Одеський гурт "Друже Музико" вже 15 років створює музику, що надихає та об'єднує українців. Від народних мотивів до сучасного року, їхні пісні лунають на концертах, спортивних змаганнях і навіть на передовій. Лідер гурту Максим Трубніков розповідає про унікальний підхід до творчості, відродження кобзарських традицій та важливість підтримки українських військових через музику.

Пісні для військових

Одеський гурт “Друже Музико” в цьому році відсвяткував 15-річчя. За всі ці роки музиканти записали щонайменше вісімдесят пісень й сім альбомів.

“Є у нас пісні, які стали не тільки популярними в Україні, але й всесвітньо відомими. Наприклад, пісня “Українські отамани”, під яку на ринг на міжнародних змаганнях виходили наші боксери. Є пісня “На чорних номерах”, яка з 2014 року дуже популярна у військових. Думаю, що ви не знайдете військовослужбовця, який би не чув цієї пісні”, — розповідає про творчість Максим Трубніков.

З початком війни росії проти України у 2014 році колектив активно їздить на фронт та в прифронтові міста, підтримуючи своєю музикою військових.

Наші виступи там - вони є постійними, як у пунктах дислокації, так і на лінії фронту. Ми хлопців відвідуємо постійно. Величезна кількість наших пісень створена для тих чи інших військових угрупувань ЗСУ, чи навіть написані на тексти військовослужбовців

Окрім авторської діяльності “Друже Музико” переробляють багато народного контенту — від стрілецьких пісень до повстанських пісень.

“На час повномасштабної війни по лінії зіткнення від Луганщини до Донеччини не було жодного міста, містечка чи селища, де б наш музичний батальйон “Добробат”, який ми створили ще у 2014 році, не побував. Це й співпраця зі збройними силами України, і з місцевим населенням теж. Тому що від місцевого населення залежить життя наших військових”.

З початком повномасштабного вторгнення, каже лідер гурту, “Друже Музико” продовжує їздити в прифронтові селища, але дуже стримано висвітлює ці подорожі.

Гурт “Друже Музико”Гурт “Друже Музико” Фото: надане Максимом Трубніковим

“І тоді ми дуже обережно відносились до висвітлення своїх поїздок на фронт, а зараз і поготів. Бо не можна робити скупчень людей, особливо військових. Тому, якщо і викладаємо контент, то вже набагато пізніше, ніж ми були у хлопців”, — підкреслює Максим Трубніков.

Вже сьогодні гурт “Друже Музико”, який підтримує військових психологічно й творчо на волонтерських засадах, самі воїни називають музичними капеланами.

В липні в Одесі Максим та його гурт долучилися до фестивалю "Чорноморський степ" в Одесі.

Об'єднання культур

Перший день фестивалю “Чорноморський степ” цьогоріч був присвячений відродженню кобзарських традицій в Одесі. За словами Максима Трубнікова, на одеській сцені виступили лірники, бандуристи й кобзарі.

“Вперше фестиваль відбувся торік в Одесі на Французькому бульварі. Він пройшов стисло, але доволі успішно, тому в цьому році вирішили проводити його три дні. Основна ідея фестивалю — це об'єднання й відродження традицій чорноморського степу. Спочатку планувалася участь дев'яти областей України, але врешті решт їх було 11. Навіть лірник у нас був зі Львова”, — каже лідер гурту “Друже музика”.

Максим підкреслює, що є реконструктором кобзарської традиції. Свій інструмент він зробив самостійно за участі професійного майстра з Ірпеня з щонайменше п'яти видів деревини з різних регіонів України: червоної верби з Київщини, смереки Закарпаття, клену, буку й одеської акації.

Максим ТрубніковМаксим ТрубніковФото: надане Максимом

“Кобзу варто почути наживо, позаяк таким чином ми зберігаємо свої власні традиції. Сотні років тому в Одесі звучали кобзарські пісні, це той матеріал, який був ще до того, як наше місто отримало назву Одеса. Тоді ще кобзарі з чумаками на валках, а хто можливо, й пішки, діставалися сюди, співали біля церков. І те, що слухачі фестивалю мали змогу почути всі ці старовинні інструменти, як кобза, бандура, ліра, то це відновлення наших козацьких традицій”, — розповідає Максим Трубніков.

Музикант пригадує, що наприкінці 19, початку 20 сторіччя в Одесі на вулиці Малій Арнаутській працювала кобзарська майстерня, де створювались ці інструменти. Деякі з них збереглися в різних українських музеях.

Кобзарі, лірники й бандуристи мандруючи, оселялися в Одесі. На жаль, з приходом радянської влади, все це було знищено фізично. Ми, як сучасні реконструктори цієї традиції, намагаємося показати цей автентичний варіант звучання

На другий день фестивалю “Чорноморський степ” проходив ярмарок культур, де Максим Трубніков був ведучим сцени. А на третій день фестивалю “Друже Музико” виконували свою музику.

Фестиваль Чорноморський степФестиваль Чорноморський степФото: omr.gov.ua

Фестиваль Чорноморський степФестиваль Чорноморський степФото: omr.gov.ua

За словами Максима, фестиваль мав багато різних локацій поза містом, але саме в місті цього року він проходив в парку Шевченка.

“Другий день фестивалю був не менш важливим — це ярмарок культур. У нас є Ярмарочна площа, куди приїздили у свій час чумаки. Вона знаходиться неподалік, там вони розвантажувалися й спілкувалися. Так от в нашому випадку ярмарок — це теж спілкування, обмін досвідом, майстер-класи, музикування, танці. Тому наш ярмарок культур на “Чорноморському степу” був дуже різноманітним. Хтось демонстрував свої творчі доробки з гончарства, живопису, вишивання. Хтось підіймався на сцену й показував свої номери, традиційні для чорноморського степу”, — каже Максим Трубніков.

Фестиваль Чорноморський степФестиваль Чорноморський степФото: О, Море

До речі, на фестивалі було багато смачної їжі, традиційної для різних регіонів України — учасників події. На третій день пройшов великий рок-концерт за участю різних гуртів: звучали український патріотичний та акустичний рок, балаганрок, індірок та етнорок.

Максим ТрубніковМаксим ТрубніковАвтор: фото надане Максимом

Від кобзи до рок-гітари: три дні фестиваю "Чорноморський степ" в Одесі — фоторепортаж
17 серпня в Коблевому проведуть етнофестиваль: поруч є пляж на лимані, де можна відпочити