Ми дізнавались подробиці цієї ситуації, спілкуючись з місцевими жителями.
Кушугумська громада. Вид на колишнє Каховське море
Початок проблеми
До підриву російськими окупантами Каховської ГЕС, жителі Кушугумської громади отримували питну воду із Запоріжжя, а технічну, якою поливали городи, — з Каховського водосховища. Оскільки вже за рік Каховське море перетворилося на ліс, то в багатьох домогосподарствах не стало технічної води, а городи залишились.
“Раніше люди поливали, як питною водою, так і технічною. Але все ж таки більше технічною, яку качали з водосховища й Дніпра. Але коли окупанти підірвали Каховську греблю, то технічної води не стало зовсім, а тиск питної набагато став нижчий. Тому на верхніх вулицях, де проживають і мої діти, там проблеми з питною водою. Якби у нас була технічна вода навіть в Кушугумі, то б цієї проблеми із нестачею питної, не було б”, — ділиться Надія, жителька Кушугумської громади.
Вулиця Каховська поруч з колишнім водосховищем. Малокатеринівка
Голова Кушугумської ТГ, в яку входять три селища — Кушугум, Балабине й Малокатеринівка, — каже, що минулого літа, коли сталася аварія на греблі, проблеми з водою ще були такими великими.
“Нас до підриву Каховської ГЕС дуже сильно затопило — вода у людей в городах стояла й риба плавала. Всі це пам'ятають. Потім окупанти вчинили цей злочин — підірвали греблю — різко відійшла вода. І всі почали розмови про те, що не дай Боже, підірвуть ЗАЕС. Енергодар у нас навпроти — 40 км. Ми в зоні 50 км виходить. Тож майже ніхто нічого не садив. Тепер люди стали активно повертатися. Ще й 3 тис. переселенців, які стали місцевими жителями й також хочуть вирощувати щось на городах”, — розповідає голова ТГ Володимир Сосуновський.
Оскільки технічної води немає, місцеві поливають городи питною. А це означає, що тиск води значно знижується, і половині жителів громади питної води не вистачає.
Люди змушені поливати питною водою
Тетяна — корінна жителька Кушугумської громади селища Малокатеринівка. Каже, що жителі повністю розуміють нестачу питної води, втім, не можуть відмовитись від поливу, позаяк частково харчуються городиною.
Тетяна - жителька Комишуваської ОТГ поливає город
“Раніше у нас було вдосталь технічної води, яку ми брали з Каховського водосховища. Але після підриву Каховської ГЕС, технічної води у нас більше немає. Ми розуміємо, що не можемо поливати питною водою, але просто змушені, тому що зараз у нас буде висадка розсади. В кожного є своя діляночка, над якою працюємо. І просто немає іншого виходу, як поливати питною водою. У нас не великий город, але все одно потрібен полив”, — ділиться Тетяна.
Власне Малокатеринівка якраз знаходиться на березі Каховського водосховища, яке перетворилося на молодий вербовий ліс. Багатьом мешканцям селища складно було змиритися зі, злочином, що вчинили окупанти рік тому, підірвавши Каховську греблю.
“Ну спочатку зовсім була біда, коли воно все висихало на твоїх очах. Потім поступово змирилися люди з цим, і живуть, як живуть. Вже трішечки повертаються птахи.
Зараз водосховище заросло. Спочатку просто травою, а тапер деревами. Птахи повертаються, і нам трішки легше дивитись — не так болить”, — розповідає Інна.
Інна - жителька Комишуваської ОТГ
Інні та її родині пощастило, що поруч — прямо на території її городу — розташоване природне джерело, з якого вона та сусіди поруч, качають воду для поливу городів. Тож, їм не доводиться використовувати цінну питну воду в технічних цілях.
“Криничка маленька, старенька, але нам вистачає. Зараз великі перебої з водою, і ми в жодному разі не поливаємо водопровідною. В мене просто є технічна вода, а так би не поливали. Я вам скажу, що багато моїх знайомих відмовились від городів, бо людям там нагорі громади не вистачає питної води”, — каже жінка.
Домівка Інни знаходиться прямо на березі колишнього водосховища. І єдине, що зараз хвилює жінку — можливі пожежі у посушливий період.
“Не приведи господи, яка пожежа, бо як плавні горіли, так вони горіли довго. Десь коло тижня. Але уявляєте, якщо оця вся маса загориться? Це ж буде страшне”, — підкреслює мешканка Малокатеринівки.
Город Інни - жительки Комишуваської ОТГ
Щастить і тим мешканцям Кушугумської громади, що живуть біля водокачки, що на Дніпрі.
“У нас є технічна вода для поливу. Все добре, бо ми ж біля Дніпра живемо. Питною не поливаємо, а технічну беремо з Дніпра для поливу”, — каже жителька Комишувахи Наталія.
Водокачка на Дніпрі. Кушугум
Саме тут річка впадає у колишнє Каховське водосховище. Але, якщо раніше Каховська гребля стримувала воду, й Дніпро наповнював штучне море, то зараз вода майже не затримується. Після аварії на Каховській греблі на цій ділянці Дніпро теж змілів, але місцеві проклали далі труби, щоб отримувати технічну воду.
Наталія з дітьми
“Люди збирали гроші й проклали далі труби. Все зробили. Тож підключаються до Дніпра, щоб не використовувати питну воду”, — констатує Наталія.
Дніро в Кушугумі обмілів
Чи є розв'язання проблеми з водою
Від нестачі питної води страждають жителі вулиць, що вище обмілілого водосховища. Окрім 18 тис. місцевих жителів, тут ще й дачники, які хочуть вирощувати городину. Загалом 7 тис. дачних будинків і близько 10 тис. дачників.
“У нас особливий дачно-відпочинковий рекреаційний регіон. В сезон до нас повертаються дачники із Запоріжжя. Всі вони щось вирощують, тому що є присадибні ділянки. А це означає, що всім потрібен полив. Вже зараз пішла хвиля перебоїв з водою”, — каже голова ОТГ Володимир Сосуновський.
Городи місцевих жителів
За його словами, потрібні щонайменше 6 нових свердловин.
“Сьогодні ми вже бачимо, що найближчим часом вода не повернеться. Перенести дуже проблематично мережі поливної води, тому там — не один кілометр. Треба підпитку робить. А це виготовлення технічної документації для створення свердловин під подачу води для населення. Для поливної води. Ми будемо говорити з директорами дачних кооперативів, щоб вони взяли участь у побудові свердловин. Будемо проривати 100-200 метрів, робити штучно створені затоки на річці Конка, яка майже висохла й на Дніпрі. Робити підпитку до насосних станцій”, — підсумував голова громади.
Побудувати свердловини на березі Каховського водосховища не вийде, оскільки там проходить залізнична дорога.