Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про те, де зараз миколаївці проводять своє дозвілля, ми поговорили із засновником миколаївської творчої платформи MY ART, експертом Агенції розвитку Миколаєва Євгеном Гомонюком.
Євген Гомонюк
Найпрозоріший лиман
Відсутність доступу до моря ще більше популяризувала такий яскравий рекреаційний об’єкт між Миколаївською та Одеською областю, як Тилігульський лиман разом з ландшафтним парком “Тилігульський”.
Тилігульський лиман вважається не лише найчистішим, а й найглибшим та найпрозорішим у південному регіоні. Його довжина сягає 60 кілометрів, ширина — до 4,5 кілометра, максимальна глибина — 21 метр, прозорість води — до семи метрів.
Тилігульський лиман Фото: О, Море
“Насправді, лиман був популярним серед миколаївців, одеситів та туристів з інших регіонів України ще до повномасштабної війни. Ну а зараз поготів, позаяк море відпало. Тому це така відокремлена частина моря, яка зараз приваблює найбільше. Там є складові гастротуризму: устриці, мідії, всіляка риба — працюють кафе й ресторани, які спеціалізуються на морській кухні. Загалом все, що репрезентує відпочинок на півдні”, — розповідає Євген Гомонюк.
Експерт каже, що з початком великої війни цю зону віддали в руки туроператорам, які популяризують цей курорт і спонукають бізнеси відкривати все нові готелі на узбережжі лиману.
“Загалом там можна знайти все — від дикого відпочинку з наметами до цивільного в готелях. Кафе, віндсерфінг, кайтсерфінг, катамарани тощо. Всілякі дитячі зони. До речі, ще до повномасштабної війни саме на лимані проводились всілякі фестивалі серфінгу: там збиралися люди, що люблять приборкувати воду й вітер. Тому що там досить безпечно — дуже прозора й дуже солона вода. Тобто зараз там найпопулярніший відпочинок для людей, яким не вистачає моря. Які прагнуть поєднання активного відпочинку з морським релаксом”, — каже засновник платформи MY ART.
Кайтсерфінг на Тилігулі
Миколаївці їздять на обидва береги лиману, як на миколаївський бік, так і на одеський, позаяк вони дещо відрізняються, як ландшафтом, так і облаштуванням.
Тилігульський лиман — це по суті старе річище річки Тилігул. Утворився завдяки затопленню морем пониззя річки. Відмежування від моря відбулося в 18-19-му сторіччях. На початок XXI сторіччя лиман відокремлений від моря піщаним пересипом завширшки близько 7 км, довжиною — 4 км. Пересип покритий солончаками й дрібними солоними озерами. Лиман має періодичний зв'язок із морем через вузький канал, завдяки чому рівень води в лимані відповідає рівню моря.
Мигія та Актовський каньйон
Ще дві не менш привабливі локації на Миколаївщині — це Актовський каньйон та Мигія. Втім, щоб правильно обрати між каньйоном чи Мигією, туристу-новачку доведеться трішки заглибитись в специфіку цих яскравих рекреаційних зон.
Південний Буг поблизу Мигії
“Якщо коротко, то Актовський каньйон завжди найбільше приваблював скелелазів через свої кам'яні лабіринти. А от Мигія більше підходить для каякінгу та рафтингу. Саме тому там проходило й зараз проходить чимало тренувань та змагань з рафтингу. Є групи, які навчають рафтингу. Тому в Мигію завжди їздили спортсмени”, — каже Євген Гомонюк.
Актовський каньон
За словами експерта, на території Актовського каньйона до повномасштабної війни були розташовані садиби, де можна було зупинитися.
Те саме можна сказати й про річку Південний Буг, яка є відкритою для відвідувачів.
Дніпро-Бузький лиман
“Пляжі Дніпро-Бузького лиману теж забиті відпочивальниками. Що таке Дніпро-Бузький лиман? Це штучно створена в радянські часи водойма. Там є велика пляжно-рекреаційна зона й у вихідні дні там тисячі людей”, — розповідає експерт Агенції розвитку Миколаївщини.
Євген Гомонюк
Як відпочивають в Миколаєві
В міському просторі Миколаєва теж можна знайти місця для відпочинку й цікавинки. Попри те, що війна вплинула на роботу культурно-рекреаційних об'єктів, вже на другий рік повномасштабки місцева влада й активна миколаївська спільнота почали шукати виходи зі скрутної ситуації.
“У нас працюють культурні хаби в укриттях. Від драматичного театру до музично-драматичного. Періодично там проходять спектаклі й камерні концерти. В Краєзнавчому музеї відкрито відоме мінімісто, яке можна подивитись. Це великий макет нашого міста в мініатюрі. Його можна довго роздивлятись — ці об'єкти й людей в мініатюрі, які добувають вугілля чи поливають квіти”, — каже Євген Гомонюк.
До речі, О, Море писало про миколаївського дизайнера Олександра Єрмолаєва, що започаткував проєкт "MiNiMISTO".
Євген говорить, що і на відомому в місці “Восьмий причал” періодично проходять заходи — від музичних вечорів до свят і пікніків. Також в Миколаєві працює зоопарк.
Заходи творчої платформи MY ART
“Нещодавно на Восьмому причалі проходило свято квітів — це щось на зразок Івана Купала. У нас раніше були кінотеатри просто неба, але зараз, через комендантську годину, вони не працюють. Деякі музеї переформатувались — вивезли цінні експонати, які наразі не можуть показати. Втім, вони дають використовувати свої майданчики для інших заходів, — розповідає експерт Агенції розвитку Миколаєва.
За його словами, в Миколаєві працює сцена в укритті, яка розташована в драматичному театрі. Є дитячі локації, наприклад дитяче містечко “Казка”, де з атракціонами для дітей, ігровими зонами. В містечку є сховище. Працює й молодіжний центр. Окремі культурно-освітні осередки створені на базі бібліотек.
Євген Гомонюк каже, що з Миколаєва на початку війни виїхала деяка кількість місцевих жителів, а також культурних діячів. Втім, попри все, місто живе й розвивається.
Творча платформа MY ART
До речі, й творча платформа MY ART, засновником якої він є, проводить багато культурних заходів, займається популяризацією мистецтва, а також оцифровує культурну спадщину.
“Наше місто з трьох сторін оточене водою, тому раніше більша частина відпочинку була пов'язана з водними активностями — від свят до фестивалів. Зрозуміло, що зараз цього немає. Втім, як театри, так і кінотеатри й Концерт-хол продовжують працювати в певному форматі. Щобільше, через заборону виходу до моря, за останні роки у нас відкрилися декілька великих басейнів, де люди відпочивають”, — говорить Євген.
Тож попри обмеження, спричинені війною, мешканці Миколаївщини знаходять різноманітні способи проведення дозвілля. Тилігульський лиман став популярним місцем для відпочинку біля води, гастротуризму та водних видів спорту. Актовський каньйон та Мигія приваблюють любителів активного відпочинку, скелелазіння та рафтингу. У самому Миколаєві культурне життя продовжується завдяки роботі культурних хабів, музеїв, театрів та творчих платформ, які пропонують різноманітні заходи та можливості для відпочинку й розваг. І це потрібно й місцевим, й гостям, щоб відновлятися та працювати далі задля Перемоги.
