Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Джерело: видання Reuters.
Проблема має структурний характер. За останні 25 років європейська нафтогазова галузь суттєво скоротила власне виробництво через падіння внутрішнього попиту, конкуренцію з-за кордону та кліматичні зобов'язання. У підсумку континент став критично залежним від імпорту.
Перший удар прийшов у 2022 році — з різким обривом поставок російського природного газу. Тепер другий: закриття Ормузької протоки через іранський конфлікт. Саме звідти надходило близько 75% імпортованого авіаційного палива до Європи.
Азіатські нафтопереробні заводи, які отримували близько 60% сирої нафти з Близького Сходу, були змушені різко скоротити виробництво. Конкуренція за дефіцитні барелі спричинила стрімке зростання цін: 18 березня авіапаливо в Європі досягло рекордних 1800 доларів за тонну. Наразі ціна дещо відступила — до приблизно 1450 доларів, але ситуація залишається критичною.
Airports Council International Europe минулого тижня попередила: регіон може зіткнутися із системним дефіцитом авіапалива вже за три тижні. Авіакомпанії та нафтоімпортери опинились перед вибором без хороших варіантів — або платити більше, конкуруючи з Азією за дефіцитне паливо, або скорочувати польоти.
Генеральний директор Lufthansa Карстен Шпор уже дав тривожний сигнал: призупинення польотів "може бути неминучим". Авіакомпанія розробила плани на випадок надзвичайної ситуації, які передбачають скорочення пропускної спроможності до 5% і виведення з експлуатації 20–40 старих, менш економічних літаків. Шпор зазначив, що Lufthansa хеджує запаси палива на строк до 24 місяців наперед і поки що почувається впевнено — проте більшість перевізників такого захисту не мають.
Зокрема, EasyJet застрахувала потреби у паливі на найближчі місяці, але ці позиції почнуть скорочуватися до кінця літа. Британський лоукостер уже попередив про можливе підвищення цін на квитки.
Асоціація авіакомпаній Європи звернулася до органів ЄС із вимогою запровадити антикризові заходи — зокрема моніторинг поставок палива на рівні Євросоюзу та скасування частини авіаційних податків. У довгостроковій перспективі розглядаються стимули для нафтопереробних заводів: виробництво низьковуглецевого палива та впровадження технологій уловлювання вуглецю. Але це — завтрашній день. Сьогодні ж перспективи для авіакомпаній і літніх мандрівників виглядають похмуро.
