Закарпатське село, яке наприкінці 2025 року потрапило до списку 52 найкращих туристичних сіл світу за версією ООН, — це не лише килим із крокусів навесні. Тут десять музеїв, столітні бункери, автентична кухня, гарячі чани з травами і гори, від яких перехоплює подих. Колочава — місце, де навіть церкву від знищення свого часу врятував портрет Леніна.

Гори зліва, гори справа — і 15 кілометрів села між ними

Колочава розташована у долині річки Колочавки на Закарпатті. Попри те, що це село, воно доволі велике — понад 5 000 мешканців і 15 кілометрів завдовжки, що робить його другим за протяжністю населеним пунктом в області. Навколо — суцільні Карпати: масиви, хребти, стрімкі схили і кришталево чиста гірська вода.

СиневирСиневир

Село розташоване на території Національного природного комплексу «Синевир», тож природних маршрутів тут вистачає на кілька днів.

Чому про Колочаву знають у Чехії та Словаччині

Популярність села за кордоном — не випадковість. Свого часу тут тривалий час жив і працював класик чеської літератури Іван Ольбрахт. Він написав у Колочаві чотири книги, зокрема роман «Микола Шугай — розбійник», який згодом екранізували та переклали багатьма мовами. Саме завдяки цим текстам Колочава стала для чехів та словаків «селом легенд» — і вони приїжджали сюди цілими автобусами, щоб побачити місця, де розгорталися події улюблених книг.

До повномасштабного вторгнення такі тури були звичним явищем. Сьогодні ситуація змінилася, проте інтерес не зник — фестивалі українсько-чеської дружби проводяться у Колочаві досі.

Десять музеїв у одному селі — це не жарт

Головна туристична родзинка Колочави — кількість музеїв. Їх тут десять, і це, за місцевими даними, один із найбільших показників серед сільських населених пунктів Європи.

Найбільший — скансен «Старе село», перший подібний сільський музей в Україні, що відкрився ще 2007 року. Понад 20 автентичних будівель просто неба: хатини селянина-бідняка, вівчаря, ткача, столяра, кузня, сільська баня, школи різних епох — від австро-угорської до радянської. Тут буквально можна пройтися крізь два століття закарпатської історії.

Окремий розділ скансену присвячений єврейській громаді, яка століттями жила в Колочаві, — єврейська хата з автентичним інтер'єром та традиційна корчма.

КолочаваКолочава

Для любителів мілітарі-туризму є «Лінія Арпада» — відновлені угорські бункери 1939–1944 років зі справжньою зброєю та спорядженням, а також найдовша в Європі відреставрована стометрова лінія оборони. Поряд — «Бункер Штаєра», присвячений бійцям УПА та трагічній сторінці нелегальних переходів кордону, після яких колочавці потрапляли прямо до ГУЛАГу. З понад 80 вивезених туди жителів повернулися одиниці.

Єдиний в Україні музей вузькоколійних залізниць — теж тут. Старовинні паровози, вагони, залізничні механізми та окремий музей «Колочавський бокораш» про важку працю місцевих лісорубів.

Музей «Колочавська вузькоколійка»Музей «Колочавська вузькоколійка»

І насамкінець — дерев'яна церква 1795 року, яка дивом вціліла в радянські часи лише тому, що в ній влаштували Музей атеїзму з портретами Маркса, Енгельса й Леніна. Сьогодні вона працює як музей і є однією з найунікальніших культових споруд Закарпаття.

Активний відпочинок, чани з травами і страва, яку треба куштувати гарячою

Колочава — не лише про музеї. Для тих, хто любить гори, тут є три популярні вершини з розробленими маршрутами: Топас, Стримба та Дарвайка. Підйоми стрімкі, тож рекомендуються підготовленим туристам.

Після походу — чан. Під великим чавунним котлом розпалюють вогонь, у воду запарюють лугові трави або ялинові гілки, і гості по черзі занурюються в гарячу воду, а потім — у холодний потічок поряд. Кажуть, чудово тренує серцево-судинну систему. А ще в селі є чан із мінеральною водою з джерела Боркут, корисною для суглобів та опорно-рухового апарату.

Гастрономія — окрема причина приїхати. В автентичних корчмах готують бограч-гуляш, банош та страву, яка є фірмовою саме для Колочави, — ріплянку. Картопляна страва, яку місцеві рекомендують їсти виключно гарячою і про смак якої, кажуть, розповідати марно — треба пробувати. Також працюють два форелеві господарства з виловом риби та дегустацією, пасіки та апітерапія — зокрема, сон на вуликах.

Джерело мінеральної води «Колочава»Джерело мінеральної води «Колочава»

Переночувати можна в сільських садибах, готелях або мотелях. Одночасно село приймає близько 500 гостей, а вартість проживання починається від 350 грн на добу з людини.

Як дістатися до Колочави

Найзручніший варіант — власне авто. Зі Львова радять їхати через Долину — дорога там ще в гарному стані. З Ужгорода — 180 км, але через гірський рельєф дорога займає близько 3,5 годин. Мальовнича, але повільна.

Головна проблема — відсутність прямого автобусного сполучення з найближчої залізничної станції у Воловці. Якщо ви не заброньовували житло в Колочаві заздалегідь і не домовились про трансфер, добиратися доведеться з пересадками або на таксі. Організовані тури до села відправляють з Тернополя, Івано-Франківська та Львова.

Визнання світового рівня і плани на майбутнє

Наприкінці 2025 року Колочава увійшла до списку 52 найкращих туристичних сіл світу за версією Всесвітньої туристичної організації ООН. Над заявкою громада працювала кілька місяців — тільки сам документ перевищував 50 сторінок. На церемонію нагородження в Китай виїхати не змогли — кошти вирішили спрямувати на підтримку захисників. Нагороду пообіцяли надіслати.

За словами сільського голови Василя Худинця, після отримання статусу туристів у низький сезон помітно побільшало. Серед гостей — чимало військових, які приїжджають у відпустку разом із родинами.

Громада планує й далі розвивати туризм, але з однією чіткою умовою — зберегти автентичність, культуру та природну спадщину Колочави.