Численні оборонці Маріуполя вже два роки перебувають у російському полоні. Серед них є й ті, хто не брав зброю до рук, а лише мав допомагати захисникам підтримувати бойовий дух. Такою є історія учасників військового оркестру 36-ї бригади морської піхоти.

Репортаж про те, як родини військових чекають їх із полону, опублікувало Суспільне Миколаїв.

Чим відомий оркестр 36-ї бригади?

Батьки та дружини музикантів миколаївської бригади морської піхоти виходять на чергову акцію в пам'ять про своїх близьких. На великому банері вони тримають фото усіх 19 учасників оркестру.

Банер із 19-ма полоненими військовими оркестру / Скриншот із відео Суспільного Миколаїв

12 квітня, перебуваючи в Маріуполі, усі вони потрапили в полон ворога. Перед тим, протягом семи тижнів боїв за місто вони намагалися максимально допомогти бойовим підрозділам, шукаючи харчі та медикаменти.

До повномасштабного вторгнення військовий оркестр неодноразово демонстрував свій непересічний талант. Хлопці могли зіграти практично будь-яку музику від кавера на Онуку до хеві-металу, а також успішно виступали на міжнародних фестивалях.

У 2021 році музикантів передислокували в Маріуполь для підтримки бойового духу оборонців міста. Тепер 16 із них перебуває в російському полоні.

Як рідні музикантів чекають на своїх близьких?

За понад два роки війни Україна змогла повернути лише двох музикантів з оркестру 36-ї бригади. А 22-річного саксофоніста, за словами однієї з учасниць мітингу, Росія закатувала в полоні.

Востаннє родичі могли почути військових першого та другого квітня 2022 року. Деякі після цього змогли отримати їхні листи з полону. Тим часом їхні діти ростуть зі знанням, що їхні батьки вже другий рік «на роботі».

Дружини полонених музикантів намагаються триматися за речі своїх коханих: інструменти, іменні годинники та шеврони. Однак, попри увесь біль, вони продовжують виходити на акції заради того, щоб зробити історії своїх чоловіків більш видимими.

«Це не повинно стосуватись лише полонених і їхніх родин, і також маленької купки небайдужих людей, які також відчувають те, що й ми. Ми всі повинні гуртуватись, повинні бути разом. Якщо будемо почуті ми, то, я думаю, наші хлопці будуть вільними», – переконана Світлана, дружина одного із музикантів.