Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Серію фотознімків «Жахи нашого міста» / «Не ходи сюди» опублікував на своєму фейсбуці фотограф Валерій Кємєнов; дослідження закинутої будівлі на Хортиці він провів спільно з мисткинями Яною Ясюнас та Юлією Покас.
Що залишилось від будівлі інституту?
Інститут механізації та електрифікації тваринництва з'явився на Хортиці ще в 1930-х роках, водночас із будівництвом ДніпроГЕС. Як радянська інституція, він працював до 1990-х років, після чого будівля перейшла до підпорядкування Академії аграрних наук.
В 1993-му році Кабмін розпорядився передати цю будівлю заповіднику Хортиця для створення у ній археологічного музею. Однак Академія наук успішно ігнорувала це розпорядження понад два десятиліття, а вже у 2010-х винесла звідси усе майно, включно з дверима та опаленням.
На момент ліквідації інституту, у 2013 році, будівля перебувала в задовільному стані. Однак у середині 2010-х вона перетворилася на пустку й місце для небезпечного відпочинку підлітків, а також пережила декілька підпалів.
Саме такою її й застали фотограф та художниці, які вирішили зафіксувати малюнки місцевих художників, що нанесені на їхні стіни. Більшість із них виконано у психоделічній естетиці.
«Мені здається, через рік цієї будівлі не буде. Але будуть спогади», – написала в своєму інстаграмі фотографіка Юлія Покас.
Що відомо про авторів фотографій?
Запорізький фотограф Валерій Кємєнов, перш ніж почав знімати Запоріжжя, був біологом і колекціонером рідкісних мушль та ритуальних масок народів світу. Нині більшість його фоторобіт пов'язані з природою: висиханням каховського водосховища, спарюванням вужів чи розквітанням рослин на Хортиці.
Водночас Яна Ясунас відома тим, що з початком повномасштабного вторгнення почала розписувати уламки російської зброї. До цього художниця займалася розписом яєць та пір'я тварин.
Фотографка Юлія Покас походить із Бердянська, тож і до, і після повномасштабної війни на її знімках у великій кількості присутні водні об'єкти.
