Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
В Україні близько 20 дельфінаріїв. Майже половина з них розташована в окупованому Криму, а решта — на материковій частині України, зокрема в Одесі, Кирилівці, Скадовську, Харкові, Трускавці. Наразі в Україні закрили лише один — у 2017 році в Києві, та й то через проблеми із земельною ділянкою.
В цих дельфінаріях утримують приблизно 70 дельфінів, каже екологиня Катерина Полянська, яка займається темою захисту морських ссавців у громадській організації «Екологія Право Людина». Це дельфіни-афаліни — єдиний вид, який переносить перебування у неволі. Частину тварин дельфінарії закупляють за кордоном, зокрема в Японії, де дозволений їхній вилов.
Екоінспекція мала б вести реєстр утримання дельфінів у неволі. Це мало би контролювати джерело походження тварин і попереджати браконьєрство. Але реєстрів немає. За словами юристки Наталії Куць, в екоінспеції пояснюють, що немає «порядку його ведення».
Протоколів купівлі-продажу дельфінів з-за кордону в Україні лише близько 30, за словами екологині Катерини Полянської. А звідки взялися в дельфінаріях інші — невідомо.
За вилов дельфіна, якщо спіймають, треба буде заплатити 100 тисяч гривень, але, каже юристка, випадків, щоб ці гроші з когось стягнули, не було.
Екоінспекція, за ідеальних обставин, мала би контролювати кількість дельфінів у дельфінаріях, умови їхнього життя, стан здоров’я і таке інше. І ще фіксувати народження та смерть тварин. Проте, за словами юристки, дельфінарії переважно не повідомляють екоінспекцію про такі випадки, і новонароджені дельфіни часто помирають у перші пів року.
В Україні діє рух за заборону дельфінаріїв:
Басейн для тих, хто може переплисти море, — це тазик
Для дельфінів, народжених у неволі чи придбаних офіційно за кордоном, в Україні є затверджені правила утримання. Зокрема, у басейнах обов’язково має бути природна морська вода. Та, як каже Катерина Полянська, цього наразі в Україні не може забезпечити жоден дельфінарій.
«Більшість дельфінаріїв біля моря розташовані в курортних зонах, де акваторія досить забруднена. Таку воду потрібно фільтрувати, тому утримувачам дельфінів простіше “готувати” воду, аніж забирати її з моря. У дельфінаріях — навіть тих, що розташовані біля моря, — вода не морська», — говорить вона.
Також є вимоги до розмірів басейну: його глибина має бути не менше 3,5 м, а площа — 275 кв. м. максимум на п’ять особин, а для кожного додаткового дельфіна потрібно ще плюс 75 кв. м.
Хоча, за словами зоозахисниць, цю норму вже можна вважати жорстоким поводженням з тваринами, адже дельфіни в природі можуть пірнати на глибину до 160 метрів.
Дельфіни що, не люди? Хай працюють!
Протягом дня дельфіна можна сумарно залучати максимум на 90 хвилин виступів. Перерва між шоу має становити мінімум дві години. Якщо подивитися на графіки роботи дельфінаріїв, говорить зоозахисниця, можна зрозуміти, що ці норми також не дотримуються.
«Також заборонено залучати дельфінів до трюків, які можуть їм принести шкоду. Наприклад, таких, коли тренер стає на рострум (частина черепа зі щелепами — прим. ред.) дельфіна чи коли дельфіни вистрибують з басейну на плитку біля нього.
Ставати на рострум (частина щелепи) заборонено, проте це правило регулярно порушують.
Тіло дельфіна розраховане на те, щоб перебувати постійно у воді, і якщо він перебуває певний час поза нею, на його внутрішні органи здійснюється тиск», — пояснює Наталія Куць.
Розморожений корм можна зберігати лише впродовж однієї доби. Прісноводною рибою годувати дельфінів заборонено, але чим годують їх в українських дельфінаріях, каже зоозахисниця, невідомо.
«Позбавляти дельфіна годування в тренувальних цілях не можна. Та із записів виступів видно, як на початку шоу виступають, наприклад, морські котики, їх за це годують, а дельфіни часто підпливають і навіть часом намагаються забрати корм. Це свідчить про те, що недогодовування, як тренування, все ж застосовується», — говорить Наталія Куць.
Навіть якщо дельфінарії дотримуватимуться всіх прописаних правил, кажуть зоозахисниці, тваринам від того легше не стане, адже в неволі все одно неможливо забезпечити умови, що відповідають їхнім особливостям.
«У природних умовах не передбачено, що вони мають виступати, розважати людей, харчуватися мороженою рибою, приглушувати всі свої природні інстинкти і слухатися тільки вказівок людини», — каже Катерина Полянська.
Вона додає, що між собою дельфіни спілкуються ультразвуком, який, відбиваючись від стін басейну, шкодить їхній сонорній системі. Крім того, дельфіни в природному середовищі формують сімейні групи. У дельфінаріях же їх групують примусово, що додає тварині стресу.
Дельфін не може рухатися так, як забажає, не може пірнати на ту глибину, яку захоче, і його тривалість життя, за словами юристки, за різними даними скорочується з 25-35 до 3-5 років.
Дельфінарії кажуть — усе добре
Закритий у Києві дельфінарій входив до мережі «Немо», яка має також дельфінарії в Білорусі, Росії, і Тайланді і планує відкриття в Казахстані і В’єтнамі. В Україні мережа має дельфінарії в Одесі й Харкові, а також літні в Бердянську і Коблево. Як каже директор з розвитку мережі Фазіль Аскеров, більшість дельфінів у них — закуплені в Японії, є також кілька чорноморських дельфінів-афалінів, які дали потомство.
За словами Фазіля Аскерова, до тварин у їхній мережі ставляться з великою турботою, у них немає жодного хворого дельфіна і жоден з них не помер, ще майже три десятка народилися. Те, що їх недогодовують чи що дельфіни в неволі живуть лише 2-3 роки, каже він, — тільки міф.
«Ми б розорилися, якби це була правда. Навіть якщо купити щось недороге в Японії, то його доставка коштуватиме багато, а японці продають одного дельфіна за десятки, сотні тисяч доларів. Для його купівлі треба мати спеціальний міжнародний дозвіл, і купити його можна тільки раз на рік — є спеціальний транспорт.
Тому піклування про них — це не тільки моральний фактор, а й комерційний», — пояснює Фазіль Аскеров.
За словами Фазіля Аскерова, їхні дельфінарії використовують виключно морську воду, яку спеціально фільтрують. У Харків її, мовляв, транспортують з Одеси. Як саме — не уточнив.
«Дельфіни виступають і живуть у одному басейні. Там же перебувають і маленькі дельфіни, які бачать трюки, що виконують старші дельфіни під час виступів, і приблизно з річного віку починають повторювати за старшими, як звичайні діти. Глибина дельфінарію — 6 метрів», — розповідає він.
Згідно з розкладом на сайті одеського дельфінарію, виступи тут відбуваються шість днів на тиждень по 2-3 рази на день. Фазіль Аскеров зауважує, що виступ дельфіна займає тільки 15-20 хвилин у шоу: «Це лайтовий режим. Думаю, кожен з нас хотів би так працювати — по 15 хвилин тричі на день».
Минулого року в одеському дельфінарії трапився скандал — дельфіниха народила посеред шоу. Згідно з правилами утримання дельфінів у неволі, залучати до виступів вагітних самок не можна.
«Вагітна дельфіниха починає народжувати тоді, коли вона до цього готова. Вона не дивиться графік — чи йде зараз виступ, чи ні, день чи ніч. Так вже збіглося, що пологи тоді почалися під час виступу, і люди побачили це диво — народження дельфіна», — коментує ситуацію Фазіль Аскеров. У той же час він суперечить сам собі і говорить, що після того, як лікар визначає, що дельфіниха вагітна, вони перестають виступати, а після пологів займаються виключно вигодовуванням та вихованням дитини.
«Вагітні жінки ж працюють? Так і дельфіни. Не можна відразу визначити, що дельфіниха завагітніла кілька хвилин тому. Ветеринари приблизно на четвертому місяці визначають, що дельфіниха вагітна (усього вагітність у дельфінів триває 12 місяців — ред.), і після цього вона має абсолютно інший режим роботи і життя», — каже він.
Країни світу поступово відмовляються від дельфінаріїв
Франція заборонила закупівлю в дельфінарії нових особин, їхнє розмноження та відкриття нових дельфінаріїв. Утримання китоподібних у неволі, зокрема, заборонене в Канаді, Великобританії, деяких штатах США, Хорватії, Греції. У той же час у Японії, де купують дельфінів для дельфінаріїв «Немо», дозволене навіть полювання на них. Про бухту Тайдзі, де займаються загінним полюванням на дельфінів, вийшов у 2009 році документальний фільм, який отримав «Оскар». За словами Катерини Полянської, світова спільнота виступає проти вбивства дельфінів. Те саме кажуть і в дельфінарії «Немо».
В Україні також існує рух за заборону дельфінаріїв
«Нас також обурює погане ставлення до дельфінів в інших дельфінаріях. Ми обурені, що в деяких країнах світу ще дозволено їх вбивати, що в Чорному морі полюють на дельфінів за допомогою сітей, і ніхто з цим не бореться. У дельфінаріях в Україні живе лише приблизно 60-80 дельфінів. Тим часом щороку в акваторії Чорного моря тисячі дельфінів викидаються на берег і гинуть в сітях браконьєрів. Ось, де справді потрібно їх рятувати», — каже Фазіль Аскеров..
Зоозахисниці ж переконані, що дельфіни мають перебувати виключно у природному середовищі, а дельфінарії потрібно закрити. Цьому заважає недосконале українське законодавство у цій сфері. Як розповідає Наталія Куць, коли «Екологія Право Людина» позивалася до трускавецького дельфінарію, який не має морської води, їм довелося ще півтора року доводити в судах різних інстанцій, що вони мають право звертатися до суду з таким позовом.
Також відсутній належний контроль за діяльністю дельфінаріїв.
Крім того, за недопущення представників екоінспекції на територію дельфінарію встановлений невеликий, як для комерційної структури, штраф.
«Зараз відбувається реформування екоінспекції, і ми сподіваємося, що після цього контроль насправді запрацює, і ми зможемо отримувати реальні результати від наших звернень. Зокрема, розробляють законопроєкт, щоб, наприклад, екоінспекція могла відразу виїжджати на місце порушення, а не чекати на згоду від вищого керівництва, як це є зараз», — каже Наталія Куць.
Юристка додає, що для утримання диких, а також червонокнижних тварин у неволі потрібен спеціальний дозвіл. Але жоден дельфінарій його не має — і не лише через те, що не звертався по нього, а через відсутній порядок їхньої видачі.
«Верховний суд постановив, що відсутність порядку видачі таких дозволів не має трактуватися на користь дельфінаріїв. Тобто нема дозволів — значить, дельфінарій не може працювати. Відповідно, всі дельфінарії в Україні мали б закритися. Цією правовою позицією фактично мають користуватися інші суди. Ми звертаємося зараз до екоінспекції, щоб вона провела повторні перевірки, і ми могли отримати нову доказову базу та ініціювати нові судові процеси», — говорить вона.
У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який має прибрати частину прогалин у законодавстві щодо поводження з дикими тваринами — не лише дельфінами. Зокрема, згідно з пояснювальною запискою, усі дельфінарії в Україні порушують норму про використання виключно морської води, але реальна відповідальність за це відсутня. Законопроєкт має це виправити. Крім того, під час пресконференції в Києві директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко сказав, що вже розроблений законопроєкт, який забороняє діяльність дельфінаріїв взагалі.
Та навіть якщо вдасться визволити з неволі дельфінів, постане інша проблема — куди їх подіти після закриття дельфінарію.
Їм потрібна реабілітація, а для цього в Україні немає ще жодного реабілітаційного центру.
«Питання створення такого центру вже ставили. Наскільки мені відомо, в Україні не можуть знайти для цього ділянку, оскільки ті, які є, — замілкі і можуть узимку підмерзати. Реабілітаційний центр є у Греції, і українських дельфінів можна було б перемістити туди», — каже Наталія Куць.
На думку Катерини Полянської, такі центри — єдиний варіант, де можна було б утримувати дельфінів у неволі. Після реабілітації тварин мали б випускати на волю, а залишати в центрі можна було б тільки тих дельфінів, які не адаптуються до природних умов.
