Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Текст записано з відео блогера Юлії Сеніч.
Старт біля Рейнського водоспаду
Подорож почалася з невдачі — мене висадили з потяга через відсутність квитка для велосипеда. Виявилося, що для поїзда до Цюриха потрібен окремий квиток за 8 євро, а всі місця вже були зарезервовані. Такий «епічний» початок мандрівки змусив чекати наступного потяга ще дві години.
Рейнський водоспад біля Шаффхаузена став відправною точкою маршруту. Це найбільший рівнинний водоспад Європи — щосекунди тут спадає близько 600 тисяч літрів води. Звідси розпочався мій шлях через всю Швейцарію з півночі на південь.
Перше знайомство з швейцарськими цінами у Цюріху
Цюрих зустрів шумом і трафіком — найстресовіше для велосипедиста. Але це місто регулярно потрапляє в топ-3 міст світу за якістю життя. Тут зосереджені найнадійніші банки та найдорожчі годинники світу.
Перше знайомство з місцевими цінами шокувало: круасан з кавою коштував 9 франків (близько 450 гривень). Як виявилося пізніше, у Швейцарії безкоштовно можна лише дихати та пити воду з фонтанів.
Люцерн і перша ніч «зайцем»
До Люцерна довелося їхати в спішці — 108 кілометрів з важкими сумками вагою 30 кілограмів. Прибувши о 20:20, виявила, що Google Maps завів у звичайний парк замість кемпінгу. Усі справжні кемпінги були зачинені після 20:00.
Довелося проявити винахідливість: прокралася в один з кемпінгів і розбила наметі куточку, а вранці тихенько зібралася, поки всі спали. Ця ситуація навчила головного — завжди розраховувати лише на себе та не здаватися в безвихідних ситуаціях.
Перед виїздом з Люцерна обов'язково відвідала головну пам'ятку — Капелльбрюке, старовинний дерев'яний критий міст 1333 року. Це найстаріший дерев'яний міст Європи, що зберігся донині. Поруч обміняла євро на франки — 43 франки за подальшу дорогу в гірський регіон.
Альпійські озера та підйом на тисячу метрів
Маршрут від Люцерна пролягав повз блакитні озера Альпнахер та Сарнен — місця неймовірної краси з кристально чистою водою. Але справжній виклик чекав попереду — підйом на Брюніг-пас висотою 1008 метрів.
Підйом із 15% градієнтом змусив іти пішки, штовхаючи велосипед. З 30-кілограмовими сумками це було справжнім випробуванням. Але за кожною вершиною ховається нагорода — неймовірні краєвиди на гірські озера.
Фурка-пас, 2160 метрів над рівнем моря
Найскладніший день маршруту — підйом на легендарний Фурка-пас. Це 2160 метрів над рівнем моря з набором висоти 1600 метрів та середнім градієнтом 6,5%. Для порівняння — це як піднятися на Говерлу.
Підйом тривав кілька годин. На висоті закінчилася вода, довелося набирати з гірського джерела. На вершині через сильний вітер загубила прапорець, але зробила головне — подолала один із найскладніших велосипедних маршрутів Європи.
Фурка-пас входить до легендарного «альпійського трикутника» разом із Грімзель-пас та Сустен-пас — мрії багатьох велотуристів світу.
Спуск і несподівані труднощі
Спуск з Фурка-пас виявився не менш небезпечним через крутість та серпантини. Дорогу перекрили через ДТП з мотоциклістом, що змусило довго чекати. А пізніше випадково заїхала на автобан — їздити велосипедом швидкісними трасами заборонено й небезпечно.
Спуск з Фурка-пас
Останній день почався з поїздки потягом до Церматта — єдиного способу дістатися до цього автомобільного міста. У Церматті заборонений рух авто, тому тут найсвіжіше гірське повітря.
Підйом зубчастою залізницею 1898 року до Маттерхорна коштував 84 франки, але воно того вартувало. Гора висотою 4478 метрів із майже ідеальною пірамідальною формою — справжня швейцарська легенда, знайома всім з упаковки шоколаду Toblerone.
На вершині з'їла той самий легендарний шоколад, дивлячись на гору, що прикрашає його обкладинку. 300 кілометрів на велосипеді через всю Швейцарію були подоланні.
Практичні поради для велотуристів
Бюджет: За чотири дні витратила близько 200 євро, включаючи кемпінги, їжу та квитки на потяги.
Спорядження: Легкий намет (1,8 кг) виявився незамінним. Важкі сумки (30 кг разом із велосипедом) значно ускладнили підйоми.
Проживання: Кемпінги коштують від 16 до 22 франків за ніч. Душ часто платний — 1 франк за 3 хвилини.
Харчування: Готувати самостійно значно дешевше. У супермаркетах 250 г помідорів коштують 5 франків.
У багатьох місцях заборонено запускати дрони через близькість аеродромів та військових баз. Головний урок подорожі: ми можемо набагато більше, ніж думаємо. Треба лише повірити в себе, не здаватися та бути готовим до несподіванок. Швейцарія на велосипеді — це виклик, який варто прийняти.
