно знаю, що піти в цю мандрівку було нашим найкращим і найвірнішим рішенням», – каже Аня.

Відстань, яку пройшли мандрівники – 105 кілометрів. Інші 35 кілометрів друзі находили в різних місцях, де зупинялися переночувати та відпочити.

Піший маршрут, який пройшли мандрівники за 5 днівАвтор: О, море

Поради для тих, хто захоче пройти тим самим пішим шляхом:

До Чорноморська з Одеси краще виїжджати не пізніше сьомої ранку, щоб сісти в пустий автобус і коли ще не спекотно.

Краще уникнути складної дороги на початку пішої мандрівки й відразу починати маршрут із Затоки. Щоб зберегти кілометраж, продовжити його до Вилкового.

Наплічники з речами мають важити 10 відсотків від маси тіла людини. Тому брати в дорогу треба лише найнеобхідніше.

Одяг: легка сорочка, щоб повністю прикрити верхню частину тіла. Головний убір. Мандрівники обпекли шкіру, особливо на плечах і обличчі.

Взуття: трекінгові кросівки і відкриті сандалі на шкарпетки.

Варто взяти: багато захисного спрею від сонця, засоби захисту від комах, багато води.

Бюджет: 5 тисяч гривень на людину. Це якщо ні в чому собі не відмовляти, каже Аня.

Житло: дві ночі в Білгород-Дністровському, одна ніч – у приватному секторі в Затоці, одна ніч – на базі відпочинку «Блакитна акула» на Будацькій косі. Коштували номери по 200-300 гривень за добу. У наметах ночували дві ночі. Кемпінги безкоштовні.