Вікторія Марінова з чоловіком Фото: фото з архіву родини
“До приходу батька там не було нічого”
“Засновником комплексу був батько мого чоловіка — Микола Олександрович Марінов. За три роки до війни я працювала там керівницею. Зі мною також працювали мої батьки й ще близько 20 співробітників, і близько 50 орендарів. На березі працювали кафе й інший бізнес"
Вікторія каже, що відпочинок, який їхня родина пропонувала людям, був доступний та якісний. На території бази було все — від корпусів з комфортними номерами до наметового містечка і місць під туристичні фургончики, так звані, будиночки на колесах.
Вікторія МаріноваФото: з архіву Вікторії
Курорт розташований на березі Чорного моря в мальовничому куточку зі схилами до води, з привабливим степовим різнотрав'ям та різноманітними кущами. Протягом двох десятків років родина Марінових розвивала курорт — облагороджувала територію й насаджувала дерева.
“До приходу батька там нічого не було — він все починав самостійно робити: заново насипати та вирівнювали косу, яку взимку розмивало море, будувати готелі, приміщення під оренду, розвивати кемпінг. На березі є місцина, куди люди приїздили з будиночками на колесах та з наметами.
Одна частина людей приїздила на тиждень чи на місяць в готельні корпуси, друга — з наметами чи в туристичних бусах, а були й люди, які приїздили просто на день позасмагати й відпочити на нашому пляжі”, — розповідає Вікторія Марінова.
Донька Вікторії на пляжіФото: з архіву родини
Основна частина гостей — це миколаївці, але було й багато людей з різних регіонів України.
Для родини сезонна робота поєднувалась з відпочинком дітей, які також все літо проводили в Луговому.
Діти Вікторії та її чоловікаФото: з архіву родини
Вікторія зазначає, що з 2014 року, коли ворог окупував Крим, на материкових курортах стало більше людей.
Замінований курорт
Зараз пляжі курортів в Луговому є десантно-небезпечними, позаяк навпроти знаходиться окупована ворогом Кінбурнська коса. Тому військові заміновували території миколаївських курортів (як сушу, так і воду), і туристів з початку Великої війни немає.
Початок повномасштабного вторгнення й необхідність призупинити роботу у сфері відпочинку родина сприйняла доволі важко, адже всі члени сім'ї були залучені в рекреаційній справі.
“Ми довгий час працювали над тим, щоб про нас дізнавалося все більше й більше людей. Плюс дороги почали робити, і до нас дійсно поїхали нові гості з тих напрямків, з яких раніше не їхали. Нам і зараз дуже важко сприймати цю ситуацію”, — підкреслює Вікторія Марінова.
Заміновані пляжіФото: з архіву родини
“Нерідко російські окупанти обстрілюють наші курорти: Очаків, Рибаківку, і в нас теж були прильоти.Тож курорт зачинений й туди не можна потрапити. Втім, наші співробітники продовжують доглядати не заміновані прилеглі території”, — говорить Вікторія Марінова.
Коли почалась повномасштабна війна, родина боялася й окупації теж, але обладнання з бази не вивезли. Зараз там працює охорона.

Де миколаївці відпочивають під час війни
Вікторія Марінова підкреслює, що всі чорноморські пляжі в Миколаївській області зачинені — від Очакова до Рибаківки й Коблева.
Тилігульський лиман
Єдина відтулина для місцевих жителів наразі — це Тилігульський лиман і берега річки Південний Буг (Первомайськ, Мигія).
“Зараз, дійсно, на морі не можна відпочивати, принаймні на Миколаївщині. Але можна поїхати на Тилігульський лиман або в Одесу — там відкрито багато локацій”, — каже Вікторія.
До 2014 року часто їздили на відпочинок в Крим, каже керівниця ЛуговеBEACH, після втрати цієї можливості стало зрозуміло, що на підконтрольній території України теж є, на що подивитись і що розвивати.
Батьки ВікторіїФото: з архіву родини
“Конкуренції між курортами як такої не було. Всі працювали разом на те, щоб розвивати наші локації. Ми дуже віримо в те, що попереду все найкраще і ми повернемось. В нас люди почали цінити кожний шматочок власної землі й всю нашу красу. Я чекаю й сподіваюсь на те, що після завершення війни, ми всі поїдемо на наші курорти”.