Море може зробити психіку міцнішою, а людину — щасливішою. Або ні.

Що ближче людина живе до моря, то краще в неї з психікою. Це виявили дослідники з британського універститету Ексетера. Вони проаналізували дані опитування більше 25 тисяч людей і простежили взаємозв’язок між тим, як далеко людина живе від моря, і як вона почувається психологічно. Результат засвідчив, що у тих, чиї помешкання розташовані менш ніж за кілометр від узбережжя, уп’ятеро рідше виникають порушення психіки, ніж у тих, чиї будинки стоять кілометрів за 50.

Коли людина психічно здорова, вона може впоратися зі звичайним життєвим стресом, продуктивно і плідно працювати, визначає Всесвітня організація охорони здоров’я. На психічне здоров’я впливає безліч факторів — і внутрішні, і зовнішні. Зокрема, дитинство, виховання, соціум, культура, гроші й, зокрема, ландшафт. Проте важливо розуміти, що лише море не зробить вас психічно здоровою людиною, якщо всі інші фактори провисатимуть.

Море = щастя?

У книзі «Блакитний розум» лікар Уоллес Ніколс пояснює: коли людина біля води чи у воді, вона перебуває у медитативному стані, який науковець і називає «блакитним розумом». Це щось на кшталт відчуття вмиротвореності та спокою.

«Спостереження за водою знижує стрес і тривогу, знижує серцебиття та частоту дихання», — пояснює психотерапевтка Анна Шийчук. Проте важливо усвідомлювати, що не існує універсального визначення щастя, і кожна людина має право трактувати його по-своєму. Якщо узагальнити (чого робити не можна), то це стан внутрішньої задоволеності власним життям, його повнотою, багатогранністю та можливістю самореалізуватися. А що ховається за кожним цим пунктом, вирішувати і відчувати може тільки окрема людина.

Море між Скадовськом та островом Джарилгач Анна Ільченко

Учені з Лондонської Школи Економіки та Політології теж спробували проаналізувати зв’язок локації та психічного стану людини. У дослідженні взяли участь 22 тисячі людей, які завантажували інформацію про свій психологічний стан у додаток Mappiness. Їхнім завданням було фіксувати свої емоційні стани у певні часові проміжки. Додаток також запам’ятовував місцезнаходження людини. Виявилось, що ідеальне місце для більшості опитаних — біля моря у теплий сонячний день. Загалом учасники почувалися значно краще на природі, ніж у місті. У рейтингу ідеальних для психіки місць після моря стояли гори, ставки, ліси та ферми.

До чого тут гормони

На відчуття, яке люди звикли називати щастям, впливають також гормони, що виробляються в організмі людини — це ендорфін і серотонін. Ендорфін впливає на короткочасні сплески радості, а регулярне вироблення серотоніну створює довготривалий фон задоволеності. Під час перебування на морі в людей знижується рівень кортизолу та підвищується рівень ендорфіну.

Крім того, зауважує психологиня, море створює білий шум, який разом із повторюваними звуками хвиль може нагадувати серцебиття матері, яке чує людина ще до народження.

«Нервові волокна та мозок розвиваються задовго до моменту народження, тож цей досвід люди хоч і не усвідомлюють, та все ж пам’ятають», — додає психологиня.

В утробі матері тепло та спокійно, що робить цей етап одним із найбезпечніших для людини. Відповідно, коли у дорослому житті людина стикається із ситуацією, яка хоч трохи відтворює той досвід — як-от білий шум від моря, то почувається більш захищеною.

Анна Ільченко

Іншим фактором, який впливає на стан — це йод. Йод впливає на роботу щитовидної залози, тож коли його бракує, та припиняє виробляти гормони в необхідній кількості, а загальна тривожність людини підвищується.

На узбережжі людина природньо підвищує споживання йоду, оскільки біля моря він міститься не лише у їжі, але і у воді та повітрі.

Поради їхати на море не буде. І переїжджати теж.

Кожній людині варто діагностувати причини, які заважають їй бути щасливою у місці, де вона перебуває. І якщо у когось, скажімо, виникає паніка від великої води, то море не зробить вас щасливими попри жодні дослідження.

Якщо людина поїде на море, але «привезе з собою» інші стресові фактори — роботу чи сімейні проблеми, саме по собі узбережжя її, на жаль, не ощасливить.

Як стати щасливішим? Покрокова інструкція

1. Оцінити власний рівень щастя. Для цього достатньо поставити собі просте запитання: наскільки я щаслива/щасливий? Відповісти можна за шкалою від 1 до 10, де 1 - дуже нащаслива, а 10 - дуже щаслива. Фіксувати відповіді можна в різних місцях, ситуаціях та моментах.

2. Зрозуміти, що вам приносить щастя. Погляньте на свій результат та зрозумійте, звідки взялися ті «щасливі бали» на шкалі, які конкретно дії та ситуації дозволяють вам відчувати себе щасливими.

3. Проаналізувати, що ваше щастя забирає. Якщо на шкалі ви обрали цифру, що менша за 10, то варто запитати у себе, що саме не дає вам почуватися дуже щасливими. Лише таким чином ви дізнаєтесь, які конкретно фактори негативно впливають на ваш рівень щастя.

4. Змінити стиль життя відповідно до того, що ви дізнались про себе. Все дуже просто та складно одночасно: додавайте у своє життя більше того, що приносить вам щастя та намагайтесь позбутися того, що ваше щастя забирає. Якщо одним з пунктів, що може допомогти, є відпочинок біля моря, то сплануйте наступну поїздку. Якщо ні, сплануйте щось інше.

5. Почитати книги, які допомагають створити щастя в домашніх умовах. Серед них — «Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи» Майка Вікінга, «Проект Щастя» Рубін Ґретхен та «Бог ніколи не моргає. 50 уроків, які змінять твоє життя» Регіни Бретт. Це щось на кшталт інструкцій. Допомагають не всім, але спробувати варто.

6. Звернутися до психотерапевта та разом із ним зрозуміти, в чому проблема. І, можливо, потім поїхати на море.