Даємо перевірені поради, як налажати під час мандрів.

Не плануйте маршрут

Найкращий варіант — приїхати й орієнтуватися на місці. Це додасть вашій подорожі елементу несподіванки та пригоди. Якщо ви заблукаєте в горах — про вас розповідатимуть у новинах. Можливо, навіть шукатимуть з вертольотом. І відпустку собі подовжите на кілька днів.

Не питайте, звідки рушає ваш поїзд

Ви вже купили квитки й забронювали готель, а решта — дрібниці. Навіть якщо в місті чотири вокзали, їдьте на той, який знаєте.

Так зробила літературознавиця Ярина Цимбал, яка планувала з’їздити на кілька днів до Відня. Вона приїхала на вокзал у Будапешті, але свого поїзда в розкладі не знайшла. Виявилося, він стояв на платформі іншої станції, на іншому кінці міста. Вона одразу помчала туди, але потяг поїхав без неї.

Не перевіряйте час відправлення

Купили квитки, глянули дату — і більше не повертайтеся до цього питання. Ви ж точно не забудете, коли вам у дорогу. Тим паче, якщо поїзд чи літак у вас уночі.

Забудьте про те, що перша ночі — це не «сьогодні ввечері», а вже завтра. Відповідно, і квитки на різні дати.

«Мені здавалося, що до вильоту ще дві з половиною години, — згадує мандрівниця Тетяна Баландина, яка просто забула глянути на квиток. — Та насправді літак полетів майже добу тому. Я спочатку довго плакала, а потім сміялася, адже в аеропорту таких, як ми з чоловіком, знайшлося ще п’ятеро. Мусили купувати квитки знову».

Якщо їдете в якесь, скажімо, Приморське, не уточнюйте область

Приморських в Україні з десяток. Та й узагалі унікальних назв для тисяч населених пунктів не напасешся. І назви готелів теж зазвичай не запатентовані.

Цього літа журналістка Анастасія Ярмоленко вирішила влаштувати собі відпустку в Карпатах. Разом із рідними вони виїхали в гори на кількох автомобілях. Доїхала лише половина групи. Виявилося, спочатку всі їхали одною дорогою, але потім роз’їхалися в різні боки, дослухаючись до порад навігатора. Він проклав маршрут до двох готелів з однакової назвою, але в різних областях. Пів групи опинилася на Закарпатті, а решта в Буковелі. Знайшлися лише за добу.

Не беріть із собою ні грошей, ні речей про запас

Звісно, ви ніколи не налажаєте. І ніколи не запізнитеся на добу на літак. І ніколи не забудете перевірити область. Тому можете не перестраховуватися й не брати з собою зайвого.

Якось Владислав Савенко запізнився на літак, і його відпустка розтягнулася ще на дев’ять днів. Нічого зайвого він не брав, тож залишився в чужій країні без грошей і ліків, які треба було приймати щодня.

«Думав, уже ніколи не повернуся живим», — сміється чоловік.

Якщо теж хочете посміятись, будьте як Владислав.

Якщо їдете поїздом, виходьте провітритися на якійсь із зупинок. Не питайте, коли відправлення, це зайва інформація.

Коли дорогою потяг зупиняється на якійсь станції, сміливо виходьте, щоб поїсти, подихати свіжим повітрям чи збігати до кіоску. Не запитуйте в провідників, скільки триває зупинка. Вам здається, що 15 хвилин? Довіртеся собі.

Мама Уляни Лешкович, наприклад, якось їхала в Одесу. На проміжній станції вибігла з вагону за їжею. Поки купувала пиріжки, поїзд рушив — разом із її десятирічною дитиною.

«Довелося наздоганяти на таксі через дві області. Таксисти, як виявилося, до таких ситуацій готові завжди. Таке враження, що вони в змові з машиністами потягів. Таксі, яке наздоганяє потяг, коштувало мамі тисячу гривень. Дитина, на щастя, спала й нічого не зрозуміла», — нині сміється Уляна.

Так само не розрахував час зупинки й журналіст Володимир Молодій. На зупинці автобуса він вийшов на кілька хвилин, а коли озирнувся, то автобуса вже не було. Як і його рюкзака всередині: «На щастя, вдалося зупинити чувака на жигулі й наздоганяти автобус».

Не зважайте на правила

Приїхавши на нову для вас територію, не звертайте увагу на знаки та вказівники. Ви доросла людина й добре знаєте, що й де можна робити. Поставте намет на березі озера й розпаліть вогнище. Як майстриня Інна Адруг, робіть круглі очі, коли поліціянт пояснюватиме вам, що ви зупинилися в заповіднику. Спробуйте переконати його, що тут уже є одне багаття, тож ваше порушення не страшне.

Або розкладіть намет, як Оксана Семенік, а вранці виявіть, що це територія платного кемпінгу, і для входу й виходу треба перепустка. Тоді доведеться хапати наплічники й тікати з кемпінгу, перелазячи через паркан.

Бачите гарний об’єкт для фото — сміливо робіть знімки зсередини. Воєнна журналістка Євгенія Подобна в такий спосіб ледь не отримала штраф, коли робила фото у версальському фонтані. Якщо спитають, що ви там робили, кажіть, як Євгенія: «Просто він не працював і ми не знали, що то фонтан».

Не слухайте порад

Якщо місцеві починають радити вам, куди краще не йти, чого краще не робити, що брати із собою, як ліпше дістатися туди й туди, — затуліть вуха. Будьте відкритими до невідомо.

Айтівець Сергій Агієнко, наприклад, не дослухався порад жінки, у якої зупинився, коли поїхав потягом на найвищу вершину в Альпах. Жінка звечора радила взяти крем від засмаги та окуляри, але на ранок Сергій навіть не згадав про це. Адже він їде в засніжені гори — там холодно. Про яку засмагу йдеться?

«Сніг був суцільний, сонце відбивалося від нього й сліпило. Обличчя почало пекти ще того дня. Не згоріло лише там, де шкіра збиралася в складочки, коли я зіщулювався від сонця», — розповідає Сергій.

Згадайте, що в нас безвіз. Тобто нікуди не потрібні візи. Нікуди. Ні-ку-ди.

Якщо бачите спокусливі авіаквитки зі знижкою — хапайте їх і ні про що не думайте. Лондон? Без проблем. Оплатіть готель, замовте екскурсії, готуйте свій біометричний паспорт.

Зовсім не поцікавилася тим, чи діє безвізовий режим між Україною та Британією бренд-менеджерка Серафима Молчанова. Разом з подругою вона вже розпланувала прогулянки Лондоном, аж раптом знайомий туроператор повідомив, що безвізовий режим не всеохопний. Поїздка закінчилась, не розпочавшись.

Страхування — це формальність. За кордоном не ламають ніг чи рук

Кажіть собі: «Страхування потрібне лише для того, щоби перетнути кордон». Тому не переписуйте собі номери, за якими можна зв’язатися з компанією, залиште страховий поліс у номері й узагалі забудьте про його існування. Це символічна дурна вимога прикордонної служби. Насправді ж із вами нічого не станеться.

Робіть, як редакторка Анастасія Дзюбак. Перед вильотом з Кіпру вона вирішила прогулятися в парк кактусів. Повертаючись до готелю, дівчина послизнулася й не змогла підвестися. Жодного телефону жодної служби дівчина не мала. Як і контактів свого готелю.

«Зрештою, я таки приповзла до готелю. Відтоді роздруківка страхової, її фото, телефони готелю й консульства ношу із собою в кількох примірниках».

Насамкінець, коли ви вже відпочили, спакуйте всі речі й відправте їх додому поштою.

Не забудьте покласти туди зворотні квитки й документи.

За день до закінчення одеської відпустки Марія Русін спокійно відправила додому валізу, щоб не тягти її на собі. Саме в цю валізу дівчина спакувала зворотні квитки, паспорти та свідоцтва про народження дітей. Тієї миті, коли родина зрозуміла це, найменший син запитав: «Тепер ми залишимося тут жити?»

«Довелося домовлятися з провідником. Подвійний тариф і пів літри сліз — ми на своїх місцях їдемо додому», — згадує дівчина.

Не сприймайте цю інструкцію близько до серця та не слухайте дурних порад.