Гори зліва, гори справа — і 15 кілометрів села між ними
Колочава розташована у долині річки Колочавки на Закарпатті. Попри те, що це село, воно доволі велике — понад 5 000 мешканців і 15 кілометрів завдовжки, що робить його другим за протяжністю населеним пунктом в області. Навколо — суцільні Карпати: масиви, хребти, стрімкі схили і кришталево чиста гірська вода.
Синевир
Село розташоване на території Національного природного комплексу «Синевир», тож природних маршрутів тут вистачає на кілька днів.
Чому про Колочаву знають у Чехії та Словаччині
Популярність села за кордоном — не випадковість. Свого часу тут тривалий час жив і працював класик чеської літератури Іван Ольбрахт. Він написав у Колочаві чотири книги, зокрема роман «Микола Шугай — розбійник», який згодом екранізували та переклали багатьма мовами. Саме завдяки цим текстам Колочава стала для чехів та словаків «селом легенд» — і вони приїжджали сюди цілими автобусами, щоб побачити місця, де розгорталися події улюблених книг.
До повномасштабного вторгнення такі тури були звичним явищем. Сьогодні ситуація змінилася, проте інтерес не зник — фестивалі українсько-чеської дружби проводяться у Колочаві досі.
Десять музеїв у одному селі — це не жарт
Головна туристична родзинка Колочави — кількість музеїв. Їх тут десять, і це, за місцевими даними, один із найбільших показників серед сільських населених пунктів Європи.
Найбільший — скансен «Старе село», перший подібний сільський музей в Україні, що відкрився ще 2007 року. Понад 20 автентичних будівель просто неба: хатини селянина-бідняка, вівчаря, ткача, столяра, кузня, сільська баня, школи різних епох — від австро-угорської до радянської. Тут буквально можна пройтися крізь два століття закарпатської історії.
Окремий розділ скансену присвячений єврейській громаді, яка століттями жила в Колочаві, — єврейська хата з автентичним інтер'єром та традиційна корчма.
Колочава
Для любителів мілітарі-туризму є «Лінія Арпада» — відновлені угорські бункери 1939–1944 років зі справжньою зброєю та спорядженням, а також найдовша в Європі відреставрована стометрова лінія оборони. Поряд — «Бункер Штаєра», присвячений бійцям УПА та трагічній сторінці нелегальних переходів кордону, після яких колочавці потрапляли прямо до ГУЛАГу. З понад 80 вивезених туди жителів повернулися одиниці.
Єдиний в Україні музей вузькоколійних залізниць — теж тут. Старовинні паровози, вагони, залізничні механізми та окремий музей «Колочавський бокораш» про важку працю місцевих лісорубів.
Музей «Колочавська вузькоколійка»
І насамкінець — дерев'яна церква 1795 року, яка дивом вціліла в радянські часи лише тому, що в ній влаштували Музей атеїзму з портретами Маркса, Енгельса й Леніна. Сьогодні вона працює як музей і є однією з найунікальніших культових споруд Закарпаття.
Активний відпочинок, чани з травами і страва, яку треба куштувати гарячою
Колочава — не лише про музеї. Для тих, хто любить гори, тут є три популярні вершини з розробленими маршрутами: Топас, Стримба та Дарвайка. Підйоми стрімкі, тож рекомендуються підготовленим туристам.
Після походу — чан. Під великим чавунним котлом розпалюють вогонь, у воду запарюють лугові трави або ялинові гілки, і гості по черзі занурюються в гарячу воду, а потім — у холодний потічок поряд. Кажуть, чудово тренує серцево-судинну систему. А ще в селі є чан із мінеральною водою з джерела Боркут, корисною для суглобів та опорно-рухового апарату.
Гастрономія — окрема причина приїхати. В автентичних корчмах готують бограч-гуляш, банош та страву, яка є фірмовою саме для Колочави, — ріплянку. Картопляна страва, яку місцеві рекомендують їсти виключно гарячою і про смак якої, кажуть, розповідати марно — треба пробувати. Також працюють два форелеві господарства з виловом риби та дегустацією, пасіки та апітерапія — зокрема, сон на вуликах.
Джерело мінеральної води «Колочава»
Переночувати можна в сільських садибах, готелях або мотелях. Одночасно село приймає близько 500 гостей, а вартість проживання починається від 350 грн на добу з людини.
Як дістатися до Колочави
Найзручніший варіант — власне авто. Зі Львова радять їхати через Долину — дорога там ще в гарному стані. З Ужгорода — 180 км, але через гірський рельєф дорога займає близько 3,5 годин. Мальовнича, але повільна.
Головна проблема — відсутність прямого автобусного сполучення з найближчої залізничної станції у Воловці. Якщо ви не заброньовували житло в Колочаві заздалегідь і не домовились про трансфер, добиратися доведеться з пересадками або на таксі. Організовані тури до села відправляють з Тернополя, Івано-Франківська та Львова.
Визнання світового рівня і плани на майбутнє
Наприкінці 2025 року Колочава увійшла до списку 52 найкращих туристичних сіл світу за версією Всесвітньої туристичної організації ООН. Над заявкою громада працювала кілька місяців — тільки сам документ перевищував 50 сторінок. На церемонію нагородження в Китай виїхати не змогли — кошти вирішили спрямувати на підтримку захисників. Нагороду пообіцяли надіслати.
За словами сільського голови Василя Худинця, після отримання статусу туристів у низький сезон помітно побільшало. Серед гостей — чимало військових, які приїжджають у відпустку разом із родинами.
Громада планує й далі розвивати туризм, але з однією чіткою умовою — зберегти автентичність, культуру та природну спадщину Колочави.
Facebook
Messenger
Pocket
Twitter


