У містах України розпочалася активна робота над створенням безбар'єрного середовища в туристичних локаціях, аби зробити їх доступними для всіх категорій відвідувачів, в тому числі людей з інвалідністю та маломобільних груп. Про досвід Львова розказала на Національному туристичному саміті Христина Лелевич, начальниця управління туризму Львівської міської ради.

Як розповіла Христина Лелевич, у Львові вже давно працюють над покращенням інклюзивності міського простору. Однак поштовхом до активізації цієї роботи стало відкриття реабілітаційних центрів для поранених військових та ветеранів.

"Коли у Львові з'явилися реабілітаційні центри, ми зрозуміли масштаб проблеми. Хлопці на візках чи з протезами проходили екскурсії містом, і ми побачили всі бар'єри на їхньому шляху", - зазначила Лелевич.

За її словами, у Львові провели низку зустрічей з представниками готельно-ресторанного бізнесу та туристичної сфери, аби з'ясувати основні проблеми доступності та шляхи їх вирішення. Для працівників галузі організували навчання з інклюзивного сервісу та комунікації.

Також у місті створили онлайн-карту доступності, куди вносять перевірені локації, пристосовані для людей з інвалідністю. Наразі йде робота над запровадженням спеціальних позначок для закладів, які пройшли відповідну сертифікацію.

Лелевич зауважила, що кінцева мета - зробити доступними не окремі локації, а більшість туристичних об'єктів міста. Адже справжня інклюзія - це коли людина з інвалідністю може вільно подорожувати та відвідувати будь-які місця нарівні з іншими.

Позитивні зрушення у цьому напрямку відзначають і самі ветерани та люди з інвалідністю. Досвід Львова переймають й інші міста. Тож є надія, що невдовзі безбар'єрний туризм стане нормою по всій Україні.

Зокрема, у Дрогобичі також активно працюють над безбар'єрністю, попри обмежені ресурси. Як розповіла представниця міської ради Дрогобича, вони почали з простих кроків — нанесення жовтої розмітки для людей з порушеннями зору, встановлення тактильних смуг та кнопок виклику там, де це можливо без великих витрат.

Однак значним викликом залишається адаптація історичних будівель та пам'яток архітектури, яких у Дрогобичі чимало. Там шукають нестандартні рішення, вивчають міжнародний досвід. Адже безбар'єрність — це не лише про пандуси та ліфти, а й про комплексний та чуйний підхід.

Інші міста також долучаються до цього процесу. Зокрема, у Чернігові після спілкування з людьми з інвалідністю почали наносити жовту фарбу навколо урн, аби незрячі люди могли їх ідентифікувати, а також адаптувати світлофори.

Учасники дискусії погодилися, що безбар'єрність — це про комплексний підхід, який включає не лише архітектурні рішення, а й навчання персоналу, коректну комунікацію та взаємодію влади, бізнесу і громадськості

У заповіднику «Тустань» з’явилися туристичні об'єкти для людей з інвалідністю
Інклюзивне тревел-шоу «Відвал ніг або all інклюзив»» в український ютуб. Що про це відомо?