Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
За свої 32 роки вона об’їздила 52 країни. Нещодавно жінка зі своєю сім’єю вирушила у подорож Україною. З рідного Ужгорода мандрівники попрямували в Херсонську область. І ось, що розповідає про побачене Альона.
Степ на Херсонщині
Чому Херсонщина
Херсонську область ми обрали не випадково. На це було кілька причин.
По-перше, карантин. Набридло сидіти вдома. Захотілося кудись помандрувати. Тому вирішили знайти місце в Україні, де ми ще не були.
По-друге. Я багато читала про Херсонську область, бачила чимало фотографій. І зрозуміла, що там є, на що подивитися. Це – заповідники, термальні джерела, солоні озера, море, врешті-решт. Все це було зібрано в одній області.
По-третє. У мене є дідусь. Йому 85 років. Він теж дуже любить мандрувати. І ми постійно намагаємося кудись його возити. Він уже побував і в Туреччині, і в Єгипті, і в Ізраїлі, і на Кіпрі. Він давно мріяв поїхати в Херсон. Там живе його сестра, яку він не бачив 40 років. З Ужгорода до Херсона потягом діставатися дуже важко. Треба їхати два дні з пересадками. Тому ми запропонували йому мандрівку автомобілем. І він, звичайно, погодився.
Дідусь Михайло в озері Сиваш
Два дні дороги і 1400 км позаду
Ми вирушили в подорож 30 травня учотирьох: я, дідусь, мама і друг сім’ї. Вирішили об’їздити Херсонщину за дев’ять днів. Кінцева зупинка мандрівки – село Стрілкове поблизу Криму. З Ужгорода до села – 1400 кілометрів. Стрілкове ми обрали не просто так. Біля цього села зосереджені майже всі місця, які ми хотіли побачити. Також ми хотіли, щоб місце було не дуже туристичне і там був чистий приємний пляж.
Тому в Стріковому ми заздалегідь забронювали невеличкий будиночок. Знайшли житло на локальному сайті arabatskaya-strelka.com. За один день оренда будинку обійшлася в 1000 гривень. У будинку було дві спальні, кухня, на подвір’ї стояв мангал. Їсти готували самі. У мандрівці ми їли те, що взяли з собою. Один раз скуплялися в супермаркеті і кілька разів брали у людей місцеві смаколики: козячий сир, молоко, креветки. В цілому мандрівка з людини обійшлася приблизно в 5000 гривень.
Подорож Херсонщиною ми розпочали з обласного центру. До Херсону діставалися два дні. Кілька разів ми зупинялися перепочити й випити кави. Врешті приїхали в Херсон, і дідусь нарешті побачив свою сестру. Це було дуже зворушливо.
Олешківські піски: друга за розмірами пустеля в Європі
Влітку пісок в херсонській пустелі нагрівається до 70 градусів
Наступного дня виїхали в Стрілкове. По дорозі зупинилися в пустелі, яка є другою за розмірами у Європі. Це були Олешківські піски. Вхід був платний – 50 гривень. По пустелі ми гуляли десь дві-три години. Людей взагалі не було. Адже це ще був час напів карантину. Місце дуже класне, цікаве. Однозначно варте, щоб туди поїхати. З собою обов’язково треба взяти воду і бути в головному уборі.
Потім ми поїхали у напрямку Генічеська. Від Олешківських пісків до Стрілкового їхати три години. Але ми потрапили в село лише під вечір.
Асканія-Нова: одне із семи чудес України
По дорозі біля села Чкалове ми побачили вказівник на заповідник «Асканія-Нова». Ми хотіли виділити день на заповідник, але вирішили заїхати і глянути, як там. Їхати туди було помилкою. Замість дороги були величезні ями, в одній із яких ми й застрягли. Як виявилося, єдиний нормальний шлях до «Асканії-Нової» – з боку Чаплинки. Щоб дістатися туди, треба об’їжджати близько 150 кілометрів.
Вже зі Стрілкового ми таки потрапили в біосферний заповідник «Асканія-Нова». Там є дендрологічний парк і зоопарк. Але ми їхали безпосередньо на сафарі. Щоб покататися на автобусі по степу, де вільно бігають стадами тварини. Місця ми забронювали заздалегідь по телефону. Автомобіль, який возить на сафарі, розрахований на 10 людей. Вартість – 150 гривень з людини.
У напіввільних умовах заповідника пасуться зебри
Сафарі у заповіднику: коні Пржевальського, віслюки, зебри, буйволи і сайгаки
Екскурсія неймовірно цікава. З нами була екскурсоводка, яка весь час розповідала про історію заповідника. Там було так багато однаковісіньких зебр. А екскурсоводка розрізняла їх і розповідала, як кого звати. Це було дуже цікаво.
Сафарі тривало дві години. Гідеса порадила взяти з собою хліб та печиво для тварин. Вони дуже люблять це їсти. Коники, віслюки самі підходили і просили їжу.
Ми побачили коней Пржевальського, віслюків, зебр, буйволів, сайгаків. Ми проїхалися величезною територією. Площа заповідника – 33 гектари. Було неймовірно приємно бачити, як бігають звірі. У них – купа простору і вони мали щасливий вигляд. Це зовсім не те, що зоопарк. У Стрілкове ми повернулися переповнені враженнями.
Буйволи в Асканії-Новій спостерігають за туристами
Сиваш: найбільше солоне озеро в Україні
Стрілкове було для нас відправною точкою майже для всіх місць, де ми побували. Крім заповідника, із села ми їздили на Арабатську стрілку, на солоні озера, термальні джерела, ходили на море.
Арабатська стрілка: дивитися відео
Пусті пляжі біля Азовського моря на початку червня
На Азовському морі ми були недовго. Людей не було зовсім, бо було холодно. Але мені сподобалося море. Пляж був чистий, вода – прозора. Порівнюючи з Чорним морем і пляжами в Одесі, мені набагато більше сподобалося. Я би туди залюбки поїхала ще раз.
Альона біля озера Сиваш
Із села ми кілька разів їздили на озеро Сиваш. Це найбільше солоне озеро в Україні. У ньому концентрація солі така сама, як у Мертвому морі. Ви лягаєте у воду і вона вас виштовхує.
Крім тонн солі там також є багато грязі. Недаремно з кримськотатарської Сиваш означає «грязь». А ще там ростуть різні степові трави, з яких я розпізнала лише полин і чебрець, але аромат – неймовірний.
Розмаїття трав на Арабатській стрілці
Арабатська стрілка: найдовший піщаний пляж у Європі
За 30 кілометрів від Стрілкового – Рожеве Генічеське озеро. Теж дуже солоне. Туди ми також їздили кілька разів. Біля цього озера ми гуляли з годину.
Поблизу Стрілкового є два мінеральні термальні джерела: йодобромне і хлоридно-натрієве. Гейзери б’ють глибоко з-під землі. Дуже приємно сидіти в теплій воді.
На Арабатській стрілці велике скупчення мінералів, солей, грязей. Мені здається, там можна так оздоровитися, що навіть Мертве море з цим не зрівняється. І все це – безкоштовно. Я дуже всім насолодилася.
Я щиро радію, що все це ще ніхто не приватизував, не зробив з цього комерцію. Тому що, як тільки хтось почне з цього робити бізнес, воно просто втратить свою красу і автентичність.
Лиман з лікувальними грязями
До речі, радимо обов'язково відвідати Станіславський Гранд-Каньйон. Це унікальне місце знаходиться в в Херсонській області на березі Дніпровсько-Бузького лиману.
Як підсумок
Що подивитися: Олешківські піски, заповідник «Асканія-Нова», озеро Сиваш, Генічеське озеро, Арабатська стрілка
Де поселитися: село Стрілкове
Де забронювати житло: arabatskaya-strelka.com
Бюджет на людину: 5000 гривень
Тривалість відпустки: 9 днів
