«Сфотографуйтесь із мавпочкою!» Що не так із фотопослугами на курортах

Цих людей найчастіше можна побачити у місцях, де є багато туристів: на Хрещатику у Києві, на Площі Ринок у Львові, біля водоспадів у Карпатах чи на українських узбережжях у сезон. Вони підходять до вас із твариною і пропонують зробити фото з нею за гроші.

Багато людей підтримують цей «бізнес» фінансово, не вагаючись. Мовляв, це цікаво і гарно. Але варто розуміти, що стоїть за цим бізнесом. Часом це виснажені звірі, яких погано годують чи тримають у зовсім непристосованих умовах. Розповідаємо, чи законні такі послуги і що робити, якщо ви бачите на набережній екзотичних звірів, які от-от втратять свідомість від спеки.

Як звірі опиняються у «фотографів»?

Зоозахисники виступають проти того, аби тварин використовували для платних фото — звірів часто тримають у неналежним умовах та відверто експлуатують. Ця справа часто незаконна: власник звіра не платить податки зі свого заробітку або не має документів про те, звідки у нього з'явилася тварина.

Із 2017 року у різних містах країни відбувається Всеукраїнський марш за тварин, який організовує рух UAnimals. Це хода активістів та прибічників гуманістичного руху за права звірів і одна із вимог зоозахисників — заборона контактних зоопарків і експлуатації тварин для фотопослуг та жебракування.

Заступник директора у Галицького національного природного парку Володимир Бучко розповідає про кілька способів, звідки дикі тварини потрапляють до «фотографів».

«Це все незаконно. Наприклад, вони купують звірів у браконьєрів. Ті, в свою чергу, знають, де гнізда орланів і забирають із них пташенят. Штучно вигодовують, щоб потім продати за 15-20 тисяч гривень. Або ж «фотографи» користуються послугами контрабандистів чи приватних зоопарків, де безконтрольно розводять ссавців», — каже Бучко.

«Коли браконьєр забирає тварину із природного середовища — це приносить значну шкоду популяції. Найбільше тим видам, які перебувають на грані вимирання», — розповідає директор парку.

На території Галицького НПП діє Центр реабілітації диких тварин. Там приймають хворих, або скалічених, а також молодих тварини, котрі не можуть самі добувати їжу і в дикій природі приречені на загибель.

Але що із законом?

Наразі тримати дику тварину і фотографуватися з нею — не заборонено. Однак, якщо людина бере за це гроші — це вже підприємницька діяльність, яка має бути зареєстрована. Якщо ж «бізнесмен» поводиться зі звіром жорстоко — це адміністративна чи навіть кримінальна відповідальність.

У 2017 році в Україні прийняли закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин», який передбачає більш суворе покарання для кривдників тварин.

Диких птахів, як правило, тримають на ціпках. Анна Ільченко, Кирилівка

За новими правилами за жорстоке поводження з твариною можна отримати штраф від 3400 до 8500 гривень або адміністративний арешт до 15 діб з конфіскацією тварини. Крім того, за жорстоке поводження можуть покарати позбавленням волі від п’яти до восьми років.

Наприкінці жовтня 2019 року до Верховної Ради потрапив законопроект №2351, який має імплементувати положення деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу. Серед змін до законодавства, які пропонує цей проект — заборона жебракувати з тваринами, а також надання фотопослуг із дикими тваринами всюди, крім зоопарків, цирків та дельфінаріїв.

Законопроект наразі опрацьовують комітети Верховної Ради і, можливо, після доопрацювань його розглядатимуть у 2020 році.

Співавтор законопроекту, народний депутат Вадим Галайчук, каже, що нові правила покращать умови утримання тварин, дозволять застосувати більш суворі санкції проти порушників та регламентують процес конфіскації тварин у порушників.

«Законопроектом передбачаємо різні міри покарань за недотримання цих умов — це і заборона займатися певними видами діяльності, і конфіскація тварин чи майна, і штрафи, і тюремні строки від 3 до 10 років. Відповідні зміни пропонуємо внести до Кодексу про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу», — каже Галайчук.

Подібний законопроект уже подавали до ВР у 2017 році. Тоді документ «пролежав» там майже півтора роки і зрештою депутати за нього не проголосували.

Як поскажитися на кривдника тварини?

Біологиня Наталія Атамась пропонує два варіанти розвитку ситуації. Перший — якщо немає ознак жорстокого поводження з тваринами. У такому разі варто викликати поліцію та залучити Державну екологічну інспекцію (у випадку з голубами, конями чи поні — Держспоживслужбу). Важливо скоординувати їхню взаємодію.

Правоохоронці на місці мають перевірити:

• чи є у фотографа паспорт або інший документ, що засвідчує особу;

• ветеринарні документи на тварину, підстава — пункт 3.11.3 «Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах»;

• документи, що засвідчують право власності на дику тварину, підстава — пункт 3.1 того ж Порядку;

• дозвіл від Мінекології на утримання дикої тварини у неволі, підстава — стаття 8 Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження»;

• документи, що підтверджують право на підприємницьку діяльність — ліцензія чи реєстраційне свідоцтво.

Відсутність будь-якого з цих документів – привід для складання протоколу в найближчому райвідділу Національної поліції, куди мають доставити порушника.

Однак, за словами Атамась, поліцейські не компетентні визначати, що це за дика тварина, чи вона «червонокнижна» та який її статус тощо. Але Держекоінспекція набагато менш мобільна і навряд приїде на ваш виклик. Тому зоолог радить почати весь процес із надсилання до екологічної інспекції запиту на позапланову перевірку, а потім звертатися до правоохоронців.

Коли бачите явні ознаки жорстокого поводження з твариною — це 100% справа поліції.

Якщо тварина штучно пофарбована, її тягають за ланцюг, використовують яскраве світло (для сов, лемурів та інших нічних тварин особливо небезпечне), дають їй алкоголь чи інші небезпечні продукти, експлуатують весь день без перерви — це саме той випадок.

На набережній у Залізному Порту зробити фото з мавпочками пропонують ледь не цілодобово Анна Ільченко

У протоколі поліції це має бути зазначено як стаття 89 Кодексу про адміністративні правопорушення «Жорстоке поводження з тваринами», або ж відповідна стаття 299 Кримінального кодексу України.

«Всі ці статті нормативно-правових актів ви маєте знати та весь час озвучувати поліцейським, бо вони часто про це і гадки не мають. Окрім того, має бути фільмування процесу, особливо у випадку жорстокого поводження, бо стаття 299 ККУ потребує залізних доказів», — пише Атамась.

І наголошує, що новий закон, який заборонить фотопослуги з дикими тваринами, не вирішить проблему цілком.

«Головне питання у підзаконних актах, які мають регламентувати процедуру вилучення тварини і те, куди потім вона має потрапляти. А з цим все погано», — каже Атамась.

Яке існує покарання за жорстоке поводження з твариною?

У МВС радять фіксувати кривдників (фото-відео зйомка), дізнатися їхні контактні дані та звернутися з заявою в поліцію. У Міністерстві внутрішніх справ публічно закликають карати тих, хто поводиться з тваринами жорстоко. Поліцейські розповідають про відповідні покарання:

• Побої, знущання над тваринами тягнуть за собою штраф від 3400 до 5100 гривень з конфіскацією тварини, якщо її життю є загроза.

• У разі колективних знущань, повторного випадку знущання — штраф збільшується від 5100 грн до 8500 грн або адмінарешт до 15 діб з конфіскацією тварини в разі потреби.

• За статевий акт із твариною — штраф від 3400 до 8500 гривень. Тварину конфіскують.

• Якщо поліція кваліфікує жорстоке поводження з твариною за статтею Кримінального кодексу, винуватцю в залежності від наслідків (загибель тварини) загрожує обмеження позбавлення волі від шести місяців до 3 років. За вбивство тварини в присутності дитини — обмеження позбавлення волі строком 3-5 років.

• Передбачене також покарання до 8 років позбавлення волі, якщо зловмисник зробив це з особливою жорстокістю (повторно, колективні знущання, стосовно двох і більше тварин).

Когось уже покарали?

Успішних прикладів не так багато. Довести провину людини, яка експлуатує тварину для фотопослуг, не так просто, особливо коли йдеться про те, що разом мають діяти екологічна інспекція та поліція.

Навесні цього року інспектори з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області в нацпарку «Бузький Гард» затримали двох людей з орлом та мавпою і оштрафували на 200 неоподатковуваних мінімумів доходів (3400 гривень) кожного.

У реєстрі судових справ можна знайти випадки, коли власників тварин безрезультатно намагаються притягнути до відповідальності.

Наприклад, Приморський районний суд Одеси розглядав справу про незаконну підприємницьку діяльність людини, яка пропонувала зробити платне фото з мавпою на Приморському бульвару біля пам'ятника «Дюка де Ришельє» без дозвільних документів. У постанові суддя повідомив, що інспектор поліції неправильно склав протокол і суд закрив провадження.

Іншого разу Приморський суд Одеси зобов'язав людину, яка пропонувала туристам на вулиці фото з орлом, сплатити штраф у 80 тисяч гривень та віддати тварину. Але потім «фотограф» оскаржив рішення, птаха в нього не забрали і штраф він не заплатив. У суді пояснив, що просто гуляв із орлом і нікому не пропонував з ним фотографуватися.

Через такі випадки, звертаючись до поліції, важливо налаштуватися на тривалу боротьбу. Стежити за поліцейським протоколом (аби документ стосувався не лише незаконної господарської діяльності, а й наявності дозвільних документів на тварину, належне поводження з нею тощо) та залучити екоінспекцію.

Якщо тварину конфіскують — де вона житиме?

Зоологиня-консультантка притулків для ведмедів Марина Шквиря каже, що процес конфіскації тварини у «фотографа» — дуже складний. В Україні було лише кілька випадків, коли це вдавалося зробити через суд. Решта — зоозахисники самі забирали звіра через те, що його власник не мав дозвільних документів. Усіх таких тварин спрямовували до рекреаційних центрів, приватних чи державних притулків або зоопарків.

«Іноді зоопарки беруть таких тварин собі, але це не їхня справа, вони займаються природоохоронною діяльністю, а не є хоспісами. Конфіскувати тварину — це дуже складний процес, в Україні немає чіткого механізму. Тварин забирають активісти, а далі прилаштовують, куди вийде. Натомість мають бути чіткі правила», — каже Швкиря.

Офіційних реабілітаційних парків в Україні всього чотири (три для ведмедів та один, вже згаданий, для птахів і копитних у Галицькому НПП).

Тварини, яких використовували для «фотобізнесу», зазвичай більше не можуть повернутися до природного середовища.

На думку зоологині, перш за все, закон має чітко заборонити експлуатацію тварин для фотопослуг, а паралельно з тим треба створювати спеціальні реабілітаційні центри та змінювати менталітет громадян, аби на такі «розваги» зменшувався попит.

Цікавий приклад «визволення» тварин стався у Данії. Там Уряд придбав за 1,3 мільйона доларів чотири останні слони у датських цирків, щоб забезпечити тваринам належну пенсію.

Подібний «бізнес» є лише в Україні?

Схоже явище поширене не лише в Україні. Туристи, наприклад, роблять фото зі звірами в Таїланді, Бразилії, Перу та інших країнах. Селфі з твариною стало таким популярним, що поширилося навіть у ліси Амазонії.

Стів Маківор, виконавчий директор організації World Animal Protection каже, що об'єктом для селфі стала найбільша у світі змія анаконда, яку тримають у ящику, лінивець, якого прив'язують до дерева чи крокодили, яких закривають у старих поламаних холодильниках.

Науковці у Новій Зеландії під час конференції International Penguin Conference розповіли, що селфі з дикими тваринами шкодять їхньому вигодовуванню, розмноженню, потенційно знижують народжуваність і викликають емоційний та фізичний стрес.

Йдеться про селфі з тваринами, які живуть у національних парках. Однак навіть у таких умовах, за висновками вчених, фото для тварин не корисні.

Дослідники організації World Animal Protection кажуть, що кількість селфі із дикими тваринами у 2017 році збільшилася на 292%, ніж за час між 2014 та 2017 роками.

Зоозахисники розрізняють «хороше» та «погане» селфі з дикою твариною.

«Хороше» — це коли на фото людина жодним чином не взаємодіє зі звіром: не використовує спалах, не обіймає, не біжить за ним і навіть не торкається.