На щастя, Джарилгач — це острів, тож машиною ви туди не заїдете. Це, а також те, що це територія заповідника, й рятує його від перетворення на чергову Кирилівку.

Найпопулярніша відправна точка на Джарилгач — зі Скадовська. У Скадовськ можна дістатися автобусом чи маршруткою з Херсона, куди, відповідно, приходять поїзди.

Острів — це насправді чи не найвизначніша пам'ятка Скадовська, як би це іронічно не звучало. Тому на Джарилгач звідси ходять десятки приватних катерів, яхт і великі рейсові катери. Зокрема, від центрального причалу, хоча зараз на більшості причалів є приватники, які радо назбирають групку і домчать вас до острова. Коштуватиме це гривень 200 в обидва боки.

Дорога займе від хвилин двадцяти до години — залежно від кінцевої точки. Їх усього дві.

Великий рейсовий катер сплавляє людей до маяків. Це територія, куди цивілізація щороку зростає разом із людьми та у звичній для українських курортів формі. Сюди люди приїжджають зранку і повертаються ввечері тим же транспортом. А між тим — засмагаютьгоряють на шезлонгах (якими тут обростає узбережжя), їдять креветки з півлітрових пластикових стаканчиків і потягують пивко. З цього боку острова дійсно красиво: тут два маяки, причому один із них збудований більше сотні років тому та нескінченний білий пляж.

Інша точка, куди їдуть катери та приватні яхти — це Глибока бухта. Тут розташований базовий табір "У Гавриловича", де можна теж зависнути на день, або ж орендувати бунгало й залишитися надовше. Або піти з наметом вглиб острова чи до відкритого моря.

Ще один спосіб дістатися до Джарилгача — з боку Лазурного. Причому з Лазурного на острів можна навіть дійти пішки. Все залежить від припливів та погоди. Часом протока так мілкішає, що по коліна чи пояс у воді можна перейти з континенту на острів. Але з цим варто бути обережним, оскільки рівень води може піднятися за хвилини, і вас просто знесе течією. Тож краще все ж подбати про катер.

Якщо ви хочете просто заїхати-подивитися-поплавати, але жити в готелі з душем і туалетом, лишайтесь у Скадовську. Зможете зганяти на острів на один день і ввечері повернутися на свій курорт.

Якщо ж ви, власне, хочете залягти на дно на узбережжі та зустрічати світанки наодинці з природою, то лишайтеся на острові.

Варіантів житла кілька.

По-перше, це ідеальне місце для усамітненого відпочинку з наметами. Місце для кемпінгу без сусідів ви знайдете без проблем, оскільки острів довжиною 42 кілометри. Але є одне але. Прісна вода, яка буде вам потрібна для життя, є лише в двох точках: на бухті Глибокій та біля маяків. Власне, у тих точках, куди людей доправляють катери. Враховуйте це, коли обиратимете місце для намету. І не забудьте взяти тару для води.

Ще на острові не надто багата рослинність, з дерев тут хіба невисокі оливи, тому краще подбайте заздалегідь про тент. І оскільки нема дерев, то і розраховувати на дрова не варто. Візьміть газовий балон.

З боку Глибокої коси є база "У Гавриловича". Тут за 500 гривень можна зняти тримісний будиночок із очерету. Бонусом буде постійний доступ до прісної води, душ і біотуалети.

Якщо ви збираєтесь зупинитися з наметом, то подбайте про продукти ще в Скадовську — на острові супермаркетів немає. І враховуйте, що на Джарилгачі багато тварин, які будуть раді поласувати вашими запасами, тож ховайте їжу — в ідеалі, на дереві.

Якщо ж так сталося, що ви залишилися без їжі, можете зганяти у Скадовськ поповнити запаси, це коштуватиме вам гривень 200 чи й менше в обидва боки.

Готову їжу теж можна купити в точках, куди привозять туристів. На косі Глибокій — власне, на базі "У Гавриловича" — можна поїсти рибної юшки з кількох видів риби, бичків смажених чи в томаті, крабів, креветок, всякі плови та салати й навіть ікру ската. Готують тут за рецептами людини, яка відкрила острів для туристів кількадесят років тому. Власне, на його честь і назвали базу — зараз нею опікується його донька, а рецепти не змінюються щонайменше пів століття.

З боку маяків теж можна поїсти готові страви, але тут все строго за графіком. Їжу привозять на кораблі разом із туристами, тож пообідати борщем чи смаженим скатом можна лише протягом годин двох після прибуття човна.

На косі Глибокій, де розташована база "У Гавриловича", узбережжя омиває Джарилгацька затока. Вода тут фактично така ж, як у Скадовську, але щоб зануритися по шию у воді, не доведеться йти кілометра два. Поплавати зможете вже за десяток метрів від берега.

Білосніжні піщані пляжі — з боку відкритого моря на Півдні. Саме про цей бік острова зазвичай кажуть як про мальдівський, тож якщо хочете кілометри безлюдного білого узбережжя — вам сюди.

Джарилгач розташований південніше Скадовська в акваторії Чорного моря.

Найспекотніше тут у літні місяця – середня температура серпня сягає 30.1°C.

У червні та липні повітря на Джарилгачі прогрівається в середньому до +27°C та +29.6°C відповідно.

Найтепліше море поблизу острова також влітку. Середня температура води у серпні становить 24.5°C. Для тих, хто полюбляє відпочинок в оксамитовий сезон, у вересні море ще теж доволі тепле – середня температура +21.3°C.

Що цікаво, море тут взагалі не замерзає. У найхолодніший місяць зими (лютий) його середня температура – +3.3°C.

Погуляйте островом. Тут багато солоних озер і рідкісних тварин, яких можна побачити на відстані кількасот метрів. Бізони, косулі, олені — це план мінімум.

Погодуйте єнотів. Вони зазвичай виходять на полювання ближче до ночі.

Поплавайте з усіх сторін острова.

Восени та навесні тут можна зловити кінні прогулянки. Про те, хто це організовує та як виглядає сам процес, ми писали ось тут.

Магазинів з сувенірами на цьому малолюдному острові ви не знайдете. Найкращими сувенірами стануть теплі спогади після відпочинку на Джарилгачі та неймовірної краси фото, яких тут зможете зробити досхочу, навіть якщо приїдете на день.

+ Відпочивальники називають Джарилгач ідеальним місцем для єднання з природою. Тут легко можна зустріти постійних мешканців острова: оленів, диких свиней, косуль і дельфінів недалеко від берега. А білосніжний пісок та прозора бірюзова вода мало кого залишать байдужим.

- Мандрівники, які приїжджають відпочити на Джарилгач з наметами довше, ніж на день, відзначають, що з кожним роком тут все більше "одноденних" туристів, які часто залишають після себе сміття.