Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про це пише Business Insider.
Туристи бояться нестабільності більше, ніж льодовиків
Рік почався для Гренландії з великих надій. У столиці Нуук нарешті відкрився міжнародний аеропорт, який мав привезти на острів хвилю іноземних туристів. Місцевий бізнес готувався до найкращого сезону в історії. Але замість черг за турами почалися масові відмови.
Винуватець — Дональд Трамп та його публічні заяви про бажання контролювати арктичну територію. Те, що спочатку здавалося черговою політичною провокацією, перетворилося на реальну загрозу для туристичної галузі острова.
Каспер Франк Меллер, керівник компанії Raw Arctic, яка організовує ексклюзивні тури, відчув це на власному досвіді.
"Спочатку інтерес зріс — всі хотіли побачити Гренландію, поки вона ще данська. Але дуже швидко ентузіазм змінився побоюваннями", — ділиться він.
Проблема в тому, що подорожі до Гренландії — це не бюджетна авантюра на вихідні. Люди витрачають заощадження, плануючи мандрівку всього життя. А коли в новинах щодня мелькають заголовки про можливу анексію, багато хто вирішує перестрахуватися.
До речі, ситуація з Венесуелою, де також загострилися міжнародні конфлікти, тільки підсилила недовіру. Мандрівники бачать паралелі й не хочуть опинитися в центрі політичних ігор великих держав.
Незалежність від Данії стала ближчою через Трампа
Як не парадоксально, але втручання США принесло й позитивний ефект — принаймні для внутрішньої політики Гренландії. Меллер зауважує, що суспільство стало менш розколотим у питанні незалежності від Данії. Коли твою територію публічно обговорюють як товар, всі політичні сили об'єднуються проти спільної загрози.
Водночас його компанія продовжує інвестувати в розвиток туризму, незважаючи на ризики.
"Ми віримо в Гренландію і в те, що ця хвиля мине", — каже Меллер.
Що насправді цікавить Трампа в Гренландії
Американський президент не приховує свого інтересу до острова й обґрунтовує його стратегічно. По-перше, Гренландія ідеально розташована для так званого "Золотого купола" — системи протиракетної оборони, яка має захищати США від загроз з боку Росії та Китаю.
По-друге, під льодами Гренландії ховаються величезні поклади рідкоземельних металів. Це саме ті ресурси, без яких неможливе виробництво сучасних технологій — від смартфонів до електромобілів. І хоча Трамп прямо не заявляє про контроль над копалинами, експерти розуміють, що саме вони й є головним призом.
США вже мають військову базу на острові, тож присутність там не нова. Але риторика про можливе приєднання Гренландії до Америки — це вже зовсім інший рівень амбіцій, який тривожить не лише данців і гренландців, а й весь світ.
Поки політики сперечаються про майбутнє острова, місцеві туроператори рахують збитки і сподіваються, що геополітична буря швидко вщухне. Інакше "подорож всього життя" до Гренландії доведеться відкласти на невизначений термін.
