На жаль, проблема відсутності очного навчання ще протягом тривалого часу буде актуальна для громад Миколаївщини. Адже область просто не має достатньої кількості коштів, за які можна було б збудувати укриття у школах.

Про особливості освітнього процесу в прифронтовому регіоні розповіла на брифінгу Алла Веліховська, очільниця відповідного департаменту Миколаївської ОВА.

Шкільна освіта Миколаївщини в цифрах

Як відомо, одним із головних викликів шкільної освіти на прифронтових територіях є (не)можливість повного переходу на офлайн-навчання.

Отже, за інформацією Веліховської, на весну 2024 року школи області розподілені на три групи:

  • 71 заклад працює в очно
  • 124 заклад працює в змішаному форматі
  • 253 заклад дистанційно

При цьому, на деокупованих територіях навчання є виключно дистанційним, а в закладах інституційного догляду – виключно очне. А крім того, через війну було пошкоджено або зруйновано 243 навчальних заклади області.

Виклики очного навчання

Водночас повернути всі 100% шкіл до очного навчання наступного навчального року область не зможе. Річ у тому, що не всі школи в принципі мають вільний простір для укриття, а водночас вимоги держави до них суттєво зросли (наприклад, старі підвали можуть мати невідповідну до норм висоту).

Раніше, за словами Веліховської, UNICEF був готовий виділяти приблизно 7,5 млн гривень на облаштування одного укриття в школі. Але це діяло в умовах не таких суворих вимог та за наявності у школі підвалу. Тепер же побудова нового укриття з нуля стартує від 56 мільйонів гривень.

При цьому держава запланувала у 2024 році скерувати на укриття в Миколаївських школах 200 мільйонів гривень з двох з половиною мільярдів загальних видатків по всій Україні. Тоді як за оцінкою Миколаївської ОВА, на забезпечення усіх шкіл області укриттями потрібно приблизно 6,7 мільярда гривень.

Водночас за оцінкою Веліховської, більш ніж половина шкіл області будуть готові перейти на офлайн-навчання з початком наступного року.

Які рішення для забезпечення офлайн-освіти напрацьовані?

В таких умовах Миколаївська ОВА мусить вдаватися до креативних рішень для того, щоб все-таки надати якомога більшій кількості учнів можливість навчатися очно.

Наприклад, чиновниця розповіла про практику укладання договорів про користування укриттями. Вони передбачають, що учні, в разі відсутності укриття у школі, можуть скористатися іншою захисною спорудою, що розташована в межах 500 метрів від школи.

Також обласна влада має концепцію щодо того, як повертати навчання на деокуповані території. Там завдяки ініціативі SavED створюють освітні центри, також відомі як «Вулики». За кошти благодійників у них облаштовують укриття, роблять ремонт та закуповують необхідну техніку та меблі, завдяки чому в школах мають змогу навчатися кілька класів.

План обласної адміністрації виглядає так: запустити початкову школу на деокупованих територіях, а для старших учнів організувати підвіз дітей до більш безпечних шкіл.

Станом на початок 2024 року відомо, що п'ять подібних центрів відкрито в Миколаєві та по одному в Баштанці, Березнегуватому, Горіховському, Червоній Долині. Також організація планувала відкриття центрів у Павлівці, Висунську, Галициновому, Березанці, Новогригорівці та Інгулці.

На Херсонщині модернізують школи у деокупованих громадах: коли діти вийдуть на навчання