Художники Володимир і Тетяна Бахтові побудували в місті держава Ольвія власну арт-резиденцію та вогнем і фотокамерою відтворюють античність.

«У Ольвію я вперше потрапила, коли мені було 15, на розкопки, – розповідає Тетяна Бахтова. – Весь клас хотів у колгосп на практику, а я не хотіла, і з невеликою групою ми приїхали сюди».

Тетяна народилася у Криму, у Севастополі, потім жила у Миколаєві, а щоліта їздила на Кінбурн та в Ольвію. Її чоловік, Володимир Бахтовий, з Луганщини, з родини шахтаря.

Він з дитинства хотів бути художником і жити біля моря, але свій дім – тут, в Ольвії – шукав не одне десятиріччя.

Володимир і Тетяна разом вже 47 років. Вони звикли тікати на літо кудись за місто, брати з собою пензлі й фарби. Їхнім першим місцем натхнення був Кінбурнський півострів, там подружжя навіть побудувало хатину.

«Сезонні міграції у нас ще змолоду, – каже Тетяна. – Це правильно, у греків на літо всі переїжджали на свої вілли. І всі справи вирішували на віллі якогось сенатора. Влітку у місті жили лишень раби, пролетаріат. І оце наше бажання мати дачу – спогад про це давнє життя», – розповідає Тетяна.

Але коли всі знайомі на Кінбурні пішли з життя, а безлюдне місце стало набирати популярності серед туристів, Бахтові покинули косу. І тоді Тетяна, яка з дитинства знає Ольвію, показала Володимиру це місце: «І він захворів сильніше за мене. Ми спустилися до річки, і у воді була кераміка, амфори. І цього добра було так густо, що просто неймовірно».

Вони стали сюди час від часу навідуватися, а одного разу заночували в місцевого археолога – дорогу розмило і не змогли повернутися додому. Тоді ж і вирішили – купуватимуть хату тут. Вирішити вирішили, але план втілили лише за десять років.

Реалізувати ідею вийшло лише після мандрівки на давньогрецькому судні. Поки Тетяна обробляла город у Парутиному біля Ольвії, Володимир пішов у плавання.

«То були часи перебудови, 1985 рік, багато нових ідей. Група ентузіастів запропонувала реконструювати стародавнє грецьке судно – і пройти на ньому Чорним і Середземним морями. Це була своєрідна експедиція, яка полягала у тому, щоб відтворити шлях Одіссея. Випробувати судно і себе на ньому», – розповідає Володимир.

Експедиція закінчувалася на Ельбі, де було поселення хіппі: «Там жило чотири родини художників. На островах жити не надто зручно, але вони купили там будинок і влаштували свою арт-резиденцію. Ми побачили, що таке вільне життя: самі все роблять руками, самі влаштовують виставки».

Тоді ж художник вирішив робити і собі арт-резиденцію. А коли побачив руїни Помпея, Колізей і Парфенон, зрозумів: Ольвія – це ідеальне для цього місце. А будувати треба неодмінно щось в античному стилі, як будували тисячоліттями тому, з ракушняка.

Бахтов повернувся додому і заходився зводити фундамент. Все будував як греки, хоча інколи доводилося поступатися комфортом зараз ідеї.

«Будинок зводив із ракушняку, як у Ольвії. Деякі прийоми такі самі: на суху складали колони. Я був впертий і хотів так само, як у греків. Усі арки склав без розчину. Але потім звідти почав дути вітер – довелося шпаклювати».

«Коли ми закладали фундамент, то з київськими художниками робили містифікації: робили імітації культурних шарів, складали туди кераміку, підкидали посуд – вони приходили: “боже, тут не можна будувати, тут треба робити розкопки”. Тут насправді була кераміка ІV століття до нашої ери, але вона була всюди: на городах, кладовищах», – розповідає Володимир.

З таких елементів Бахтов оздобив паркан, а далі люди у селі стали за ним підхоплювати ідею.

Володимир винайшов власний спосіб відтворювати зниклі об’єкти архітектури для того, щоб показати, як Ольвія виглядала раніше. Його винахід – геліографіті. За допомогою смолоскипа художник відтворює контури стародавніх будівель, а завдяки тривалій витримці на камері отримує фотографії, де вогонь створює лінії. А вже ці лінії формують силуети давніх архітектурних споруд.

«Факел – це як вогняний пензлик 2-3 метри завдовжки. Ним я ставлю крапку, а тоді веду лінію. І знімаю на довгій витримці. Нічого замудреного тут нема, крім концепції. А концепція – як зробити реконструкцію у тривимірному просторі», – розповідає художник. Каже, люди уявляють, ніби художники майструють якісь конструкції і підпалюють їх, але все це лише світло, яке потрапляє на матрицю фотоапарата.

За допомогою такого методу він малював будівлі, квартали, амфітеатри, піраміди. Щоб намалювати піраміду, довелося спускати смолоскипи на тросах від повітряної кулі. А його геліографічний автограф, каже, – корабель, з якого все почалося.

Зараз подружжя купило ще одну ділянку землі. Вони хочуть відтворити землянки перших поселенців та розширити свою резиденцію, яку будують вже майже три десятиліття.

фото Марії Матяшової