Подорож по семи знакових локаціях області демонструє унікальне поєднання духовної спадщини, архітектурних шедеврів та первозданної природи.
Текст написано за матеріалами YouTube-каналу Good Day.
Бакотські фйорди — українська Норвегія на Дністрі
Легендарна Бакота стала справжнім відкриттям сезону для українських мандрівників. Це місце, яке колись називали «Подільською Швейцарією», сьогодні привертає увагу неймовірними пейзажами, що нагадують скандинавські фйорди.
Драматична історія Бакоти почалася у 1981 році, коли під час будівництва Дністровської ГЕС село та ще 28 населених пунктів було затоплено. Жителів переселили, а їхні домівки назавжди опинилися під водою. Сьогодні це місце входить до складу національного природного парку «Подільські Товтри».
Величні скелясті береги, вкриті лісами, утворюють своєрідні затоки. Коли дивишся на це з води, важко повірити, що знаходишся в Україні. Прогулянка катером по Дністровському руслу дає змогу сповна оцінити масштаб природної краси цього куточка Поділля.
Скельний монастир — духовне серце Поділля
Окрім природних дивовижів, Бакота зберігає унікальну духовну спадщину. Тут, у прямому сенсі слова в скелях, сховався древній скельний монастир X–XII століть. Його келії вирубані прямо у вапнякових стінах над Дністром.
Скельний монастир
Монахи жили тут у повній тиші, займалися переписуванням книг, лікували людей цілющими травами. Під час монгольських навал саме ці печери врятували чимало людей. До нашого часу збереглися келії, невеличкі церкви в скелях, ніші для ікон та місця поховань.
Покровська церква-фортеця — унікальна пам'ятка оборонного зодчества
У селі Сутківці височіє справжня архітектурна унікальність — Покровська церква, побудована у 1476 році. Цей об'єкт поєднує дві функції: духовну та оборонну. Товстих стін завтовшки понад півтора метра та вузькі бійниці замість звичайних вікон роблять храм схожим радше на замкову вежу.
Такий стиль називають фортифікаційною готикою. Тодішня Подільська земля постійно потерпала від набігів татар, тому мешканцям потрібен був надійний захист. У світі подібних церков збереглося зовсім небагато, а в Україні Покровська церква фактично єдина вціліла у такому вигляді.
Особливо вражає можливість піднятися на дах церкви та оглянути автентичні бійниці, з яких колись захищалися місцеві жителі.
Костел Святого Йосипа — готична перлина серед подільських полів
У невеличкому селі Підлісний Мукарів посеред звичайного сільського пейзажу раптом височіє справжня архітектурна перлина — костел Святого Йосипа обручника Пресвятої Діви Марії. Йому вже понад півтора століття, і він вражає своєю красою навіть сьогодні.
Костел збудували у 1860-х роках коштом польських землевласників. Це зразок пізньої неоготики з високими стрільчастими вікнами, арковими дверима та гостроверхими шпилями. На дерев'яному балконі розмістився справжній діючий трубний орган.
Костел Святого Йосипа
У радянські роки храм використовували як склад, але у 90-х його повернули громаді. Сьогодні костел діючий, тут відбуваються служби та збираються не лише місцеві жителі, а й паломники з усієї України.
Маєток Орловських — «маленький Версаль на Поділлі»
Палац у селі Маліївці збудували у 1787 році за наказом графа Яна Орловського у стилі класицизму. Строгі симетричні форми, колони та пропорційність фасаду роблять будівлю величною та гармонійною.
На понад 20 гектарах розкинувся парк із каскадом озер, оранжереями та декоративними спорудами. Маєток навіть називали «маленьким Версалем на Поділлі». Особливу увагу привертає водонапірна вежа, стилізована під середньовічну оборонну башту.
Маєток Орловських
Справжнім символом Маліївців став рукотворний 18-метровий водоспад. Під ним та вище облаштовані штучні гроти, які виконували ритуальну функцію, а тепер є місцем для молитви. Неподалік розташоване джерело, вода з якого вважається цілющою.
Водоспади Бурта та Бурбун — дикі перлини Поділля
Хмельниччина багата на природні водоспади. Водоспад Бурта, або Гуральський, — це місце для тих, хто цінує первозданну красу природи. Прихований неподалік села Голозубенці, він зберіг свою дикість без жодної туристичної інфраструктури.
Водоспад Бурбун
Водоспад Бурбун біля села Лисець вражає своєю казковою красою. Потоки води заввишки близько 6 метрів з шумом падають вниз, створюючи прохолодний туман. Особливо приваблює бірюзовий колір води в озері — це результат вимивання вапнякових порід.
Сатанів — містечко з тисячолітньою історією
Невелике містечко Сатанів понад тисячу років стоїть на березі річки Збруч. Тут збереглися унікальні пам'ятки різних культур та епох, кожна з яких має захопливу історію.
Одна з найдавніших синагог у Східній Європі постала приблизно у 1532 році. Архітектурно це не просто культова споруда, а справжній захисний бастіон. Товщина стін сягає 2 метри, є гарматні та мушкетні бійниці.
Монастир X століття славиться не лише своєю древністю, а й унікальною фрескою «Страшний суд»
Після масштабної реновації 2012–2014 років синагога стала не просто архітектурною окрасою містечка, а справжнім духовним центром, який об'єднує людей і сьогодні.
Монастир X століття славиться не лише своєю древністю, а й унікальною фрескою «Страшний суд» з особливим українським відтінком. У пекельній частині зображені реальні постаті XX століття: Ленін, Сталін, Гітлер, Берія та навіть Хрущов із черевиком у руці.
Меджибіська фортеця — замок «Білий лебідь»
Меджибіська фортеця, відома як замок «Білий лебідь», бере свій початок ще з часів Київської Русі. Перші укріплення з'явилися у X столітті на злитті річок Південного Бугу та Бужка.
Меджибіська фортеця
Фортеця займає площу близько 1 гектара, висота мурів сягає 20 метрів, а товщина стін найбільшої вежі — 4 метри. Лицарська башта заввишки 23 метри має 102 сходинки. З її вершини відкривається неймовірний панорамний краєвид на околиці.
На території збереглася церква Святого Миколая XVII століття та підвали, що слугували складами та в'язницею. Існують легенди про таємні підземні ходи, які простягалися далеко за межі фортеці.
Палац у Самчиках — аристократична розкіш XVIII століття
З 1754 року маєток у селі Самчики облаштовував полковник Петро Чечель. Палац у стилі класицизму вражає своїми інтер'єрами — кожна зала має назву та стиль оформлення: овальна блакитна зала, червона зала для бенкетів, японська кімната.
Палац у Самчиках
Особливість палацу — оригінальна ліпнина XVIII століття, яка збереглася без жодного втручання. Парк закладено за зразком англійських пейзажних садів, багато дерев росте понад 200 років.
На території розташований китайський будиночок — альтанка для відпочинку у модному тоді стилі «китайщини». За радянських часів тут знімали серіали про життя тієї епохи.