Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Попри близькість до африканського узбережжя, тут панує іспанська культура, а клімат робить острови привабливими для туристів цілий рік. Детальний огляд двох найцікавіших островів архіпелагу від авторів каналу «Шляхошукачі».
Географія та історія Канарських островів
Канарські острови розташовані в Атлантичному океані лише за 100 кілометрів від узбережжя Африки, проте належать Іспанії. Цей парадокс пояснюється історією: у X столітті сюди прибули іспанські конкістадори, які зустріли корінний народ гуанчів. Після завоювання острови стали частиною іспанської корони і залишаються нею донині.
Іспанія настільки цінувала ці землі, що за всі наступні століття жодній державі не вдалося їх відібрати. Сьогодні дістатися сюди значно простіше — прямий рейс із Варшави займає лише 5 годин.
Тенеріфе — острів контрастів
Найбільший острів архіпелагу зустрічає відвідувачів у столиці Санта-Круз, де мешкає понад 200 тисяч людей. Хоча це насамперед діловий центр, місто славиться одним із найбільших карнавалів у світі після ріо-де-жанейрського. Щороку з 31 січня по 9 березня сюди з'їжджаються люди з усього світу, щоб розчинитися в атмосфері нон-стоп музики та веселощів.
Головна принада Тенеріфе — вулкан Тейде, третій найбільший активний вулкан світу (якщо рахувати від дна океану). Це також найвища точка Іспанії та всіх островів Атлантичного океану. Дорога до підніжжя займає півтори години серпантинами, під час яких мандрівник проходить крізь хмари повз соснові ліси, а потім опиняється у справжньому космосі на висоті 2000 метрів.
вулкан Тейде
Унікальність Тейде полягає в його походженні. Скелі навколо нього — це край гігантської кальдери Лас-Каньядас діаметром 16 кілометрів. Мільйони років тому тут стояв ще більший вулкан, який після потужних вивержень обвалився всередину під власною вагою. Пізніше всередині цієї кальдери почав рости новий вулкан — сучасний Тейде.
Останнє виверження відбулося в 1909 році, але вчені фіксують певну активність, тому місцеві мають чіткі плани дій на випадок нового виверження.
Територія навколо Тейде входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО як один із найкосмічніших ландшафтів Європи. Недарма тут NASA випробовувало свої марсоходи — ґрунт і рельєф максимально схожі на марсіанські.
Територія навколо Тейде
Особлива цінність парку — нічне небо, яке офіційно визнано одним із найчистіших на планеті. Унікальні умови створюють висота понад 2000 метрів, стабільне повітря, віддаленість від великих міст і спеціальні закони, що обмежують світлове забруднення. Тому тут розташована обсерваторія Тейде з найбільшим сонячним телескопом Європи — «Грегор».
Лавровий ліс Анага
Кардинально інший світ відкривається в горах Анага, де зберігся легендарний лавровий ліс — реліктова екосистема, що існувала тут задовго до льодовиків. Подібні ліси колись росли по всій Середземноморії, але вижили лише на Канарах завдяки особливому мікроклімату та ізольованості.
Лавровий ліс Анага
Цей ліс вважається ендеміком із сотнями видів рослин і тварин, які не зустрінеш більше ніде у світі. Прогулянка тут нагадує подорож машиною часу в епоху до появи людини.
Селище Маска
На заході острова в горах Тено розташоване одне з найстаріших поселень — село Маска. Дорога сюди — окрема пригода: вузький серпантин шириною на одну машину з крутими поворотами та обривами. Часто доводиться розминатися з автобусами в тумані, що робить поїздку справжнім квестом.
Селище Маска
Саме село виглядає так, ніби час тут зупинився. Вузькі вулички, старовинні будівлі та ізольоване розташування в серці гір створюють особливу атмосферу. За легендами, Маска була притулком піратів у XV–XVII століттях. До 2003 року село жило відокремленим життям, поки не збудували сучасну дорогу.
Клімат — головна перевага островів
Канари часто називають «островами вічної весни» через майже ідеальний клімат. Навіть взимку температура тримається в діапазоні +20–22°C, а кількість дощових днів не перевищує 10–20 на рік проти 300 сонячних.
Секрет такої стабільності — в поєднанні кількох факторів. Канарська течія, пов'язана з Гольфстрімом, працює як природний кондиціонер, не даючи острову перегріватися влітку або сильно охолоджуватися взимку. Постійні північно-східні вітри (пасати) приносять свіжість з Атлантики, рятуючи від африканської спеки.
Фуертавентура — «європейські Гаваї»
Контрасти другого за величиною острова
Фуертавентура кардинально відрізняється від Тенеріфе. Це значно спокійніший і менш туристичний острів, де можна насолодитися справжньою атмосферою канарського життя. Головні мешканці тут — бурундуки, яких більше, ніж людського населення. Завезені з Африки в 60-х роках, вони стали справжніми господарями острова.
Найвражаюча пам'ятка Фуертавентури — піщані дюни Корралехо, найбільші в Європі. Виглядає як Сахара посеред океану, хоча це насправді не пісок, а подрібнені залишки раковин і морських створінь. Океанічна течія приносить тони органічних уламків, які розпадаються та під дією вітру формують дюни розміром 26 кілометрів.
піщані дюни Корралехо
Не випадково острів називається Фуертавентура — «сильний вітер». Місцеві здавна використовують цю силу природи. Класичні вітряки XV століття змінили сучасні вітрогенератори, що забезпечують 20–30% електроенергії острова.
Найцікавіший приклад — найменший канарський острів Ель-Ієро, який став піонером відновлювальної енергетики. Унікальна вітро-гідроелектростанція з двома водними резервуарами дозволяє зберігати енергію: коли вітер сильний, надлишок електрики качає воду вгору, а в безвітряну погоду вода спускається через турбіни, генеруючи струм.
Серфінг і пляжна культура
Фуертавентуру часто називають «європейськими Гаваями» через ідеальні умови для серфінгу. Постійний вітер, різноманітні споти для всіх рівнів підготовки та можливість займатися цілий рік роблять острів магнітом для водних видів спорту.
Особлива аура відчувається всюди: яскраві фургони серферів, розслаблена музика, люди з різних країн, об'єднані любов'ю до океану та свободи.
Серед унікальних місць острова — «попкорновий пляж», вкритий білими камінцями, що нагадують кінематографічні снеки. Насправді це залишки скам'янілих морських рослин, відшліфовані океаном і відбілені сонцем.
«Попкорновий пляж»
На пляжі Кофете стоїть загадкова вілла Вінтер, збудована німецьким інженером Густавом Вінтером у 1940-х роках. Навколо будівлі ходять легенди про підземні тунелі, зв'язок із німецькими підводними човнами часів Другої світової та таємні печери під будинком.
Найстаріша гора архіпелагу — Тіндайя — була священною для гуанчів. На її поверхні збереглися сотні петрогліфів у вигляді босих слідів, які слугували астрономічними орієнтирами.
Колишня столиця острова Бетанкурія вражає спокійною атмосферою білих будиночків із дерев'яними балконами. Тут час ніби взяв паузу, створюючи ідеальні умови для неспішного відпочинку.
Туристичний бум і сучасність
Масова популярність Канар почалася в середині XX століття з будівництвом міжнародних аеропортів. Першими прилетіли британці, що тікали від холодних зим, за ними підтягнулися німці та скандинави. Сьогодні архіпелаг приймає понад 18 мільйонів туристів щороку.
Найяскравіший приклад туристичного розвитку — Плая-де-лас-Америкас на Тенеріфе. Ще 60 років тому тут була випалена сонцем земля з чорним вулканічним камінням, а зараз — суцільна вечірка з барами, пляжами та нічним життям. Це повністю штучне місто, створене під час туристичного буму 60–70-х років як «американська мрія» посеред Атлантики.
Плая-де-лас-Америкас на Тенеріфе.
Канарські острови — це справжній мікрокосм, де на невеликій території поєдналися найрізноманітніші ландшафти та клімати. Тенеріфе вражає контрастами від космічних вулканічних пейзажів до реліктових лісів, а Фуертавентура приваблює спокоєм, піщаними дюнами та серферською культурою.
