Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
"Це ж був початок весни — все таке сіре, непримітне. Нічим наше місто не вирізнялось — типовий тихий райцентр, який жив своїми проблемами, суперечками, будував плани на майбутнє. Все це рухнуло в один не прекрасний день", — розповідає Анатолій (ім'я змінено) про рідне місто.
За словами нашого героя, ні він, ні будь-хто з його оточення загрозу початку повномасштабного вторгнення не сприйняли серйозно. Здавалось, що все відбуватиметься лише на Сході країни.
Місцеві виявились неготовими до того, з чим довелось зіткнутися всім українцям в кінці лютого 2022 року.
Замість виставки — колона російської техніки
"У цей день, як завжди збирався на роботу. Але ранок почався з того, що подзвонив мені батько й сказав, що Україну обстрілюють. З повідомлень по радіо та в інтернеті зрозумів, що почалося вторгнення. Війська Росії прорвалися з Криму та Сходу країни. Про Київщину ми тоді взагалі нічого не чули.
Всі кинулися за якимись припасами — біля банкоматів швидко вишикувались черги охочих зняти готівку. В магазинах повно товару, але ти його не можеш взяти, бо нічим розраховуватися (картками не можна, а готівки немає)", — пригадує Анатолій перші години після вторгнення.
Карта бойових дій. Червона стрілка - рух колони РФ. Синім кольором - дії оборонців міста Баштанка. Вибухи - авіаудари ЗСУ по російській техніці.
Події розгортались швидко, почали надходити повідомлення про рух колони важкої бронетехніки з Криму, захоплення Херсону та Нової Каховки, Каховської ГЕС. Російські війська закріпились на правому березі Дніпра і стало зрозуміло, що незабаром ворог дійде до Баштанки.
"Я пішов в центр міста, де вже формували Територіальну оборону, щоб записатись, але побачив, що я там зайвий, тому що більшість хлопців, що приходили, вже мали бойовий досвід. В мене взагалі досвіду ніякого не було (я не знаю, як автомат в руках тримати). І я пішов до військкомату, можливо там міг би стати в нагоді".
Паралельно з формуванням територіальної оборони та роти охорони військкомату, почалось будівництво барикад та блокпостів. Підвезли стрілецьку зброю. Всього вдалось зібрати близько 150 бійців.
"Все відбувалось так швидко, що ми не встигли злякатися, наскільки серйозна ситуація"
1 березня 2022 від старости села Явкине (близько 20 км до Баштанки - ред.) сповістили, що в бік Баштанки рухається колона російської бронетехніки — понад 300 одиниць. Жителі села ненадовго затримали рух і це дало можливість захисникам Баштанки швидко організувати оборону міста.
Центр міста Баштанка 1 березня 2022 року після бою з російськими окупантами
Згідно з планом, захисники міста пропустили важку та броньовану техніку, а от колісну техніку, яка мала забезпечувати колону боєприпасами та паливно-мастильними матеріалами, зупинили. Вдалось це завдяки діям сил територіальної оборони, роти охорони військкомату та мисливців навіть попри те, що на озброєнні вони мали лише стрілецьку зброю та коктейлі Молотова. Допомогла українська авіація. Зброю та техніку добували прямо в бою — так в руках українських військових опинився російський РПГ та БТР, які одразу ж і застосували.
Захоплена російська техніка
"Багато людей говорили, що треба було ворога пропустити, не чіпати його. Але тоді ворог побачив би, що спротиву немає і закріпився б в Баштанці й, можливо, зробив би такий осередок, як у Снігурівці", — коментує Анатолій.
Того дня в Баштанці, згідно з офіційними даними, загинуло шестеро людей.
Російські війська ще раз намагались зайняти Баштанку, але на той момент в місті вже була 80 десантно-штурмова бригада і захопити місто не вдалось.
"Пробачити" такий активний спротив росіяни не змогли й надалі обстрілювали Баштанку: "Руйнування були. Під час бойових дій першого березня під вогонь з градів потрапило кілька будинків, вони згоріли. Згоріло повністю кілька магазинів. 13 березня від бомбардування в одному з мікрорайонів було знищено кілька житлових будинків, пошкоджено п'ятиповерхівки. Що цікаво, в жоден промисловий об'єкт тоді не поцілили. Тобто вони бомбили по житловому сектору.
Пізніше від обстрілу ракетами пошкоджена було енергетична інфраструктура. Певний час Баштанка залишалась час без світла та води. Рятувало те, що був газ й можна було їжу приготувати на газу.
У квітні авіаційна ракета влучила в Баштанську поліклініку. Обстріляли адміністрацію району, стадіон, на якому знаходився пересувний мобільний шпиталь".
Знищена у центрі міста Баштанка техніка ворога. 1 березня 2022 року
Евакуацію очолила церковна спільнота
За словами нашого героя, більша частина населення Баштанки виїхала з міста. Хоча, стверджувати точно складно, адже багато хто вже повернувся.
"Християнська євангельська церква взяла на себе евакуацію жителів. Вони безкоштовно вивозили дітей, жінок на захід України. Завдяки їм місцеві змогли евакуюватись", — розповідає Анатолій.
Родина нашого героя теж виїхала, але поки вони залишались в Баштанці, обійняти їх ввечері було найбільшим щастям для Анатолія. Особливо після обстрілів міста, коли мобільного зв'язку не працював й дізнатись бодай щось про рідних змоги не було аж до закінчення чергування.
У пріоритеті — відновлення об'єктів інфраструктури
Сьогодні місто живе майже тим самим життям, що й до повномасштабного вторгнення. Попри це, за словами Анатолія, настрій у місцевих пригнічений — як і в більшість міст та містечок України, до Баштанки чи не щодня надходять звістки про загибель когось з місцевих та передовій: "Це зачіпає всіх. Ти не можеш залишитися байдужим, через себе все це пропускаєш".
Більшість закладів харчування та розважальних закладів відновили свою роботу. Після декількох інцидентів, в місті почали вводити траурні дні в дні поховання загиблих героїв Баштанки. Всі розважальні заклади в цей час призупиняють свою роботу.
В місті поступово відновлюють пошкоджені будівлі.
"Житлові будинки, які мали незначні пошкодження, відбудовують. А от адміністративні будівлі так і стоять. Першочергово всі кошти йдуть на відновлення інфраструктури.
Почали відновлювати, а якщо точніше, заново будувати поліклініку. Це такий глобальний проєкт — нова поліклініка зі своїми сховищами, щоб приймати людей в таких екстремальних умовах".
